Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 2 _ЗКАТр.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
15.11.2019
Размер:
67.58 Кб
Скачать

Тема 2. Авіаційна техніка та її сертифікація.

Як з’ясовано вище ПС – це літальний апарат, що тримається в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні, і здатний маневрувати в тривимірному просторі.

Звичайно ця складна наукоємка та високотехнологічна система складається з певних частин. Розглянемо основні.

ПС складається з наступних основних частин: фюзеляж, крило, опірення, шасі, силова установка (авіаційний двигун) та система органів управління ПС.

Нормативне визначення кожної з зазначених частин відсутнє, але відповідно до наказу Мінтрансу визначена класифікація цих елементів, про що мова йтиметься нижче.

Фюзеляж – це корпус ПС, до якого прикріплюються крило, опірення, шассі, іноді силова установка (авіаційні двигуни).

Відповідно до ст.ст. 42-44 Повітряного кодексу України цивільне повітряне судно нової конструкції (нового типу) повинно бути сертифіковано на відповідність його діючим в Україні нормам льотної придатності і мати сертифікат типу. Сертифікат типу видає державний орган з питань сертифікації та реєстрації.

Соглашение о гражданской авиации и об использовании воздушного пространства (Минск, 25 декабря 1991 года)

Государства (в дальнейшем - Договаривающиеся государства) - участники настоящего Соглашения,

исходя из провозглашенных ими деклараций о суверенитете;

руководствуясь принципами Конвенции о Международной гражданской авиации ( 995_038 ) (ИКАО) и признавая значение гражданской авиации как одного из важных факторов объединения и сотрудничества народов всех государств;

учитывая накопленный мировой опыт развития авиации, заключили настоящее Соглашение.

Межгосударственные органы

Статья 8

Договаривающиеся государства образовывают:

Совет по авиации и использованию воздушного пространства из полномочных представителей Договаривающихся государств (включая представителей Министерств обороны или Комитета обороны), а также представителя главнокомандующего Вооруженными Силами Содружества Независимых Государств. Совет осуществляет свою деятельность на принципах консенсуса.

Межгосударственный авиационный комитет как постоянно действующий исполнительный орган, уполномоченный осуществлять практическую реализацию настоящего Соглашения, обеспечивать работу Совета и выполнение его решений. Договаривающиеся государства участвуют в работе Комитета через своих полномочных представителей.

Статья 10

Межгосударственный авиационный комитет пользуется на территории каждого Договаривающегося государства в соответствии с его национальным законодательством такой правоспособностью и правосубъектностью, которые необходимы для выполнения его функций в рамках настоящего Соглашения.

Статья 12

Межгосударственный авиационный комитет имеет в своем ведении по согласованию с Договаривающимися государствами органы управления воздушным движением, аэронавигационной информации, сертификации, инспектирования.

З метою вдосконалення системи сертифікації авіаційної техніки та її компонентів Кабінет Міністрів України постановою від 03.10.97р. №1095 затвердив сертифікацію авіаційної техніки та її компонентів.

Цією постановою установлено, що авіаційні правила з питань нормування льотної придатності цивільної авіаційної техніки і типових процедур сертифікації повітряних суден та їх компонентів, з сертифікації виробництв авіаційної техніки, розроблені Міждержавним авіаційним комітетом і затверджені Радою з авіації і використання повітряного простору СНД, вводяться в дію в Україні Міністерством транспорту за погодженням з Міністерством промислової політики і з заінтересованими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади. До того ж дозволено Міждержавному авіаційному комітетові до завершення формування національної системи сертифікації авіаційної техніки згідно з чинними в Україні авіаційними правилами проводити спільно з Міністерством транспорту і органом державного регулювання діяльності цивільної авіації України з видачею відповідних документів:

  • сертифікацію типу повітряних суден транспортної категорії та їх компонентів, які розробляються та/або виробляються в Україні, а також сертифікацію виробництв авіаційної техніки;

  • сертифікацію типу повітряних суден та їх компонентів, які розробляються та/або виробляються у країнах-учасницях Угоди про цивільну авіацію і про використання повітряного простору та призначаються для експлуатації в Україні, а також сертифікацію виробництв цієї авіаційної техніки;

  • сертифікацію організацій, що розробляють авіаційну техніку, за поданням Міністерства промислової політики.

Відповідно до цієї постанови Міністерству транспорту разом з Міністерством промислової політики передбачалось узгодити з Міждержавним авіаційним комітетом процедури спільного проведення робіт, пов'язаних із сертифікацією авіаційної техніки, її компонентів і виробництв.

Також дозволено Міністерству промислової політики вести відомчий реєстр експериментальних повітряних суден без використання національних і реєстраційних знаків Державного реєстру цивільних повітряних суден України.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил сертифікації типу авіаційної техніки (розділи A, B, C, D, E частини 21 Авіаційних правил України "Процедури сертифікації авіаційної техніки") від 03.11.2000р. №611, зокрема Гл. 7 «Компоненти повітряного судна» класифікація компонентів ПС компоненти ПС щодо цих Правил мають таку класифікацію:

  • компоненти I класу - авіаційний маршовий двигун (АМД), повітряний гвинт (ПГ) і допоміжний двигун (ДД);

  • компоненти II класу - фюзеляж, крило, поверхні керування, секції механізації крила, шасі, механічна система керування та інші частини конструкції планера ПС, АМД, ПГ і ДД, працездатність яких безпосередньо впливає на їхню льотну придатність;

  • компоненти III класу - комплектувальні вироби (КВ), до яких належать будь-які встановлені на ПС, АМД, ПГ і ДД механізми, прилади, устаткування (включаючи з'єднувальне), стандартні деталі й інші комплектувальні (готові) вироби, що використовуються для здійснення польоту ПС.

Сертифікація компонентів ПС відбувається відповідно до процедурних норм підпункту 7.2 зазначених правил

Соглашение о гражданской авиации и об использовании воздушного пространства (Минск, 25 декабря 1991 года)

Государства (в дальнейшем - Договаривающиеся государства) - участники настоящего Соглашения,

исходя из провозглашенных ими деклараций о суверенитете;

руководствуясь принципами Конвенции о Международной гражданской авиации ( 995_038 ) (ИКАО) и признавая значение гражданской авиации как одного из важных факторов объединения и сотрудничества народов всех государств;

учитывая накопленный мировой опыт развития авиации, заключили настоящее Соглашение.

Межгосударственные органы

Статья 8

Договаривающиеся государства образовывают:

Совет по авиации и использованию воздушного пространства из полномочных представителей Договаривающихся государств (включая представителей Министерств обороны или Комитета обороны), а также представителя главнокомандующего Вооруженными Силами Содружества Независимых Государств. Совет осуществляет свою деятельность на принципах консенсуса.

Межгосударственный авиационный комитет как постоянно действующий исполнительный орган, уполномоченный осуществлять практическую реализацию настоящего Соглашения, обеспечивать работу Совета и выполнение его решений. Договаривающиеся государства участвуют в работе Комитета через своих полномочных представителей.

Статья 9

Межгосударственный авиационный комитет является правопреемником Комиссии по использованию воздушного пространства и управлению воздушным движением, Комиссии по государственному надзору за безопасностью полетов воздушных судов, Министерства гражданской авиации (в части согласованных Договаривающимися государствами функций), а также обязательств по международным соглашениям бывшего СССР в сфере международных воздушных сообщений и участия в Международной организации гражданской авиации (ИКАО).

Вопросы заключения новых международных соглашений, затрагивающих интересы всех Договаривающихся сторон, подлежат согласованию в Совете по авиации и использованию воздушного пространства.

Статья 10

Межгосударственный авиационный комитет пользуется на территории каждого Договаривающегося государства в соответствии с его национальным законодательством такой правоспособностью и правосубъектностью, которые необходимы для выполнения его функций в рамках настоящего Соглашения.

Статья 11

Межгосударственный авиационный комитет может иметь в своем ведении по согласованию с Договаривающимися государствами научно-исследовательские организации, а также временные научно-исследовательские коллективы, экспертные и консультативные органы.

Статья 12

Межгосударственный авиационный комитет имеет в своем ведении по согласованию с Договаривающимися государствами органы управления воздушным движением, аэронавигационной информации, сертификации, инспектирования.

Статья 13

Финансирование Межгосударственного авиационного комитета и его органов, а также программ (проектов) осуществляется за счет отчислений авиационных предприятий и/или бюджетов (взносов) Договаривающихся государств, а также отчислений от сборов за аэронавигационное обслуживание полетов и сборов, получаемых от деятельности по сертификации, и других доходов.

Доля отчислений (взносов) каждого государства определяется пропорционально общему объему авиационных перевозок государств-участников настоящего Соглашения. Порядок финансирования определяется Договаривающимися государствами.

ПОВІТРЯНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Стаття 5. Державне регулювання діяльності в галузі цивільної авіації

1. Уповноважений орган з питань цивільної авіації реалізує державну політику і стратегію розвитку авіації України, здійснює державне регулювання діяльності в галузі цивільної авіації за такими напрямами:

1) здійснення комплексних заходів щодо забезпечення безпеки польотів, авіаційної, екологічної, економічної та інформаційної безпеки;

2) створення умов для розвитку авіаційної діяльності, повітряних перевезень та їх обслуговування, виконання авіаційних робіт та польотів авіації загального призначення;

3) організація використання повітряного простору України;

4) представництво України в міжнародних організаціях цивільної авіації та у міжнародних відносинах з питань цивільної авіації.

2. Напрями, визначені у пунктах 13 частини першої цієї статті, реалізуються уповноваженим органом з питань цивільної авіації шляхом:

1) розроблення, прийняття та впровадження авіаційних правил України;

2) сертифікації суб’єктів та об’єктів авіаційної діяльності;

3) ліцензування господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів повітряним транспортом та надання прав на експлуатацію повітряних ліній і призначень авіаперевізникам;

4) здійснення постійного нагляду та інспектування дотримання встановлених законодавством, у тому числі авіаційними правилами України, вимог.

Стаття 11. Нормативно-правове регулювання

1. Нормативно-правове регулювання цивільної авіації здійснюється шляхом прийняття в установленому порядку нормативно-правових актів та прийняття уповноваженим органом з питань цивільної авіації авіаційних правил України, що регулюють діяльність цивільної авіації та використання повітряного простору України.

2. Авіаційні правила України підлягають обов’язковому виконанню всіма юридичними та фізичними особами на території України та суб’єктами авіаційної діяльності України за її межами.

3. Авіаційні правила України розробляються відповідно до стандартів і рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації, нормативних актів Міжнародної асоціації повітряного транспорту, Європейської організації з безпеки аеронавігації (Євроконтролю), інших міжнародних авіаційних організацій та з урахуванням законодавства Європейського Союзу у галузі цивільної авіації.

5. Авіаційні правила України встановлюють:

види, форми сертифікатів та інших документів, що видаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації;

строки дії зазначених документів;

детальний порядок та умови отримання, анулювання, припинення дії та відмови, у тому числі щодо видачі зазначених документів;

вимоги до суб’єктів та об’єктів авіаційної діяльності, наявності у суб’єктів авіаційної діяльності систем управління безпекою польотів та систем управління якістю;

правила та порядок виконання польотів;

правила та порядок аеронавігаційного обслуговування;

правила, порядок, обсяг і критерії оцінки, проведення перевірок, інспектування та аудиту, їх види, прийнятні методи визначення відповідності.

Стаття 43. Схвалення типової конструкції виробів авіаційної техніки, їх компонентів та обладнання

1. Виріб авіаційної техніки серійного виробництва повинен мати сертифікат типу. Сертифікат типу і сертифікація змін до нього, у тому числі додаткові сертифікати типу, видаються розробнику за його заявкою, якщо заявник довів, що виріб відповідає сертифікаційному базису для типової конструкції, встановленому з метою забезпечення відповідності вимогам льотної придатності та вимогам щодо захисту навколишнього природного середовища, визначеним авіаційними правилами України, а також якщо відсутні особливі риси або характеристики, що роблять його небезпечним під час експлуатації. Сертифікат типу охоплює виріб, у тому числі всі компоненти і обладнання, встановлені на ньому.

2. Основні компоненти і обладнання, призначені для встановлення на виробах, повинні мати свідоцтво про схвалення або схвальний лист. Компоненти і обладнання, що підлягають схваленню окремо від схвалення типової конструкції виробу, визначаються авіаційними правилами України. Усі положення авіаційних правил України, що застосовуються до сертифікації типу, також застосовуються до схвалення шляхом видання свідоцтв про схвалення або схвальних листів для компонентів і обладнання, якщо інше не передбачено авіаційними правилами України.

Президент України В.ЯНУКОВИЧ

м. К и ї в

19 травня 2011 року

№ 3393VI