Атестаційний лист

1. Загальні відомості

Прізвище, ім'я, по батькові_______________________________

Дата народження

Посада, яку обіймає працівник Освіта

(найменування навчального закладу й рік закінчення)

Спеціальність за освітою__________________

Науковий ступінь, вчене звання

Загальний трудовий стаж______

у т. ч. в даній організації

років, років.

Підвищення кваліфікації за атестаційний період Нагороди і відзнаки за атестаційний період _____ Стягнення за атестаційний період_____________

2. Оцінка атестованого працівника 2.1. Ділові якості працівника

Оцінювані якості	Бали
Сумарний показник складності виконуваних робіт
Комплексна оцінка якості праці
Коефіцієнт професійно-кваліфікаційного рівня працівника
Оцінка сукупності ділових якостей
Оцінка результатів праці

2.2. Особисті якості працівника

Види якостей особистості	Високі	Середні	Низькі
1	2	3	4
Моральні якості
Працелюбність
Принциповість
Чесність
Обов'язковість
Самокритичність
Вольові якості
Енергійність
Наполегливість
Твердість

Управління трудовими ресурсами

511

1	2	3	4
Працездатність
Комунікативні (дружелюбність, контактність, авторитет)
Організаторські якості
Цілеспрямованість
Ініціативність
Самостійність
Зібраність
Дисциплінованість
Задатки лідера
Потенційні здібності, які можуть розкритися в майбутньому (перерахувати):

Рішення попередньої атестаційної комісії:

Посада та підпис безпосереднього керівника_ «__»_________________200___р.

3. Результати атестації

Запитання, задані працівнику, й відповіді на них:

Зауваження й пропозиції, висловлені членами комісії:

Зауваження й пропозиції, висловлені працівником:

і

/І- .*

V і

512

Забезпечення ефективної діяльності організації

За підсумками голосування комісії:

— відповідає займаній посаді (за___, проти___)

— відповідає займаній посаді за умови (за___, проти___)

Рішення атестаційної комісії

Рекомендації атестаційної комісії (за___, проти_

Голова атестаційної комісії Члени атестаційної комісії

(підпис)

(підписи)

_200_ р.

З результатами атестаційної комісії ознайомлений

(підпис працівника, який атестує)

Примітка. Якщо голова або члени комісії мають іншу думку щодо оцінки роботи та ділових якостей працівника, вони викладають її у довільній формі і додають до атестаційного листа.

Професійна орієнтація, адаптація, навчання і атестація працівників належать до найважливіших функцій кадрових служб сучасних організацій і є невід'ємною складовою розвитку трудового потенціалу організації.

12.2. Якість трудового життя і методи її поліпшення

Оздоровлення і розвиток економіки є обов'язковою передумовою вдосконалення громадянського суспільства, в якому люди бачать перспективу для реалізації власної ініціативи та підприємницької діяльності, створюють і примножують національне багатство, задовольняючи власні потреби, дбаючи про соціально незахищених співгромадян та майбутні покоління, вдосконалюючи механізм економічних відносин у суспільстві. Це можливо за умови дотримання стандартів якості трудового життя.

Якість трудового життя і методи іі поліпшення >

Сутність якості трудового життя

513

Якість трудового життя — принципово нове поняття для вітчизняної науки і практики управління. За змістом це синтетичне поняття, а його реальне відображення — гідне матеріальне існування працівника, поєднане з соціальним визнанням його трудового внеску в суспільне виробництво.

Якість трудового життя — ступінь, до якого працівники виробничо-господарської організації можуть задовольняти свої матеріальні і соціальні особисті потреби під час праці та після закінчення активної трудової діяльності.

Параметрами, що характеризують якість трудового життя, є стан розвитку людського потенціалу в суспільстві, стан ринку праці, рівень грошових доходів та платоспроможності населення, умови праці, стан соціально-трудових відносин, соціального забезпечення.

У країнах з розвинутою ринковою економікою більшість названих стандартів якості трудового життя забезпечує співпраця тріади сил: підприємницьких організацій, держави, профспілок. Основна роль у встановленні цих стандартів належить профспілкам, а у їх забезпеченні — підприємницьким організаціям. Роль держави зводиться до нормативно-правового регулювання відносин, які виникають у процесі встановлення й виконання стандартів якості життя, та у здійсненні відповідних заходів загальнонаціонального характеру, які не під силу окремим організаціям чи галузям економіки.

Особливістю національної економіки України є те, що в перехідний період якість трудового життя наших громадян більшою мірою, ніж у розвинутих країнах, забезпечує держава. Помітне також зростання ролі й значення підприємницьких організацій у цьому процесі. На жаль, практично відсутній вплив профспілок на якість трудового життя через їх роздробленість та відсутність досвіду і важелів впливу на працедавців.

Державне забезпечення якості трудового життя

В економічно розвинутих країнах держава є гарантом гідної якості життя переважно тих людей, які припинили активну трудову діяльність (вік, трудове каліцтво та ін.), Ще не приступили до неї (сирітство), тимчасово не працюють (безробіття) або з певних причин зовсім не працювали

17 З 209

514

Забезпечення ефективної діяльності організації

Якість трудового життя і методи її поліпшення

515

(вроджене каліцтво, неповноправність). Основна відповідальність за якість трудового життя населення покладена на підприємницькі організації, оскільки їх могутній економічний потенціал і високі стандарти якості життя працівників — запорука високої продуктивності організацій.

У країнах з перехідною економікою, до яких належить і Україна, ситуація складніша. Це зумовлено неможливістю одразу перебудувати отриману у спадок від централізованої економіки систему забезпечення якості трудового життя, яка діє стосовно тих громадян, що припинили активну трудову діяльність до початку соціаль-но-економічних перетворень; відсутністю у багатьох вітчизняних підприємницьких організацій достатнього економічного потенціалу для самостійного забезпечення якості трудового життя. За цих умов держава контролює такі напрями забезпечення якості трудового життя: розвиток людського потенціалу; регулювання ринку праці; стимулювання зростання грошових доходів і платоспроможності населення; забезпечення і контролювання належних, безпечних і здорових умов праці; вдосконалення соціально-трудових відносин; соціальне забезпечення населення.

Розвиток людського потенціалу. Політика держави щодо розвитку людського потенціалу полягає в забезпеченні належної якості життя на засадах соціальної захищеності, а саме:

— забезпеченні доступу до ресурсів, необхідних для досягнення гідного життєвого рівня;

— затвердженні єдиних мінімальних соціальних стандартів та їх гарантованій реалізації;

— створенні умов для тривалого, духовно насиченого життя та для безпечної життєдіяльності людини.

У країнах з високим рівнем життя існує система соціальних гарантій розвитку людського потенціалу та відповідальних за їх дотримання органів. Так, кожний громадянин може отримати пільговий державний кредит для оплати навчання у вищому навчальному закладі, існує система грантів на навчання, встановлених державою, добродійними фондами та корпораціями. Батьки, які оплачують навчання дітей, мають суттєві податкові пільги на доходи, для студентів теж існує система різних знижок. Безробітні отримують спеціальну допомогу, яка забезпечує достатній рівень життя протягом тривалого періоду. Соціально незахищені верстви населення отриму-

ють субсидії. Держава прагне залучити до активної діяльності або забезпечити повноцінне життя інвалідів, об-лаштовуючи побутові зручності з урахуванням потреб цієї верстви населення.

Українська держава гарантує певний розмір мінімальної заробітної плати, мінімальний розмір місячної пенсії за віком, розмір неоподаткованого мінімуму заробітної плати, встановила розміри прожиткового мінімуму і межі малозабезпеченості (рис. 12.2). Діаграма засвідчує, що прожитковий мінімум не забезпечено жодним видом мінімальних доходів, що негативно впливає і на розвиток людського потенціалу в Україні.