- •Паливно-енергетичний комплекс та його економічні характеристики
- •Аналіз галузей паливно-енергетичного комплексу.Паливно-енергетичний фактор розміщення продуктивних сил
- •Шляхи та способи ефективного використання пек
- •1. Паливно-енергетичний комплекс та його економічні характеристики
- •1.1 Вугільний підкомплекс
- •1.2 Нафтовий підкомплекс
- •1.3 Газовий підкомплекс
- •1.4 Енергетичний підкомплекс
- •2. Аналіз галузей паливно-енергетичного комплексу. Паливно-енергетичний фактор розміщення продуктивних сил
- •2.1 Паливно-енергетичний баланс
- •2.2 Паливно-енергетичний фактор розміщення продуктивних сил
- •3. Шляхи та способи ефективного використання пек
- •3.1 Проблеми та шляхи ефективного використання паливно-енергетичного комплексу
- •3.2 Проблеми та перспективи розвитку енергетики
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ
Кафедра міжнародної економіки
КПІЗ
на тему:
“Аналіз паливно-енергетичного комплексу України”
Виконав:
студент групи МЕМТ-33
---------------------------------
Перевірив:
Домбровський М.З.
Тернопіль-2012
План
Паливно-енергетичний комплекс та його економічні характеристики
Вугільний підкомплекс
Нафтовий підкомплекс
Газовий під комплекс
Енергетичний під комплекс
Аналіз галузей паливно-енергетичного комплексу.Паливно-енергетичний фактор розміщення продуктивних сил
Паливно-енергетичний баланс
Паливно-енергетичний фактор розміщення продуктивних сил
Шляхи та способи ефективного використання пек
Проблеми та шляхи ефективного використання паливно-енергетичного комплексу
Проблеми та перспективи розвитку енергетики
Вступ
Предметом даного комплексного практичного індивідуального завдання є аналіз стану паливно-енергетичного комплексу України.
Метою роботи є виявлення сучасного стану палевно-енергетичного комплексу України.
Об’єктом дослідження є аналіз рівня розвитку ПЕК.
Задання:
Дослідити економічні характеристики ПЕК.
Здійснити аналіз галузей ПЕК та визначити паливно-енергетичний фактор розміщення продуктивних сил.
Показати шляхи та способи ефективного використання ПЕК.
Прискорений соціально-економічний розвиток країни нерозривно пов'язаний з рівнем розвитку всіх галузей паливно-енергетичного комплексу, вдосконалення енергетичного балансу з обов'язковим врахуванням досягнень науково-технічного прогресу. Всебічна інтенсифікація виробництва ставить перед паливно-енергетичним комплексом нові завдання, збільшує його роль у прискоренні темпів економічного зростання, у підвищенні продуктивності праці завдяки значному зростанню її енерго- та електроозброєності.
На сучасному етапі роль паливно-енергетичного комплексу неухильно зростає. Його розвиток значною мірою обумовлює темпи, масштаби і економічні показники зростання продуктивних сил та їх розміщення, створює необхідні умови для подальшого покращення умов праці і підвищення рівня життя людей. В зв’язку з цим я вважаю, що вивчення галузевої структури ПЕК та чинників які впливають на розміщення його галузей є дуже актуальною темою для вивчення.
Ціллю даної роботи є вивчення структури паливно-енергетичного комплексу, його проблем та основних чинників які впливають на розміщення його галузей.
1. Паливно-енергетичний комплекс та його економічні характеристики
1.1 Вугільний підкомплекс
Запаси вугілля на території України зосереджені в основному в трьох басейнах: Донецькому, Львівсько-Волинському та Дніпровському. В загальних запасах вугілля в Україні (117,1 млрд. т) найвища питома вага належить Донецькому басейну – 87,0% (101,9 млрд. т), Львівсько-Волинському та Дніпровському – відповідно 2,0% (2,3 млрд. т) та 3,5% (4,1 млрд. т).;
Запаси вугілля в Україні цілком достатні для задоволення власних потреб і забезпечення експортних поставок. Однак складні гірничо-геологічні та технологічні умови розробки вугільних родовищ України, в першу чергу Донбасу, суттєво впливають на економічну ефективність виробництва у вугільній промисловості.
Таблиця 1. Розміщення основних запасів вугілля на території України на 01.01.2009 p.
|
Запаси всього |
Балансові запаси |
Забалансові запаси |
|||||||
басейни |
млрд. |
% |
А+ В + С, |
С2 |
Всього |
млрд. т |
% |
|||
млрд. т |
% |
млрд. т |
% |
млрд. т |
% |
|||||
Україна |
117,1 |
100,0 |
45,7 |
100,0 |
11,2 |
100,0 |
56,9 |
100,0 |
17,4 |
100,0 |
Донецький басейн |
101,9 |
87,0 |
42,2 |
92,3 |
10,7 |
95,5 |
52,9 |
93,0 |
16,7 |
96,0 |
Львівсько-Волинський басейн |
2,3 |
2,0 |
1,2 |
2,6 |
0,25 |
2,2 |
1,5 |
2,6 |
0,4 |
2,3 |
Дніпровський басейн |
4,1 |
3,5 |
1,9 |
4,2 |
0,25 |
2,2 |
2,2 |
3,9 |
0,2 |
1,1 |
Наведені в табл. 1 дані характеризують стан вугільних басейнів України. Вони свідчать про те, що геологічні запаси вугілля в Донецькому басейні зосереджені переважно в тонких і надто тонких пластах потужністю до 1,2 м. Середня глибина розробки родовищ наближається до 700 м, а максимальна – становить 1400 м. На горизонтах понад 600 м функціонує майже 60% шахт, на частку яких припадає понад половини всього видобутого вугілля. Пласти, які вважаються небезпечними щодо раптових викидів вугілля і газу, характерні для 40% шахт.
Умови розробки вугільних пластів Львівсько-Волинського і Дніпровського басейнів більш сприятливі. Максимальна глибина розробки пластів Львівсько-Волинського басейну становить 550 м, а потужність пластів вугілля – від 1 до 1,5 м.
В Дніпровському басейні зосереджені запаси бурого вугілля, яке на відміну від кам'яного має більш низьку теплотворну здатність і використовується головним чином для виробництва буро-вугільних брикетів, які споживаються населенням на комунально-побутові потреби. Глибина залягання пластів невелика – максимальна 100 м. Середня глибина розробки пластів на шахтах сягає 90 м, на розрізах – 64 м. Зольність видобутого вугілля нижча, ніж у Донбасі та Львівсько-Волинському басейні і становить 21,7%, однак запаси вугілля також невеликі (3,5% від усіх запасів вугілля України).
Однією з причин такого важкого стану було обмеження капітальних вкладень на оновлення виробничих потужностей вугільної промисловості України. Це пов'язано з тим, що протягом трьох останніх десятиліть вся інвестиційна діяльність у вугільній промисловості була орієнтована на розвиток видобутку вугілля у східних регіонах колишнього СРСР.
Усе це і визначило різке гальмування процесу оновлення виробничих потужностей і погіршення структури шахтного фонду в Україні.
Виробничі потужності, що вибули у 2008–2010 pp., склали 78,7 млн. т. Це призвело до зниження видобутку вугілля до надзвичайно низького рівня –30,79 млн. т в 2010 р. при 77,80 млн. т в 2008 p., або більше ніж у два разів (табл. 2).
Найбільше зниження обсягів видобутку відбулося за цей час у Дніпровському буровугільному басейні – на 96,9%, тоді як у Донецькому – на 95,5%, Львівському – 88,6% та Волинському – на 82.9%.
Видобуток вугілля в Україні у 2008–2010 pp., млн. т
Найменування об'єкту обліку |
Факт, тис.тонн |
Відхилення (+/–) від |
||||
плану |
січня-грудня 2007 р. |
|||||
тис.тонн |
% |
тис.тонн |
% |
|||
1. Підприємства України загалом, |
77802,2 |
+6846,4 |
109,6 |
+2263,8 |
103,0 |
|
в т.ч.: енергетичне |
50981,7 |
+3398,4 |
107,1 |
+3922,7 |
108,3 |
|
коксівне |
26820,5 |
+3448,0 |
114,8 |
-1658,9 |
94,2 |
|
в т.ч. підприємства Мінвуглепрому, |
45381,7 |
+1499,9 |
103,4 |
+3188,7 |
107,6 |
|
в т.ч.: енергетичне |
35130,3 |
+851,8 |
102,5 |
+2706,1 |
108,3 |
|
коксівне |
10251,4 |
+648,1 |
106,7 |
+482,6 |
104,9 |
|
2. Підприємства Донецької обл., |
33332,7 |
+4129,9 |
114,1 |
-843,1 |
97,5 |
|
в т.ч. підпр-ва Мінвуглепрому |
21430,4 |
+707,6 |
103,4 |
+2140,7 |
111,1 |
|
3. Підприємства Луганської обл., |
26585,8 |
+837,8 |
103,3 |
+1319,7 |
105,2 |
|
в т.ч. підпр-ва Мінвуглепрому |
20271,7 |
+563,7 |
102,9 |
+884,0 |
104,6 |
|
4. Підприємства Львівської обл. |
3105,3 |
+204,3 |
107,0 |
+67,2 |
102,2 |
|
5. Підприємства Волинської обл. |
574,2 |
+24,2 |
104,4 |
+96,6 |
120,2 |
|
6. Підприємства Дніпропетровської обл. |
14162,8 |
+1892,8 |
115,4 |
+1801,4 |
114,6 |
Із загального обсягу постачання вугілля на територію України до 95% припадає на донецьке вугілля, з якого майже 30% становить коксівне. Львівсько-Волинське вугілля і буре вугілля Дніпровського басейну використовується головним чином як енергетичне паливо на електростанціях та в комунальному секторі економіки.
Частина вугілля із Луганської, Дніпропетровської та Донецької областей постачається на експорт, головним чином у Молдову та країни далекого зарубіжжя.
Імпорт вугілля в Україну здійснюється в основному з Росії і Казахстану (для потреб коксохімічної промисловості) та Польщі.
Першочерговим завданням розвитку вугільної промисловості є компенсація вибуваючих потужностей за рахунок завершення вже початого будівництва і реконструкції ряду шахт. Крім того, слід закрити ряд нерентабельних шахт й переглянути політику цін на вугілля і вугільну продукцію. Це дасть змогу дещо сповільнити спад виробництва, а потім стабілізувати видобуток вугілля і створити передумови для його зростання завдяки будівництву нових шахт, збільшенню обсягів реконструкції діючих та приділенню особливої уваги технічному переозброєнню галузі.