21

Лексикологія, лексикографія та фразеологія у професійному спілкуванні Семінарсько-практичне заняття №5

План

1. Загальне поняття про лексику, лексикологію, термін та терміно­логію. Слово як найменша самостійна одиниця мови, його лек­сичне значення.

2. Лексика сучасної української мови з погляду її походження.

3. Стилістична диференціація української лексики. Професійна лексика. Канцеляризми та штампи.

4. Фразеологія у діловому мовленні.

5. Українська лексикографія. Основні типи словників.

Рекомендована література:

1. Волкотруб Г.Й. Стилістика ділової мови. - К., 2002.

2. Козачук Г.О. Українська мова - для абітурієнтів. - К., Вища шко­ла. - 1993.

3. Мацько Л.І., Сидоренко ОМ. Українська мова: Посібник. - К.:, Либідь. - 1996.

4. Сучасна українська мова, ч. 1 / За ред. проф. П.Дудика. - К., 1996.

5. Юрчук О.Ф. Українська мова для юристів. - К., 1995.

Лексика сучасної української літературної мови становить досить струнку та надзвичайно розгалужену систему, яка складається з численних підсистем і взаємопов'язаних мікроструктур. Термінологічний шар національної лексики відображає існуючі концепції наукової картини світу за допомогою термінів.

Основу як української, так і російської термінологічної системи становить питома лексика, що ввійшла в науковий обіг шляхом її дефі-нування. Національна наука розвивається рідною мовою, і саме націо­нальна термінолексика використовується фахівцями для закріплення і відтворення наукових досягнень.

На жаль, фактично за всю свою історію українська наукова мова не мала сприятливих умов для свого розвитку. Численні заборони україн­ської мови як засобу літературного і громадського спілкування затриму­вали її стильову диференціацію, а водночас формування термінологічної лексики. Проте бурхливий розвиток термінологічних систем перекон­ливо довів, що українська мова досить гнучка і придатна для творення термінологічних назв.

Особливої актуальності у зв'язку із зростанням значущості націо­нальної проблематики у сфері термінологічної лексики набувають до­слідження, спрямовані на з'ясування національно-специфічного в лек­сиці, у тому числі й робота з укладання галузевих термінологічних слов­ників, зокрема навчальних.

Активну фахову термінолексику для курсантів і слухачів вищих закладів юридичної освіти покликані презентувати державною мовою джерела як у її фіксації (словники, довідники), так і функціонування (підручники, навчальні посібники, нормативні документи). Зрозумі­ло, що тільки практика вживання національного терміна в науковій літературі є критерієм його придатності для номінації відповідного поняття в даній термінологічній системі. Тобто термін виробляється і виходить на стандарт внаслідок частоти його вживання в певній фахо­вій сфері. Спрацьовує зручність термінологічної моделі і його слово­творча гнучкість.

Робота юриста потребує спеціальної професій­ної підготовленості та обізнаності передусім з юридичної термінології, а також галузевої ділової документації, чому активно сприяє відповід­на література, переважно термінологічна. У зв'язку з цим для забезпе­чення професійного навчання у закладах освіти вкрай необхідні тер­мінологічні словники малих форм (тобто навчальні) для нефілологів, зокрема словники особливого, комбінованого, типу з актуалізованою спрямованістю, які мінімізовані відповідно до навчальної мети, кон­кретних завдань.