МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНБАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

Методичні рекомендації до вивчення тематики курсу «Історія України»

(для слухачів підготовчого відділення ДонДТУ)

Рекомендовано:

на засіданні кафедри СГД

протокол № 1 від 03.09.09

Алчевськ

ДонДТУ

2009

УДК

Методичні рекомендації до вивчення тематики курсу «Історія України» (для слухачів підготовчого відділення ДонДТУ) / Укл.: С.Я. Зуйко, Т.М. Глушко, О.М. Кайнара, О.О. Короткова. – Алчевськ: ДонДТУ, 2009. – с.

Укладачі: С.Я. Зуйко, доц.

Т.М. Глушко, доц.

О.М. Кайнара, доц.

О.О. Короткова, асист.

Відповідальний редактор Ю.М. Бровендер, доц.

Відповідальний за випуск Ямкова З.І., проф.

Методичні рекомендації

до вивчення курсу «Історія України»

(для слухачів підготовчого відділення ДонДТУ)

Тема I

Прадавня історія східних слов’ян. Київська Русь.

План

1. Первіснообщинний лад на сучасних українських землях.

2. Виникнення і ствердження Київської Русі .

3. Духовне та культурне життя давньоруської держави. Введення християнства на Русі.

Література

1. Бойко О.Д. Історія України. – Навчальний посібник – К., 2005.

2. Воронянский А.В. История Украины: пособие для поступающих в ВУЗы. – Х., 2009.

3. Історія України: Посібник / За ред. Г.Д. Темка, Л.С.Тупчієнка. – К., 2001

4. Історія України: Нове бачення / В.Д. Верстюк, О.В. Гарань, О.І. Гуржій та ін. / Під ред. В.А. Смолія. – К., 2000.

5. Історія України: навчально-методичний посібник для семінарських занять / За ред. В.М. Литвина. – К., 2006.

6. Лановик Б.Д., Лазарович М.В. Історія України. Навчальний посібник. – К., 2001.

Методичні рекомендації

В першому питанні теми необхідно звернути увагу на такі особливості, як:

• поява і розселення людей на території України приблизно 40 тис. років до н.е. у період середнього палеоліту (палеоантропи, неандертальці), розвиваються знаряддя праці, з’являються перші культури, формуються початки духовного життя; поява людини розумної, її заняття; найвідоміші стоянки пізнього палеоліту;

• найдавніші землероби та скотарі на території України періоду неоліту та енеоліту. Трипільська культура найширше поширена на теренах сучасної України. Прабатьківщина та території розселення трипільців, господарство і побут, духовне життя дуже важлива сторінка в давній історії нашої держави;

• ранній залізний вік на українських землях був представлений світом кочовиків: кіммерійці, скіфи, сармати; зверніть увагу на кочове життя, розквіт скіфської держави, матеріальну культуру кочовиків, духовний світ Великої Скіфії, завойовні походи проти землеробів степу;

• античні міста-колонії в Північному Причорномор'ї як наслідок великої грецької колонізації, її причини та особливості, забудова грецьких міст, державне життя, господарство, духовне життя, занепад грецьких міст-держав Північного Причорномор'я;

• походження та прабатьківщина слов'ян, речові пам'ятки давніх слов'ян, писемні джерела, суспільне життя, господарство; військові походи слов'ян проти Візантії, переселення на Балканський півострів, розселення слов'янських племен на Дунай та на північ, зародження сучасних східнослов'янських народів та витоки українського народу – найголовніші віхи історії давнього слов’янства.

В другому питанні треба звернути увагу на :

• Розвиток східнослов'янських племен — предків українців — напередодні утворення держави. Розселення східнослов'янських племінних союзів, формування апарату влади, державотворчі процеси в Середньому Подніпров'ї. Виникнення Києва та князювання Київичей. Духовне життя давніх українців. Сусіди східнослов'янських племен. Особливо треба підкреслити процес утворення Київської держави та її зв’язки з Візантією. Формування княжої влади та особливості розвитку держави за Рюриковичів, зовнішні відносини.

• Київська Русь за часів князя Володимира Великого набула найбільшого розквіту. Була сформована державна територія, зміцніла великокнязівська вла­да, завдяки внутрішньополітичним реформам. Запровадження християнства у 988 році як державної релігії мало величезне значення для всебічного розвитку держави.

Період розвитку Київської Русі за часів правління князя Ярослава Мудрого характеризується :

• міжусобною боротьбою між синами Володимира Ве­ликого, затвердженням Ярослава в Києві. Культурно-освітнє та церков­не життя набуває могутнього розквіту. «Руська правда» - перша збірка цивільних законів Русі. Зовнішньополітична діяльність Ярослава Мудрого, як людини і державника.

• Київська Русь за наступників Ярослава характеризується, в першу чергу, правлінням Володимира Мономаха та Ярославичів, боротьбою їх за київський стіл. Негативними факторами розвитку держави цього періоду можна визначити боротьбу з кочовиками, зростання феодальної роздрібненості.

В третьому питанні необхідно визначити головні тенденції духовно-культурного життя Київської Русі та вплив християнства на ці процеси:

• Розвиток писемності, освіти, наукових знань, літератури, театрального дійства, музики. Розвиток української мови. Виникнення східнослов'янської писемності. Епіграфічні та книжні пам'ятки. Школи. Бібліотеки. Природничі та математичні знання. Усна народна творчість. Билини. Перекладна та оригінальна література церковного й світського спрямування. Літописання. Нестор. «Слово о полку Ігоровім». Розвиток музичної творчості. Скоморохи, музичні інструменти.

• Особливості архітектури й образотворчого мистецтва Київської Русі: будівництво фортець та міських укріплень, забудова міст, кам'яне храмове будівництво Київської Русі, монументальне мистецтво, іконопис, розвиток книжкової мініатюри, ювелірна справа.

• Історичне значення Київської Русі полягає в процесі об’єднання слов’янських земель, державотворчої діяльності київських князів. Київська Русь стала осередком творчого спадку слов’янства. Міжнародне значення Київсь­кої Русі, її внесок до скарбниці духовної культури людства неможливо не зазначити. Формування самобутньої слов’янської культури на основах християнства стало основою сучасної духовної культури України.