Тема 1.3. Типологія філософських систем

Самостійна робота з

Питання 1

Проблема звільнення людини і нації у творах мислителів Кирило-Мефодіївського братства

Література: 6, с. 553-561; 11, с. 121 - 130, 359-367; 12, с. 240 - 242; 16, с. 288 - 290; 17, с. 128 - 130.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Діяльність Кирило-Мефодіївського братства (1846 - 1847) як громадсько-політичного руху спричинила появу своєрідних світоглядних ідей у XIX ст. Ця організація була створена у Києві університетською інтелігенцією. До складу входили професори,

студенти та співробітники Київського університету, серед яких були М. Костомаров, В. Білозерський, П. Куліш, Т. Шевченко таін.

Саме в роботах М. Костомарова "Закон Божий (Книга буття українського народу)", "Риси народної південноруської історії", "Південна Русь наприкінці XVI ст.", "Руїна" зроблено спробу:

окреслити національний український характер;

оглянути історичний шлях українського народу, визначити його місце серед інших народів;

дати нарис такого суспільного устрою, який відпо­відав би національним прагненням українців.

Бажаний суспільний лад уявлявся у вигляді правової, демократичної, парламентарної федерації слов'янських народів, у якій би гарантувались як права окремих осіб, так і права націй.

Потужний вплив на сучасників справив соратник М. Кос­томарова - П. Куліш. Він звинувачував урбанізацію і розвивав "хуторянську філософію".

Діяльність даної організації була кваліфікована владою як небезпечна для існуючого ладу. Усі учасники були притягнуті до суду і отримали суворі вироки.

Глибоко індивідуальною с філософія Т. Шевченка. Його погляди ґрунтувалися на національній ідеї українського народу, його ментальності. З любові до України виростає шевченківська філософія пробудження людської гідності, сили протесту і бун­тарства. Нездоланність людського духу проявляється в тому, що безстрашних співців свободи народжують найпохмуріші часи.

Теми рефератів

1. Ідейні натхненники Киршю-Мефодіївського товарис­тва.

2. Зміст та значення "Книги буття українського народу".

Запитання для самоперевірки

1. У чому полягає суть філософських поглядів представ­ників Кирило-Мефодіївського братства?

2. У чому проявився гуманізм Т. Шевченка?

3. Поясніть особливості "хуторянської філософії4' П. Куліша.

4. У чому проявилося значення братства для подальшого розвитку української національної філософії?

Тема 1.4. Практичний спосіб людського буття

Самостійна робота 4

Питання 1

Вимушена, відчужена діяльність, самодіяльність

Література: 1, с. 249 - 257; 5, т. 2, с. 282 - 283; 16, с. 536-541.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Особистість завжди діє відповідно до своїх потреб, інтересів, ціннісних орієнтирів, характеру і змісту своєї життєвої позиції та вимог соціальних норм. Цілеспрямована діяльність є суттєвою, невід'ємною рисою та характеристикою людини. І саме діяльності належить вирішальна роль у впливові предметів народного та соціального світу на особистість.

Основними характеристика діяльності є:

1) перетворювальний, а не пристосувальний характер (створюючи культуру, людина змінює природу);

2) цілеспрямованість (результатам діяльності надаються певні функції та призначення);

3) предметність (людина вилучає з природно-космічної цілості властивості, якості, сили, характеристики речей та про­цесів, залучаючи їх до змісту діяльності та людського пізнання);

4) антропомірність (діяльність постає "візитною карт­кою" певного рівня розвитку людства);

5) свідомий характер (людська діяльність є духовно зу­мовленою);

6) переростання діяльності у самодіяльність. Основною формою діяльності людини є праця. Прак­тично в усіх країнах світу праця є самостійною суспільною

силою, що панує над робітником, тобто є відчуженою. Відчу­ження праці призводить до відчуження людини і є однією з го­ловних умов існування загального відчуження - цієї специфічної форми вираження суспільних відносин. В умовах відчуження людина позбавлена надійного середовища для прояву своєї інди­відуальності.

Із поняттям діяльності тісно пов'язане поняття активнос­ті. При вимушеній діяльності активність набуває пристосовниць­кого характеру, тобто здійснюється людиною під впливом зов­нішніх обставин. Лише тоді, коли людина усвідомлює свою ді-яль-ність як свою силу, перевагу, життєву необхідність, діяль­ність стає власне людською.

Людина здатна свою діяльність зробити спеціальним предметом самої ж діяльності, змінювати її, розвивати, вдоско­налювати. Цс є самодіяльність, що спрямована на власний розвиток та вдосконалення.

Теми рефератів

1. Самодіяльність людини як шлях самовдосконалення.

2. Перетворювальний характер людської діяльності.

Запитання для самоперевірки

1. У чому полягає специфіка людської діяльності?

2. За якими показниками визначаються види людської діяльності?

3. Дайте характеристику вимушеної, відчуженої діяль­ності.

4. У чому полягають особливості самодіяльності людини?