2.2.5 Стратегія маркетингу

У цьому розділі необхідно відобразити план продажу продукції через власні магазини чи посередників.

Вказати, як ви рекламуватимете вашу продукцію і які виділите на це кошти (Табл. 2.).

Таблиця 2 - Кошторис щорічних витрат на рекламу

Назва видання	S, см2	Тижнева вартість	Інтенсив-ність	Місячна вартість, грн.	Річна вартість, грн.
1. Жовта газета
2.__________
...
Разом

При цьому необхідно відповісти на запитання:

1 за рахунок чого ви розширюватимете зростання обсягу продажу своєї продукції:

- покращання якості,

- пошук нових ринків збуту,

- пошук нових форм притягнення покупця,

- створення супермаркетів,

- система знижок цін.

2 як формуватимете спільну думку про вашу продукцію, домагатиметеся позитивної репутації своєму підприємству?

Вибрати стратегію ціноутворення:

1. проникнення на ринок,

2. «зняття вершків»,

3. витратна,

4. преміальних цін тощо.

Стратегія – проникнення на ринок застосовується для нових видів продукції, сутність якої полягає в установленні занижених цін для залучення більшої кількості споживачів.

Стратегія «зняття вершків» приймається для нових видів продукції з унікальними властивостями.

Витратна стратегія застосовується, коли необхідно точно враховувати витрати на виробництво; вона більш повно відповідає інтересам виробника чи споживача і за певних умов забезпечує фіксований відсоток прибутку (рівень рентабельності), який збираються одержати.

Стратегія цінових ліній або параметричного ціноутворення ґрунтується на визначенні ціни за порівняльними оцінками якісних показників продукції.

Стратегія преміальних цін або цінових знижок визначається характером спрямування, має багато варіантів.

3 прийняти остаточно метод визначення відпускної ціни на продукцію, виходячи з рівня рентабельності, який необхідно одержати згідно з завданням на розробку, або з інших умов (досягнення максимального прибутку терміну погашення кредиту тощо).

6. План виробництва

Виходячи із завдання на розробку та технологічних розрахунків проекту необхідно висвітлити наступні питання:

1 Рішення про створення нового чи реконструкцію існуючого підприємства.

2 Вказати яка продукція вже виробляється.

3 Варіанти технологічного процесу (технологія виробництва з основними технічними характеристиками машини та обладнання).

4 Альтернативний вибір технологічного обладнання, або визначення точки беззбитковості при застосуванні того чи іншого обладнання (машин).

5 Умови придбання нових машин та обладнання, їх ціни, затрати на транспортування, монтаж, дані про їх виробників.

6 Умови придбання сировини, матеріалів та затрати на них.

7 Які приміщення необхідні та їх вартість.

8 Вказати метод економічного обґрунтування технології.

Необхідно також вказати, якими методами і на яких стадіях використовуватиметься контроль якості продукції, що вироблятиметься, навести структурну схему контролю. Зазначити витрати, пов'язані з утилізацією відходів виробництва і охороною довкілля. Проектуючи нові підприємства необхідно оцінити затрати на будівництво каналізації, очисних споруд та інші заходи охорони довкілля.

Ціни на сировину і дані про вартість обладнання помістити у таблицях (Табл. 3, 4.).

Таблиця 3 - Підприємства-постачальники та ціни на сировину в регіоні

Господарство	Сировина	Оптова ціна, грн./т			Кількість, т
		1 - й рік	Прогноз		1-й рік	Прогноз
			2-й рік	3-й рік		2-й рік	3-й рік
ФСГ "Нива

Таблиця 4 - Обладнання для запроектованого підприємства

Найменування обладнання, марка	Виробник обладнання	Продуктивність, т/год.	Кількість	Ціна, грн.	Варіант машинної технології
					1	2	3
1
2
...
Разом

Економічне обґрунтування виконується з метою визначення раціонального варіанту технології за одним або сукупністю економічних критеріїв (мінімум приведених затрат, максимальній прибуток, терміни повернення кредиту, капіталовкладень тощо).

Залежно від заданих у замовленні (завданні) даних на розробку та прийнятого критерію можливі такі постановки задач економічного обґрунтування:

1) обґрунтування механізованого процесу (технології) за умови досягнення максимального прибутку за заданої програми виробництва (доцільним є застосування альтернативного методу вибору технології чи механізованого процесу і побудова точки беззбитковості);

2) обґрунтування річної програми, організаційних планів виробництва, що забезпечують найбільш ефективне використання наявних машин та обладнання;

3) визначення раціонального асортименту продукції за умови досягнення максимального прибутку за заданого в певних межах фінансування;

4) обґрунтування раціональної машинної технології за сукупністю критеріїв (рівень рентабельності, собівартість, термін окупності тощо) за обмежених матеріальних ресурсів (сировина, кошти).

У бізнес-плані, застосовують метод порівняння результатів прямого (елементного) розрахунку основних економічних показників альтернативних варіантів технологій. Цей метод дозволяє простими засобами визначити кращий з альтернативних варіантів технічного рішення, технології за невеликої їх кількості (до п'яти варіантів), але не гарантує оптимального вирішення задачі.

Прогнозування доходів від продажу продукції (надання послуг) і оцінка можливих ризиків.

Всі складові собівартості можна згрупувати на постійні витрати, які не залежать від обсягів виробництва продукції, і змінні витрати, що залежать від обсягів виробництва.

До постійних витрат відносяться амортизаційні відрахування (реновація плюс капітальний ремонт), відрахування на поточний ремонт і технічне обслуговування, плата за кредит, плата за страхування і плата за охорону :

S_пост = А + С_рто + С_кр + С_стр + С_ох , (2)

де А - амортизаційні відрахування;

С_рто - відрахування на поточний ремонт і технічне обслуговування;

С_кр - плата за кредит;

С_стр - плата за страхування;

С_ох - плата за охорону.

У змінні витрати включають заробітну плату з нарахуваннями, вартість паливо-мастильних матеріалів, вартість добрив (С_добр ), вартість насіннєвого матеріалу (С_н), вартість гербіцидів і отрутохімікатів (С_г ), додаткові витрати.

S_зм = (З + С_пмм + С_добр.+ С_н + С_г + С_д )/ Q, (3)

З - заробітну плату з нарахуваннями

С_пмм - вартість паливо-мастильних матеріалів,

С_добр - вартість добрив

С_н - вартість насіннєвого матеріалу

С_г - вартість гербіцидів і отрутохімікатів

С_д - додаткові витрати

Прогнозований доход – сума виручки від реалізації продукції та інших доходів:

Д = В + Д_ін, (4)

де В – виручка від реалізації продукції, грн.

В = Ц_вּQ, (5)

де Q – загальний обсяг продукції за обліковий період, т;

Ц_в − ціна одиниці продукції, грн./т;

Д_ін – інші доходи (на перші два-три роки роботи нового підприємства інші доходи не враховують, тобто Д = В), грн.

При визначенні відпускної ціни користуються Постановами Кабміну України, даними за минулі роки, або застосовують витратну стратегію.

Витратна стратегія застосовується тоді, коли необхідно точно враховувати витрати на виробництво; вона більш повно відповідає інтересам виробника чи споживача і за певних умов забезпечує фіксований відсоток прибутку (рівень рентабельності), який збираються одержати.

Застосовуючи витратну стратегію, прогнозована відпускна ціна може бути розрахована за формулою:

, (6)

де Ц - відпускна ціна з урахуванням податку на додану вартість прибуток відповідно, грн./т (грн./шт.);

Р - рівень рентабельності, який необхідно одержати згідно із завдань на розробку, %;

К_ПДВ, К_ПП - нормативна величина податку на додану вартість (ПДВ), податку з прибутку (ПП) (відповідно до чинного законодавства: К_ПДВ = 20%; К_ПП = 30%);

С - розрахункова повна собівартість виробництва товару, грн./т (за технологічною картою).

Верхня межа відпускної ціни за продукцію, послугу не повинна перевищувати ринкової максимальної ціни за аналогічну продукцію. Значення відпускної ціни в проміжку коливання ринкових цін (Ц_min ... Ц_max,) оптимізується відповідним вибором програми виробництва та мінімізацією виробничих витрат.

Враховуючи постійні витрати, змінні витрати, ціну і обсяги реалізації продукції необхідно побудувати графік досягнення беззбитковості.

г рн.

В Виручка

S_зм

S_пост

Змінні витрати

Точка беззбитковості

Постійні витрати

Обсяг реалізації продукції Q ,т

Рис. 1- Графік визначення точки беззбитковості продукції

З формул (2; 3) точку беззбитковості можна визначити аналітично:

Q = (S_пост + S_зм )/Ц_в. (7)

Визначення собівартості та її складових здійснюють на основі даних замовлення-завдання на роботу та результатів технологічних розрахунків дипломної роботи. Трудомісткість розрахунку суттєво зменшується під час виконання їх на ПК з використанням електронних таблиць (Microsoft Exel).

Таблиця 5 - Собівартість продукції (1-й рік виробництва)

Статті витрат					Види продукції					Сумарні витрати
					Вироби 1-го виду		...	Вироби n-го виду
№	Назва статті		Познач.		на одиницю прод.	на весь обсяг	...	на одиницю прод.	на весь обсяг
	1	2	3		4	5	...
1	Прямі експлуатаційні витрати сировини	Сировина і матеріали	С1	Група А (поточні витрати
2		Тара	С2
3		Транспортні витрати	С3
4		Паливо та енергія	С4
5		Основна заробітна плата	С5
6		Додаткова заробітна плата	С6
7		Відрахування на соц. заходи	С7
8		Амортизація будівель	С8	Група Б (разові витрати)

Розрахунок загальновиробничих та загальногосподарських витрат

Загальновиробничі та загальногосподарські витрати включають затрати на спецодяг, витратні матеріали для забезпечення працездатності оргтехніки, телефонного зв'язку, санітарного стану побутових приміщень та інші непередбачені додаткові затрати на загальногосподарські потреби (реклама продукції, інші). Згідно з існуючого практикою загальновиробничі витрати приймають рівними в межах К_зв= 2,5...5% від прямих експлуатаційних затрат, а загальногосподарські - К_з- 0,5...3,5% від сумарних витрат на виробництво продукції. Розподіляють ці витрати пропорційно обсягам виробництва окремих видів продуктів.

Таблиця 6 - Розрахунок балансової вартості основних виробничих фондів і амортизаційних відрахувань, грн. (1-й варіант технології)

Найменування основних виробничих фондів	Кількість, шт	Початкова вартість, грн	Норма амортизації, %	Балансова вартість			Амортизаційні відрахування
				1 рік	2 рік	3 рік	1 рік	2 рік	3 рік
1. Будівлі, виробничі споруди
1.1. Виробничі приміщення
1.2. Разом по групі 1
2. Машини і обладнання
2.1. Лінія...
2.2. Лінія...
Інше обладнання
Разом по групі 2

Із збільшенням обсягу виробництва собівартість виготовлення знижується за гіперболічною залежністю навіть у разі зберігання незмінного технологічного процесу. Проте, таке зниження собівартості відбувається тільки у визначених межах збільшення обсягу виробництва, яке обмежується продуктивністю технологічного обладнання, що використовується. За необхідності збільшення програми виробництва потрібно додаткове введення виробничих потужностей. У цьому випадку графік залежності собівартості від обсягу виробництва матиме східчастий характер.

Порівнянням графіків собівартості, побудованих для, альтернативних варіантів машинних технологій, приймають той варіант, який за заданої програми виробництва має меншу собівартість.