2.2. Штурмовикi, їх розподіл та льотно-технічні характеристики

Штурмовикі призначені для знищення літаків противника в повітрі та нанесення ударів по наземним цілям. Більшість штурмовиків – багатоцільові, вони спроможні в залежності від встановленного озброєння вести повітряний бій або завдавати ударів по наземних цілях.

Штурмовики

Вин.-штурмовики

Богатоцельові

Штур.-перехоплювачи

Рис. 2.3. Класифікація штурмовиків за призначенням.

Із призначення видно, що штурмовики повинні мати добрі бойові властивості і, насамперед, такі, як велика швідкість і маневреність. Велика швідкість необхідна для швидкого зближення з противником, а маневреність дозволяє за визначений час швидко змінити висоту, швидкість, напрямок польоту, що забезпечує постійний нагляд за ціллю.

Маневреність бойових літаків характеризується відношенням сили тяги двигуна до маси усього літака. Чим більше це число, тим краще маневреність літака. Якщо це відношення досягає 1.0, то це дуже добре (у деяких сучасних літаків це значення досягає 1.2 – 1.3). Окрім цього , маневреність літака характеризується множником перевантаження, який визначається відношенням прискорення при маневрі до прискорення вільного падіння. У протиперевантажувальному костюмі льотчик витримує перевантаження 3 – 5 одиниць на протязі години та 6 – 8 одиниць короткочасно.

Дуже важливою вимогою до штурмовиків є те, що їх швидкість і маневреність повинні перевищувати ці характеристики у літаків противника (винищивачів та бомбардувальників). Вони повинні мати таке обладнання, яке б дозволяло їм виявляти і розпізнавати повітряні цілі на великих відстанях, надійно їх супроводжувати і застосовувати по ним бойову зброю.

Сучасні штурмовикі мають бортове обладнання, яке дозволяє їм виконувати бойові завдання за будь-яких погодних умов, вдень та вночі.

Самими швидкими є літаки, призначені до перехвату літальних засобів противника. Ці винищувачі-штурмовикі мають маленький кут крила відносно планеру або “дельта”-крило, їхня швидкість перевищує 2М, а у деяких 3М.

Швидкопідйомність літака визначається максимальною вертикальною швидкістю (вертикальних складових швидкості польоту) або часом набору певної висоти.

Дуже велику роль у підтримці СВ грають многоцельові штурмовикі. Ці літаки характеризуються великою маневренністю і мають зброю різного призначення: крилаті ракети (повітряного базування); керуємі ракети “повітря – земля”, “повітря – повітря”; некеруємі авіаційні ракети (НАР); авіаційні бомби; стрілково-гарматне озброєння; хімічні та запалювальні засоби.

Богатоцельові штурмовикі призначені ще для захисту СВ від ударів літаків та вертольотів противника, завоювання та утримання переваги в повітрі та ведення повітряної розвідки. Таким чином, богатоцельові штурмовикі – це такий літак, що може застосовуватись і в якості богатоцельові штурмовикі, і в якості штурмовика.

Для літаків, підтримуючих СВ, велика висота польоту не грає великої ролі. Для них набагато важливіше маневреність на гранично-малих та малих висотах, а також здібність до ведення самостійних бойових дій (неприв'язаність до аеродрому), можливість взльоту та посадки на непідготовлені делянки місцевості.

2. Призначення, завдання та тактика дії стратегічної авіації. Основні типи літаків. ТТХ стратегічного бомбардувальника В-2. Стратегічна авіація призначена для здійснення стратегічно-повітряних операцій шляхом нанесення масових ракето-бомбових ударів по найважливішим об’єктам глибокого тилу противника як ядерною та звичайною зброєю. Завдання: - Нанесення ударів по адміністративно-промисловим центрам, складам матеріального-технічного забезпечення, аеродромам тилу - Підтримка наземних військ - Ведення повітряної ровідки - Дозаправка літаків в повітрі Форми бойового застосування:прямі удари, удари з дальніх відступів.

Призначення, завдання та тактика дій авіаносної авіації. Основні типи літаків. ТТХ штурмовика F/A-18. Авіаносна авіація призначена для знищення морських та берегових цілей з використанням як ядерної так і звичайної зброї. Завдання: - нанесення ударів по промисловим та адміністративним центрам, складам ракетно-ядерної зброї - знищення бойових кораблів та транспортів у портах та ВМБ (військово-морських базах) - авіаційна підтримка сухопутних військ, що діють на приморських напрямках. Склад авіаційного крила: 1. 3 штурмовика-36 літаків (12А-6А, 24А-7А) 2. 2 винищувача (24F-14F,(24FA-18)) 3. 2 протичовнові (10S-3F) 4. літаки спеціального призначення ДРЛВ та РЕБ (4E-2C, 4EA-6B) Завдання: 1. завоювання та утримання переваги на морі 2. нанесення ударів по морським і береговим об’єктам 3. авівційна підтримка СВ 4. Блокування дій противника Бойовы застосування: 1. Група розвідки (управління), РЕБ (Е-2С, ЕА-6В, RF-14) 2. Група прориву та подавлення ППО (F-14, F/A-18) 3. Ударна група (A-6E, F/A-18)  F/A-18 - Швидкість (макс/у землі), км/год - 1900/1350 - Висота польоту (макс.), м - 15200 - Дальність польоту (макс.), км - 2900 - ЕПР, - 2-5 - Озброєння та бомбове навантаження, т - 1*20 мм, 4 КР, ПРР (4т) Засоби РЕБ: 1 ALQ-130(137),1 ALE-40(39).

7. Призначення, завдання та тактика дій тактичної авіації. Основні типи літаків. ТТХ багатоцільового винищувача F-117A Тактична авіація - частина військово-повітряних сил, призначена для вирішення оперативно-тактичних задач як самостійно, так і взаємодіючи з сухопутними військами та військово-морськими силами. За поглядами військового командування основних капіталістичних країн тактична авіація - головна ударна сила ВПС. Призначення: ТА призначена для знищення протидіючих авіаційних авіаційних угруповань противника, ведення повітряної розвідки, радіоелектронної боротьби, безпосередньої вогневої підтримки наземних військ. Задачі тактичної авіації: 1. Основні - завоювання переваги в повітрі - ізоляція району бойвих дій - безпосередня авіаційна підтримка своїх сухопутних військ - повітряна розвідка 2. Додаткові - прикриття об'єктів тилу від ударів противника - РЕБ протидія - постановка радіоперешкод 3. Спеціальні - ведення психологічної війни - перекидання в тил противника спеціальних диверсійних десантів - перекидання агітаційної літератури - транспортні перевезення На практиці літаками тактичної авіації застосовуються для знищення ракетний засобів на наземних позиціях та таких, що рухаються, складів ракет, літаків на аеродромах, командні пункти. Для цього застосовується декілька основних видів атаки: з горизонталі (бриючий політ) - літак рухається вісь час горизонтально і з цього положення наноситься удар. Недоліками цього методу є невелика точність та вразливість літака. Основним видом атаки є атака з пікірування - за деякої відстані від цілі літак починає пікірувати та наносить удар. Це вид є найбільш розповсюдженим. Ще один вид, більш складний, - атака з кабрірування. На озброєнні тактичної авіації стоять літаки багатьох різновидів: тактичні винищувачі, штурмовики, винищувачі-бомбардувальники, винищувач ППО, розвідувальні та віськово-транспортні літаки. ТТХ в табл. винищувач F-117A ● Максимальная скорость: 993 км/ч (0,91 М) ● Крейсерская скорость: 905 км/ч (0,83 М) ● Дальность: 1720 км ● Боевой радиус: 860 км ● Практический потолок: 13700 м ● Максимальная эксп. перегрузка: +6 G

(Длина самолета, м---20.09 Высота самолета, м---3.8 Размах крыла, м---13.2 Площадь крыла, м.кв.--- 105.9 Макс. взлетная масса, кг---23800 Вес пустого, кг---13.600 Количество топлива во внутренних баках, л---5500 Макс. боевая нагрузка, кг---2700 Макс. скорость у земли, км/ч---1040 Крейсерская скорость, км/ч---850 Скорость посадочная, км/ч---227 Практический потолок, м---13700 Боевой радиус действия, км---1110 Одноместный тактический истребитель F-117A предназначен для скрытного преодоления системы ПВО противника в темное время суток и нанесения высокоточных ударов по самым важным объектам противника.)

8. Призначення, завдання та тактика дій армійської авіації. Основні типи вертольотів. ТТХ вертольота АН-64 “АПАЧ” Армійська авіація (АА) ( тактична, фронтова, військова, бойова), в збройних силах деяких держав складова частина військово-повітряних сил ( флоту) ( ВВС) (є родом сил) або входить до складу сухопутних військ (СВ) і є родом військ. Використовується для дій безпосередньо в інтересах загальновійськових формувань (об'єднань, з'єднань і частин) сухопутних військ (сил), їх авіаційної підтримки (ураження живої сили і техніки противника, руйнування його оборонних споруд), ведення тактичної повітряної розвідки, забезпечення висадки тактичних повітряних десантів і вогневої підтримки їх дій, радіоелектронної боротьби ( РЕБ), постановки мінних загороджень, евакуації поранених, убитих і хворих, доставки матеріальних засобів і виконання інших завдань в операціях проводяться СВ та у взаємодії з іншими видами (ВПС, ВМФ - на приморських напрямках) і пологами збройних сил. По характеру виконуваних завдань ділиться на винищувальну, винищувально-бомбардувальної (тактичних винищувачів), бомбардувальну, штурмову, транспортну, розвідувальну і авіацію спеціального призначення (допоміжна). Армійська авіація складається з родів авіації: винищувальної, винищувально-бомбардувальної (тактичних винищувачів), бомбардувальної, штурмової, розвідувальної і допоміжної. Але озброєнні перебувають вертольоти, літаки і безпілотні літальні апарати ( БПЛА). Завдання: 1. подавлення вогневих засобів противника, артилерії в районі висадки десантів в тилу військ противника 2. знищення різноманітних бронеоб’єктів, засобів ППО на полі бою 3. знищення живої сили, озброєння та техніки під час вогневої підтримки СВ 4. матеріальне забезпечення підрозділів в тилу противника 5. ведення розвідки противниката РЕБ 6. забезпечення управління та зв’язку 7. перекидка військ на поле бою і в тил противника Способи атаки цілі: з місця, з горизонтального польоту, з зависання. Бойове застосування: по раніше визначеному плану; із засідок; по виклику. Армійська авіація зведена в вертольотні бригади. Бригада складається з 3 батальйонів: 1) Ударний (штабна рота і 3 ударні роти (АН-64)) 2) Розвідувальний (штабна рота і розвідувальна рота (UH-58D)) 3) Загальної підтримки (штабна рота і 2 роти загального призначення (EH-60; UH-60))

 Високоточна зброя розвинутих іноземних держав. РУК “ПЛСС” та “Джисак”. ТТХ літака TR-1 Високоточна зброя - це комплекс озброєння, в якому інтегровані засоби розвідки, управління і поразки, що функціонують в реальному масштабі часу. Вони можуть базуватися на землі, на повітряних та морських об'єктах. У комплексах реалізовані найважливіші вимоги сучасного бою: -• Збір інформації про діяльність противника на великій глибині практично в реальному масштабі часу; -• Одночасна передача цієї інформації на всі зацікавлені командні пункти і засоби ураження; -• Здатність наносити удар одночасно по декількох груповим і одиночним цілям; -• Ведення розвідки, нанесення ударів з безпечної відстані; -• Можливість бойового застосування в будь-який час доби і в будь-яких метеоумовах; -• Висока ймовірність ураження цілей. РУК ПЛСС відноситься до оперативно-стратегічної системи ВТЗ-для ураження радіовипромінювальних цілей. РУК ПЛСС призначений для виявлення, визначення місця дислокації працюючих радіоелектронних засобів та наведення керуємої зброї і літаків тактичної авіації на ці засоби. Склад: - 12 літаків розвідки або ретрансляції TR-1 - наземний центр обробки даних і управління - 100 бортових блоків радіокомандного наведеня літаків - 500 бортових блоків наведення для керуємої зброї Бойові можливості: - дальність ведення розвідки – до 600 км - кількість одиниць одночасно наведеної зброї – 15 - ведення розвідки здійснюеться не менш як 3 літаками TR-1 одночасо на протязі 150-200 км - час патрулювання – 12 годин, висота – до 24 км РУК "Джісак" відноситься до оперативно-тактичної системі ВТЗ для ураження радіолокаційно - контрастних цілей. Разведывательно-ударный комплекс «Джисак» относится к высокоточ- ному оружию и предназначен для поражения бронеобъектов, средств ПВО и центров управления на маршрутах выдвижения и в позиционных районах. Комплекс включает: • авиационную систему разведки целей «Джистар»; • центр управления и аппаратуру автоматизированной обработки разведданных; • установленные на самолете разведки средства связи, передачи данных и наведения оружия типа С-18А (ТR-1,U-1D «Мохаук»); • наземный центр управления; • огневые средства поражения; • наземную радиолокационную сеть, которая в виде маяков устанав- ливается вдоль маршрутов следования самолета разведки и наве- дения. Основные характеристики разведывательно-ударного комплекса «Джисак» следующие: Высота полета самолета, км 9-12 Удаление зоны барражирования от линии фронта, км 50-90 Протяженность маршрута барражирования, км 150 Скорость полета, м/с 200 Дальность разведки, км 50-200 Максимальная дальность наведения, км 200 Количество одновременно сопровождаемых целей 10 Точность наведения ракеты, м 25 Средняя огневая производительность, пусков/ч 38-45 Носители F-15, F-16, MLRS Управление разведывательно-ударным комплексом осуществляется с командного пункта армейского корпуса. Условно можно выделить пять этапов функционирования РУК «Джи- сак»: • разведка; • обнаружение и распознавание целей; • принятие решения на поражение целей; • наведение ракеты на групповую цель; • поражение групповой цели суббоеприпасами; • контроль результатов поражения.