- •13. Інформаційні технології в управлінні аудиторською фірмою та проведенні аудиту.
- •14. Інформаційна база та методика вирішення завдань аудиту.
- •15. Організація інформаційного і програмного забезпечення аудиторської діяльності.
- •16. Організація носіїв інформації та їх руху в процесі аудиту.
- •17. Мета та основні завдання організації аудиту капіталу підприємства.
- •18. Інформаційне забезпечення аудиту капіталу та оцінка властивого ризику. Методи і способи проведення аудиту капіталу.
- •19. Організація аудиту системи внутрішнього контролю формування та використання власного капіталу підприємства.
- •20. Методика формування аудиторських доказів та оформлення робочих документів аудитора при проведенні аудиту капіталу підприємства.
- •21. Узагальнення результатів аудиту капіталу, підготовка локального висновку та рекомендації для клієнта.
- •22. Мета та основні завдання організації аудиту необоротних активів.
- •23. Інформаційне забезпечення аудиту необоротних активів та оцінка властивого ризику. Методи і способи проведення аудиту необоротних активів.
- •24. Організація аудиту системи внутрішнього контролю наявності, руху та використання необоротних активів.
- •25. Методика формування аудиторських доказів та оформлення робочих документів аудитора при проведенні аудиту необоротних активів.
- •26. Узагальнення результатів аудиту необоротних активів, підготовка локального висновку та рекомендації для клієнта.
- •27. Мета та основні завдання організації аудиту грошових коштів і дебіторської заборгованості.
- •28. Інформаційне забезпечення аудиту грошових коштів і дебіторської заборгованості та оцінка властивого ризику. Методи і способи проведення аудиту грошових коштів і дебіторської заборгованості.
- •29. Організація аудиту системи внутрішнього контролю наявності і руху грошових коштів і дебіторської заборгованості.
- •30. Методика формування аудиторських доказів та оформлення робочих документів аудитора при проведенні аудиту грошових коштів і дебіторської заборгованості.
- •31. Узагальнення результатів аудиту грошових коштів і дебіторської заборгованості, підготовка локального висновку та рекомендації для клієнта.
- •52. Мета та основні завдання організації аудиту витрат і доходів та фінансових результатів підприємства.
- •54. Організація аудиту системи внутрішнього контролю витрат і доходів та фінансових результатів підприємства.
- •55. Методика формування аудиторських доказів та оформлення робочих документів аудитора при проведенні аудиту витрат і доходів та фінансових результатів підприємства.
- •56. Узагальнення результатів аудиту витрат і доходів та фінансових результатів, підготовка локального висновку та рекомендації для клієнта.
- •57. Організація завершального етапу аудиторської перевірки.
- •58. Узагальнення результатів аудиту фінансової звітності.
- •59. Оцінка безперервного функціонування підприємства.
- •60. Модифікація висновку незалежного аудитора.
- •61. Підготовка аудиторського звіту і рекомендацій для клієнта.
- •62. Підготовка висновку незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення та передача його замовнику аудита.
- •63. Внутрішній аудит в системі управління суб'єктів господарювання. Основні завдання внутрішнього аудиту.
15. Організація інформаційного і програмного забезпечення аудиторської діяльності.
Інформаційне забезпечення аудиту — це систематизована сукупність достатньої та доречної інформації, яка може бути використана в процесі аудиту для досягнення поставленої мети та вирішення визначених завдань.
Інформаційне забезпечення виконує наступні функції:
Пізнавальна (релевантне інформаційне забезпечення, новітнє інформаційне забезпечення)
Професійна (інформативне опосередковане, робоче інформаційне забезпечення, інформативне, інформативне непряме)
Функція, що забезпечує змістовність (законодавче, планово-довідкове, достовірне, організаційно-управлінське, фактографічне)
Інформаційна база для конкретної аудиторської перевірки має формуватись під впливом таких чинників: а) оцінена величина аудиторського ризику; б) надійність систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю підприємства-клієнта; в) установлений аудитором рівень суттєвості; г) досвід та кваліфікація аудитора; д) можливі джерела отримання інформації та визначені пріоритети довіри до них; є) заплановані аудиторські процедури.
Ураховуючи те, що на підприємстві-клієнті формується величезна кількість різнопланової інформації про його фінансову та господарську діяльність, навколишнє економічне середовище створює додатковий інформаційний потік, аудитор змушений з усієї сукупності інформації обирати лише ту, яка буде найбільш корисною і доказовою для перевірки фінансової звітності і тим самим стане можливим досягнення визначеної мети аудиту.
Не вся інформація формується самим аудитором. Більшу її частину він отримує від підприємства та із зовнішніх джерел. Дані
можуть мати місце, але не використовуються в процесі аудиту. Крім того, при формуванні інформаційної бази варто застосовувати системний, комплексний підхід, що означає вивчення і перевірку даних у взаємозв'язку — одна інформація підтверджує або спростовує іншу; є наслідком використання попередніх даних; всебічність перевірки через застосування різних видів даних (фінансових і нефінансових; планових та фактичних; бухгалтерських і статистичних).
16. Організація носіїв інформації та їх руху в процесі аудиту.
Носіями інформації для аудиторської перевірки є конкретні документальні записи, які містяться у первинних документах, облікових регістрах, звітах, розрахункових таблицях, довідках, наказах, робочих документах аудитора, анкетах та інших документах, які створені усередині підприємства і за його межами і які стосуються аудиторської перевірки. Це можуть бути як типові, уніфіковані форми документів, так і складені у довільному вигляді. Матеріальні носії (паперові чи електронні) залежать від ступеня автоматизації як облікового процесу, так і системи управління підприємством у цілому.
Методика та техніка вибору носіїв аудиторської інформації мають ряд особливостей, які відрізняють цю процедуру від аналогічної з вибору носіїв облікової інформації.
Переваги проведення аудиту за допомогою комп’ютерного середовища:
Систематизованість інформації
Зручність здійснення вибірки
Скорочення витрат часу на проведення аудиторської перевірки
Зручність подання інформації
Скорочення часу роботи
Збереження інформації
Полегшення проведення аналізу
Недоліки проведення аудиту за допомогою комп’ютерного середовища:
Програма може бути недосконалою, не відповідати вимогам законодавства
Аудитор може бути не знайомий з програмним продуктом
Можливість втрати інформації при поломці
Адміністрування доступу
Можливість хакерського доступу
Відсутність постійного оновлення програмного продукту.
Господарські факти відображають на різних носіях: законах, внутрішньогосподарських нормах, нормативах, кошторисах, прогнозах, обліковій інформації.
На кожному етапі процесу аудиту використовуються певні носії аудиторської інформації.
На першому етапі використовуються законодавчі, нормативні акти, рекомендації, інструкції, Наказ про ОПП тощо.
Основними носіями аудиторської інформації на другому етапі аудиторського процесу є різного роду та виду первинні документи та регістри.
Організація носіїв підсумкової аудиторської інформації - оформлення результатів аудиту залежно від мети, об'єктів, форм, методів та інших ознак аудиту. На заключному етапі аудиту носіями аудиторської інформації є: аудиторський висновок, експертна оцінка, акти тощо.