Тема 4. Економічний механізм формування та функціонування кооперативів

Мета: Ознайомитися та вивчити сутність механізму формування та функціонування сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу.

План

1. Послуги кооперативу та зобов‘язання членів по веденню діяльності в ньому.

2. Система цін та механізм оплати в кооперативі.

3. Фінансові відносини з не членами.

   1. Операції в кредит

   2. Поточні рахунки

   3. Пайові внески

4. Використання економічних результатів: кооперативні виплати, нарахування на паї, резервний фонд.

Література: [5, с.201-218; 21, с.122-138; 24, с.141-158]

1. Послуги кооперативу та зобов‘язання членів по веденню діяльності в ньому.

Послуги, які кооператив пропонує своїм членам, необов‘язково співпадають з видами його діяльності (молочний кооператив може займатись заготівлею, збутом та переробкою, але пропонувати своїм членам лише один вид послуг – реалізацію їх продукції і навпаки – кооператив зі зберіганням надає цілу низку послуг – очистка, сушіння, збереження, калібрування, зберігання насіннєвого зерна тощо).

Кооператив встановлює чіткі правила щодо приймання продукції членів чи надання їм засобів виробництва, які передбачають:

• порядок встановлення графіка передачі продукції та постачання товарів;

• транспортне забезпечення (кооперативом чи безпосередньо членами);

• обов‘язки членів щодо якості продукції;

• порядок прийняття товару.

Зобов‘язання по веденню діяльності ( в збутових кооперативах – зобов‘язання щодо реалізації продукції; в постачальницьких – по закупівлі засобів виробництва; в кооперативах по наданню послуг – щодо використання цих послуг) є одним з фундаментальних принципів кооперативу.

Вони надають можливість кооперативу сконцентрувати великі обсяги продукції, що дозволяє вийти на більш вигідні ринки, закупити засоби виробництва за оптовими цінами, повністю використати потужність матеріально – технічної бази.

Кооператив в процесі своєї життєдіяльності використовує принцип ексклюзивності, який полягає в тому, що члени збутового чи збутово – переробного кооперативу продають всю продукцію через кооператив. Однак, в деяких випадках член кооперативу не може цього зробити, а саме:

з поважних причин:

• господарству необхідно залишити частину продукції для внутрішніх потреб (особисте споживання, насіння та комбікорми, оплата праці продукцією тощо). Це не є проблемою, бо зобов‘язання стосуються лише тієї частини продукції, що призначена на продаж;

• господарству потрібно залишити частину продукції для проведення тих комерційних операцій, які кооператив не може здійснити за нього;

з неповажних причин:

• не довіряє кооперативу; він хоче спробувати, але не дуже ризикуючи;

• не хоче втратити можливість проводити вигідні операції з іншими клієнтами;

• хоче збувати через кооператив лише ту продукцію, яку йому не вдається продати іншими шляхами.

Розмір зобов‘язань залежить від рівня мотивації членів, а також від економічних потреб кожного кооперативу (в разі здійснення значних вкладень, розмір зобов‘язань членів повинен бути високим).

Кооперативом встановлюється правило щодо зобов‘язання членів, щоб кожний з них чітко знав, яку частину своєї продукції він повинен поставити в кооператив. Це визначається у Правилах внутрішньої господарської діяльності, а також у заяві про вступ, яку член повинен буде писати в момент пропонування своєї кандидатури.

Критерії щодо визначення обсягів зобов‘язань у збутових кооперативах:

• зобов‘язання можуть бути встановлені як частка продукції, яка виробляється членом (або тієї, яка призначена на збут). При цьому кожен член повинен надавати кооперативу необхідну інформацію про обсяги власного виробництва та дозволяти йому здійснювати належні заходи з контролю виконання зобов‘язань;

• зобов‘язання можуть бути встановлені у вигляді певного обсягу продукції на 1 га (на 1 дійну корову тощо). Вдалою може бути комбінація першого та другого механізмів (наприклад, член бере зобов‘язання здати 70% своєї продукції і не менш ніж 20 ц/га).

Зобов‘язання береться на тривалий термін (3-5 років). Крім виключних випадків член має права вийти з кооперативу до закінчення періоду зобов‘язання, якщо їх не бере на себе інший член.

У постачальницьких кооперативах член здійснює всі закупівлі через кооператив, за винятком тих засобів виробництва, які він отримує від різних підприємств під урожай культур, з якими кооператив не працює (член постачальницько – збутового зернового кооперативу може здавати цукровий буряк на завод, який постачає йому пальне).

У кооперативах зі спільним використанням техніки або господарських приміщень не застосовується принцип ексклюзивності. Наприклад, якщо кооперативний комбайн експлуатується на повну потужність, не має великого значення, що члени зобов‘язуються збирати з його допомогою лише половину свого урожаю.

Правила внутрішньої господарської діяльності кооперативу повинні передбачати жорсткість штрафних санкцій у разі недотримання зобов‘язань, крім випадку, коли член знаходить собі заступника, який згоден взяти на себе його зобов‘язання і кандидатура якого приймається кооперативом. Розмір штрафних санкцій повинен відшкодовувати вартість простою техніки (дорівнювати постійним витратам).