Технологія розвитку критичного мислення план
1. Критичне мислення, його значення для системи освіти.
2. Поняття та ознаки критичного мислення.
3. Особливості реалізації технології розвитку критичного мислення.
1. Із впровадженням такого інформаційного середовища, як Інтернет, можливості дії на характер думок людини й відповідно на її поведінку набули таких масштабів, що не зважати на це просто неможливо. Інформаційне середовище Інтернет створює абсолютно унікальні умови доступу до найрізноманітнішої інформації і можливості контактів із представниками інших культур. Це велике надбання сучасної цивілізації. Із одного боку, світ стає прозорішим і зрозумілішим. Але з іншого боку, те ж інформаційне середовище створює дуже сприятливі умови для маніпулювання свідомістю користувачів. Це створює серйозну загрозу особистій безпеці громадян й безпеці держав.
Проблема інформаційної безпеки стосується сфери освіти. В Інтернеті можна знайти велику кількість рефератів з різних питань. Там же школярі можуть знайти виконані зразки домашніх завдань із усіх предметів, всілякі «розв’язники» на CD і в мережевих варіантах. З'являються сайти, пропонуються готові вирішення тестів. Відпадає потреба думати, напружуватися, адже все можна просто «скачати»? Інтернет — демократичне середовище. Тут будь-який охочий може розмістити свою інформацію, у тому числі і в рамках сфери освіти. Так з'являється більшість, м'яко кажучи, неякісної з наукової точки зору інформації. Як у всьому цьому розібратися? Не потрібно бути провидцем, щоб зрозуміти, яку непоправну шкоду для інтелектуального розвитку людини несе така інформація. Боротися з цим можна тільки одним засобом – формуванням самостійного критичного мислення. Ніякі заборони, санкції, покарання не можуть допомогти в цьому плані. Тільки власне знання і інтелект допоможуть вирішити проблему. У сучасних умовах інформатизації всіх сфер життя суспільства формування критичного, творчого мислення є найголовнішим завданням системи освіти в цілому.
2. У літературі можна зустріти велику кількість визначень критичного мислення. Деякі автори ототожнюють його з неформальною логікою, інші – з творчим мисленням, виділяючи при цьому характерні особливості кожного. Проте критичне мислення відрізняється від творчого та інших його видів.
Критичне мислення – це ретельно обдумане, зважене рішення відносно якої-небудь думки.
Критичне мислення – це інтелектуально організований процес, спрямований на активну діяльність осмислення, застосування, аналізу, узагальнення чи оцінки інформації, отриманої чи утвореної шляхом спостереження, досвіду, рефлексії, розмірковувань чи комунікації як керівництво до дії.
Критичне мислення – це процес, який найчастіше починається з постановки проблеми, продовжується пошуком і осмисленням інформації, закінчується прийняттям рішення щодо розв’язання поставленої проблеми.
Критичне мислення визначають як оціночне, рефлексивне, відкрите мислення, яке не допускає догм і розвивається шляхом накладення нової інформації на особистий життєвий досвід.
Критичне мислення – це порівняльне мислення. Основою його є не рівень запам’ятовування інформації, а здатність людини її самостійно аналізувати, аргументувати свою думку, переглянути своє бачення проблеми, якщо воно не витримує критики. Воно є протилежністю догматичному мисленню, спонукає людину до осмислювання, зіставлення, оцінювання явища або події.
Це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати; самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно, обирати єдино вірне розв’язання проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.
Помилковим є ототожнення критичного мислення з такими процесами мислення, як запам’ятовування, розуміння і творче, інтуїтивне мислення. При всій важливості розвитку пам’яті запам’ятовування не є мисленням. Розвиток інтелекту в більшій мірі пов’язаний не з експлуатацією пам’яті, а з розвитком самостійного мислення. Що стосується творчого мислення, то для нього не характерні аналітичні, оцінні судження.
Критичне мислення має такі характеристики:
Самостійність. Ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки, переконання, ідеї. Мислення стає критичним, тільки якщо носить індивідуальний характер.
Постановка проблеми. Критичне мислення досить часто починається з постановки проблеми, бо її розв’язання стимулює людину мислити критично. Початок розв’язання проблеми – це збирання інформації за нею, бо роздумувати «на порожньому місці» фактично неможливо.
Прийняття рішення. Закінчення процесу критичного мислення – це прийняття, яке дозволить оптимально розв’язати поставлену проблему.
Чітка аргументованість. Людина, яка мислить критично, повинна усвідомлювати, що часто одна і та ж проблема може мати декілька розв’язань, тому вона повинна підкріпити прийняте нею рішення вагомими, переконливими власними аргументами, які б доводили, що її рішення є найкращим, оптимальним.
Соціальність. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію людина повинна в спілкуванні. У результаті спілкування, диспуту, дискусії людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній.