Контрольні запитання

1. Для чого необхідна професійна підготовка ораторського голосу? – Для забезпечення довготривалої словесної дії.

2. Які чотири види мистецтва цілеспрямовано займаються постановкою голосу? – Музика (вокал, хоровий спів), театр (акторська майстерність, сценічне мовлення), естрада (солоспів, вокальний ансамбль, музична пародія й імітація) та ораторське мистецтво.

3. Що у музичній та театральній педагогіці називають постановите голосу? – Педагогічний процес, а також результати його щодо формування навичок і вмінь звукотворення на основі фонаційного, здебільшого, мішано-діафрагмаційного дихання.

4. На отримання яких результатів спрямована постановка голосу? – На фізіологічне зміцнення голосового апарату, висотне та тембральне становлення голосу, виховання вокальної та сценічної культури співака чи актора.

5. Які завдання розв'язуються в процесі постановки голосу? – Розширення верхніх і нижніх меж голосу з метою становлення робочого діапазону; розвиток сили голосу; досягнення повноцінного звучання його в усіх голосових регістрах; виявлення властивого йому тембрального колориту; оволодіння методикою зняття зайвої напруги та розігріву голосового апарату; формування індивідуальної манери співу чи мовлення; досягнення активної артикуляції, досконалої дикції (чіткості), інтонаційної виразності виконання та багато інших.

6. Хто з відомих ораторів і чому дійшов висновку про необхідність постановки свого голосу? – У IV столітті до Різдва Христового грецький політичний діяч Демосфен (384–322 рр. до н. є.).

7. Чи є голос актора самодостатнім засобом створення художнього образу в драматичній виставі? – Ні. На відміну від вокального жанру, він підпорядкований логіці сценічної дії, а тому є одним із основних звукових засобів виразності в загальній художній палітрі театрального дійства.

8. У чому особливість вокального голосу? – Основне призначення – виконання вокальних творів, тому голос потребує точного відтворення певної висоти кожного звуку.

9. У чому складність постановки мовленнєвого голосу? – Необхідно добре володіти голосом, його виразністю, а також правильно добирати лексичні та художні засоби.

10. Чи потрібно в процесі постановки мовленнєвого голосу враховувати особливості національного мовлення? – Так, адже мова кожного народу має свого фонетику, орфоепію, свій природний діапазон мовлення, ступінь його емоційного забарвлення та інші специфічні особливості, що виявляються у типовій манері звукотворення, артикуляції, вимові, інтонації.

11. Що таке «bell canto»? – Красивий спів.

12. Що таке «сольфеджіо»? – Спів нот із вимовою їхніх назв-складів (до, мі, соль...).

13. Чи потрібно використовувати досвід музичної педагогіки при постановці мовленнєвого голосу? – Ні. Досвід музичної педагогіки, в частині постановки голосу, може бути неосяжним, оскільки він розрахований, передусім, на людей, які мають музичні здібності та знайомі з основами музичної грамоти.

14. Які якості розвиненого мовленнєвого голосу? – Зростуть сила (гучність і тривалість) голосу, розшириться висотний діапазон, тембр голосу набуде чистого, дзвінкого, приємного звучання, голос відзначатиметься гнучкістю, рухливістю.

15. Як перевірити обсяг розмовного голосу? – Визначити природну нижню («дно») і верхню («стеля») ноти: Р. Черкашин радить брати ноти від «до» до «соль» першої октави; для низьких голосів тон ближчий до «до»; для середніх – до «мі»; для високих «соль» або навіть дещо вище.

16. Які вправи для постановки голосу ви знаєте? –

ЛІТЕРАТУРА:

1. Єлісовенко Ю. Ораторське мистецтво: постановка голосу й мовлення: Навч. посіб. / За ред. В.В. Різуна. – К.: Атака, 2008. – 204 с.

2. Олійник Г.А. Виразне читання: основи теорії: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 1995. – 207 с.

3. Станіславський К. Робота актора над собою. – К., 1952.