3.2 Визначення зусилля проштовхування (знімання) деталі
32. За якою формулою визначається зусилля проштовхування (Qпр) однієї деталі при вирубуванні (пробиванні).
33. Як необхідно вибирати значення коефіцієнта проштовхування (kпр) для більш тонкого (S ≤ 1мм) прокату даного виду матеріалу.
34. Як необхідно вибирати значення коефіцієнта проштовхування (kпр) для більш товстого (S >1мм) прокату даного виду матеріалу.
35. Як змінюється зусилля проштовхування (Qпр) при малих зазорах (z ≤ 0,05S) при вирубуванні (пробиванні).
36. Як змінюється зусилля проштовхування (Qпр) при великих зазорах (z > 0,2S) при вирубуванні (пробиванні).
37. Як змінюється зусилля проштовхування (Qпр) за наявності змащування при вирубуванні (пробиванні).
38. Від чого залежить величина дійсного зусилля проштовхування (Qпр) при вирубуванні (пробиванні).
39. Скільки деталей може одночасно знаходитися в отворі (циліндричному пояску висотою h) матриці при вирубуванні (пробиванні).
40. За якою формулою визначається величина дійсного зусилля проштовхування (Qпр) при вирубуванні (пробиванні).
41. За якою формулою визначається загальне зусилля штампування необхідне для визначення роботи, що затрачається на вирубування (пробивання) та вибір обладнання.
3.3 Розрахунок затрачуваної роботи на штампування та потужності преса
42. За якою формулою визначається робота, що затрачається на вирубування (пробивання).
43. В залежності від чого вибирається значення коефіцієнту λ у формулі для визначення роботи, що затрачається на вирубування (пробивання).
44. Як необхідно вибирати значення коефіцієнта λ для м’яких і більш тонких (S ≤ 1мм) матеріалів у формулі для визначення роботи, що затрачається на вирубування (пробивання).
45. Як необхідно вибирати значення коефіцієнта λ для більш твердих і товстіших (S > 1мм) матеріалів у формулі для визначення роботи, що затрачається на вирубування (пробивання).
4.1 Визначення центру тиску штампа.
46. Як необхідно розміщувати центр тиску штампа і вісь повзуна для правильної роботи преса при штампуванні.
47. Які на практиці існують методи визначення центра тиску штампа.
48. На чому базується аналітичний метод визначення центра тиску штампа.
49. Який закон використовують при визначенні координати центра тиску складного контура.
50. Що необхідно зробити для спрощеня розрахунків при визначенні координати центра тиску складного контура.
51. Які операції необхідно здійснити для визначення координати центра тиску складного контура.
52. Назвати схему зображену на рисунку.
53. Назвати схему зображену на рисунку.
4.2 Визначення закритої висоти штампа
54. В якому положенні, як правило, проектуються штампи.
55. Що називається закритою висотою штампа.
56. З чим повинна бути узгоджена (пов’язана) закрита висота штампа при його проектуванні.
57. Що називається закритою висотою пресса.
58. На що вказує закрита висота преса.
59. Як приймається закрита висота для пресів з регульованим ходом повзуна.
60. Як змінюється закрита висота преса при зменшенні величини ходу повзуна.
61. Які групи показників включає технічна характеристика пресів.
62. За якою формулою визначається найбільша закрита висота штампа в пресах з постійним ходом повзуна та нерухомим столом.
63. За якою формулою визначається найменша закрита висота штампа в пресах з постійним ходом повзуна та нерухомим столом.
64. За якою формулою визначається найбільша закрита висота штампа в пресах з рухомим столом і змінним ходом повзуна, якщо стіл преса опущений в нижнє положення, шатун відрегульований на найменшу довжину та хід преса є найменшим.
65. За якою формулою визначається найменша закрита висота штампа в пресах з рухомим столом і змінним ходом повзуна, якщо стіл преса піднятий у верхнє положення, шатун відрегульований на найбільшу довжину та хід преса є найбільшим.
66. За якою формулою визначається найбільша закрита висота штампа в пресах з рухомим столом і змінним ходом повзуна при заданому ході h0 повзуна преса.
67. За якою формулою визначається найменша закрита висота штампа в пресах з рухомим столом і змінним ходом повзуна при заданому ході h0 повзуна преса.
4.3 Вибір зазорів та визначення виконавчих (робочих) розмірів пуансона та
матриці
68. Що слід брати за основу при визначенні виконавчих (робочих) розмірів пуансонів і матриць для роз’єднувальних операцій листового штампування.
69. Що необхідно передбачити для отримання штампованої деталі із заданою степінню точності.
70. Як повинні задаватися допуски на робочі розміри пуансонів і матриць.
71. Від чого залежить величина вирубуваної деталі, по зовнішньому контурі.
72. Від чого залежить величина отвору, що пробивається.
73. Від чого залежить напрямок зазору при штампуванні.
74. Які розміри надаються матриці у випадку вирубування зовнішнього контуру деталі.
75. За рахунок чого забезпечується зазор z у випадку вирубування зовнішнього контуру деталі.
76. Яким приймається номінальний розмір матриці у випадку вирубування зовнішнього контуру деталі.
77. Які розміри надаються пуансону при пробиванні отвору.
78. За рахунок чого забезпечується зазор z при пробиванні отвору.
79. Яким приймається номінальний розмір пуасона при пробиванні отвору.
80. Які значення початкових зазорів приймаються як номінальні при вирубуванні (пробиванні).
81. Що враховують найбільші значення початкових зазорів при вирубуванні (пробиванні).
82. За якою формулою визначається діаметр матриці при вирубуванні зовнішнього контура.
83. За якою формулою визначається діаметр пуансона при вирубуванні зовнішнього контура.
84. За якою формулою визначається діаметр матриці при пробиванні отвору.
85. За якою формулою визначається діаметр пуансона при пробиванні отвору.
86. За яким квалітетом точності приймаються допуски на виконавчі (робочі) розміри матриці та пуансона δп і δм при вирубуванні (пробиванні) деталей товщиною S ≤ 4 мм.
87. За яким квалітетом точності приймаються допуски на виконавчі (робочі) розміри матриці та пуансона δп і δм при вирубуванні (пробиванні) деталей товщиною S > 4 мм.