Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Семінарсько-практичне заняття №4 .doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
118.78 Кб
Скачать

24

Українська юридична термінологічна система. Труднощі при перекладі юридичних термінів з російської на українську мову

Семінарсько-практичне заняття №4

План

1. Юридична термінологічна система. З історії розвитку мови пра­ва. Поняття юридичного терміна. Класифікація юридичних тер­мінів.

2. Запозичення в юридичній термінології.

3. Труднощі при перекладі юридичних термінів з російської на українську мову.

4. Роль і місце мови в юриспруденції.

Рекомендована література:

1. Артикуца Н.В. Мова права і юридична термінологія. - К., 2004.

2. Андерш І. та ін. Словник юридичних термінів (російсько-український). - К., 1994.

3. Головатий С, Зайцев Ю. Правнича термінологія і державотвор­чий процес // Українське право. 1995. - № 1.

4. Доценко О. Правове регулювання статусу української мови // Українознавство. - Номер 1 - 2006. - С. 153 - 168.

5. До питання мови в юриспруденції // Держава і право. 36. наук, праць. Випуск 36 - К., 2007.

6. Кожевников Г. Закони слід ретельніше редагувати // Право Укра­їни. - 1993. - № 5 - 6.

7. Красницька А.В., Чулінда Л.І. Ділова українська мова. Курс лек­цій. - К., 2002.

Мовне питання є актуальним у будь-якому суспільстві. Кожна дер­жава зацікавлена у мові, яка буде зрозуміла всім громадянам держави і стане надійним засобом комунікації, управління, освіти, судочинства. Стан мови як і рівень культури, є візитною карткою держави.

У свою чергу, розвинена культура є вагомою ознакою високої фа­хової культури правника. Мовно-термінологічна компетентність - най­істотніша складова загальної професійної компетентності, першооснова фахової ерудиції та культури спілкування.

Представників юридичної професії завжди вирізняло надзвичайно уважне ставлення до мови, слова, його його вживання у текстах доку­ментів.

Ураховуючи, що професія юриста багатогранна й охоплює такі важ­ливі сфери, як законодавство і законотворення, державне управління, юстиція, нотаріат, правничі науки, правова інформація та ін., і що мова права - це складна, багаторівнева підсистема літературної мови, зі сво­їми функціонально-стильовими різновидами та жанрами, з багатим запасом специфічних мовних засобів (лексичних, фразеологічних, гра­матичних, стилістичних), цілком зрозуміло, що лінгвістична підготов­ка юриста сьогодні - це досить складний за своїм предметом і змістом, систематично-послідовний, творчий навчальний процес, який потребує концентрації зусиль як науковця, так і курсанта.

Майбутні юристи оволодівають фаховою термінологією протягом усіх років навчання у вищому навчальному закладі, але важливо, щоб ця робота набула систематичного і цілеспрямованого характеру з перших років навчання, грунтувалася на чітких наукових і методичних засадах сучасного термінознавства, створювала надійний фундамент із теоретичних знань і практичних навичок, які потрібні для глибшого розуміння і засвоєння правових явищ, правильного осмислення, тлума­чення і формулювання правових форм.

Склад і структура сучасної юридичної термінології, її зв'язок і відношен­ня між елементами зумовлені чинною правовою системою, що складається з розгалуженої, але чітко організованої сукупності юридичних понять.

Останнім часом в Україні відбулися істотні зміни у системі чинного законодавства. Конституція України та інші законодавчі акти станов­лять основу регулювання суспільних відносин у нових умовах.

Істотне оновлення правових засад у регулюванні суспільних відно­син за порівняно короткий проміжок часу загострило проблему правової культури і правової свідомості громадян. Ці зміни вимагають дальшого унормування і впорядкування української правничої термінології. Ця проблема стала особливо актуальною у зв'язку з набуттям українською мовою державного статусу, що закріплено у ст. 10 Конституції України від 28 червня 1996 р. Саме у цій статті зазначено, що держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Водночас українська мова є мовою справочинства та документації, мовою взаємовідносин держав­них, партійних і громадських органів, установ, закладів, мовою судочин­ства, прокурорського нагляду тощо.