1.6. Мангуп – Кале і Чуфут – Кале

Мангуп-Кале– найвідоміше і найбільше за площею середньовічне місто-фортеця в Криму, яке виникло як укріплення до підступів Херсонесу. Рештки укріплення знаходяться на горі з чотирма мисами: Чамни-Бурун, Чуфут-Чоарган-Бурун, Елі-Бурун, Тешклі-Бурун. Його заснували ще в VI ст. для захисту підходів до Херсонеса. У ХІV-ХV ст. на основі більш ранніх мурувань укріплення розбудовують, зводять нові мури та башти. Значно розширене місто-фортеця стало центром князівства Теодоро. На той час укріплення складалося з трьох частин. Найбільш захищеною була цитадель міста, що знаходилося на мисі Тешклі-Бурун, відгороджена від нього з напільного боку оборонним муром завтовшки 1,5 м. До оборонного муру на відстані близько 30 м від південного урвища примикала башта-донжон, поряд з нею було влаштовано в'їзну браму з арочним завершенням. Двоповерхова, з підвальним приміщенням, прямокутна в плані башта-донжон зовнішніми стінами завтовшки 2,3 м виступала за лінію оборонної стіни. В стінах башти було влаштовано бійниці. Внутрішній фасад донжона виглядав досить привабливо. Двоє вхідних дверей зі сходинками перед ними та вікна, обрамлені різьбленими кам'яними блоками, надавали споруді рис невеликого палацу. Верхній поверх використовувався як князівське помешкання, а нижній, імовірно, мав громадське призначення.

На замковому подвір'ї навпроти донжона розміщувався восьмикутний у плані храм. Найбільш територіальне розвинутою була друга частина укріплення, що містилася вздовж південної кромки урвища. З північного заходу її захищав мур з чотирнадцятьма баштами відкритого типу, дво- та триярусними, прямокутними в плані. Під час археологічних досліджень на території, крім помешкань, було виявлено палац XIV ст. князів Теодоро, базиліку X ст. та кілька храмових споруд X-XV ст. Третя частина укріплення, що займала територію на північний захід від мурів другої лінії оборони, була захищена північною оборонною стіною. Нижче укріплення, в скелі, було витесано печери, які використовувалися як храми, келії та господарські приміщення.

Від давнього укріплення до нашого часу збереглися фрагменти оборонних мурів та башт, руїни башти-донжона ХV ст. та частково уцілілі печери монастиря [2- c. 21].

"Печерне місто" Чуфут-Кале — найбільш збережена пам'ятка раннього і пізнього середньовіччя Криму. Воно знаходиться на висоті 558 метрів над рівнем моря на плато з неприступними урвищами. Чуфут-Кале абсолютно недоступна з північної, західної та південної сторін, вертикальні урвища сягають висоти 50-ти метрів. Здалеку здається, що будинки фортеці Чуфут-Кале "приліпились" прямо до скелі.

Особливої уваги вартий Ханськй палац, також варто зайти в Успенський печерний монастир і спуститись в прохолодний колодязь Тік-Кую.

Рештки давнього укріпленого міста розташовані на високому Кримському узгір'ї над скелястою ущелиною в кількох кілометрах від м. Бахчисарай.

Заснування укріплення датується VIII-IX ст. Від цього періоду збереглися фрагменти могутнього оборонного муру з двома баштами, що перетинав плато у напрямку північ -південь і захищав місто зі сходу. Глибокі урвища забезпечували його недоступність з півночі та півдня. Після тривалої облоги в 1299 р. місто-фортецю захопили монголо-татари. Вони назвали його Кирк-Кор, що означало "Сорок укріплень". [3 – c. 12]

У ХІV ст східну частину плато почали заселяти караїми. Займаючись торгівлею та ремеслами, вони утворили в XV ст. торговельно-ремісниче поселення Кирк-Ера (Нове Місто) й оточили його зі сходу оборонним муром з баштами та в'їзною брамою. З боку поля перед оборонним муром у скелі було викопано сухий рів завглибшки близько 4 м. На території нового укріплення зведено кенасу та інші будівлі.

Водночас функціонувало й розбудовувалося старе укріплення фортеці Чуфут-Кале, тобто західна частина плато, в якому містилася резиденція кримських ханів. До початку VIII-XIV ст. тут було зведено південний мур з в'їзною брамою, мечеть, монетний двір, гробницю та інші споруди. Після перенесення резиденції кримських ханів у Бахчисарай караїми розселилися на всій території плато, а саме місто в другій половині XVII ст. стали називати Чуфут-Кале (Єврейська фортеця). Назва пов'язана з тим, що тюркомовні караїми дотримуються іудейського вірування. У XVI ст. в місті, за неточними даними, налічувалося близько 5000 мешканців.

З приєднанням Криму до Російської імперії (1783) фортеця втрачає своє оборонне значення, поступово безлюдніє і занепадає.

Нині фортеця Чуфут-Кале збереглась не повністю, проте від її укріплення залишилися фрагменти найбільш давнього середнього муру (X ст.) з рештками південної наріжної башти та в'їзної брами з півциркульним арочним завершенням.

Східна оборонна стіна завтовшки 1,5 м з трьома баштами збереглася на висоту 7 м і у верхній частині має бійниці. Зовні над аркою в'їзної брами, влаштованої в середній башті, вмуровано мармурову плиту з контурним зображенням герба міста караїмів.

Південний мур, зведений у XIV ст., являє собою коридор зигзагоподібної конфігурації в плані, утворений двома оборонними стінами, що збереглися на висоту близько 7 м.

У західній, або старій, частині фортеці Чуфут-Кале по коліях від коліс добре простежується планувальна мережа вулиць. У своїх первісних формах збереглися велика (XIV ст.) і мала (XVIII ст.) кенаси, гробниця "Дюрбе Джаніке-Ханим" (1437). У східній частині укріплення міститься садиба XVIII ст., що належала історику і археологу А. Фірковичу. Фортеця Чуфут-Кале є визначною пам'яткою оборонної архітектури та містобудування Таврії VIII-XVIII ст. [11 – c. 44].

Розділ ІІ. Схема краєзнавчого маршруту «Фортеці Криму»

Назва маршруту: «Фортеці Криму»

Протяжність- 370 км

К-сть днів: 4 дні

1 день

м. Керч - огляд фортець Керч та Єні-Кале; прогулянка по місту; ночівля у готелі-санатарої «Керч».

2 день

м. Керч → м. Феодосія→м. Судак

Від’їзд від Керчі до Феодосії. Недовгий огляд міста і відвідування фортеці Кафа. Від’їзд до м. Судак. Поселення у готелі.

3 день

м. Судак → м. Алушта (с. Лучисте)→ с. Балаклава

Огляд Генуезької Судацької фортеці. Відправлення до Алушти (с.Лучисте). Відвідування фортеці Фуни. Відправлення до Балаклави. Зупинка у готелі «Листригон».

4 день

с. Балаклава → м. Бахчисарай

Відвідування фортеці Чембало. Відпочинок у місті. Відправленння до Бахчисараю. Відвідування Мангуп-Кале і Чуфут-Кале. Відпочинок у готелі.

Висновок

Актуальність теми. Крим — місце поєднання найдавніших культурних традицій. Тут можна знайти і сліди стародавніх архаїчних традицій, чудові пам’ятники античного мистецтва, Крим — місце, де на перехресті візантійського, балканського і російського світів розвивалася велика християнська культура. Тут також збереглася могутня спадщина арабської, татарської і турецької культур. Тільки пам’ятників історії, археології і культури тут нараховується більше ніж 4 тисячі. Актуальність теми зумовлена необхідністю вивчення і узагальнення ряду питань, пов’язаних з екскурсійно-туристичною діяльністю Криму.

Популярними об’єктами туризму є пам’ятники різних етносів. В Севастополі знаходяться мальовничі руїни стародавнього міста Херсонеса. У Керчі зберігся підземний склеп Діметри, над містом Судак піднімається Генуезька Фортеця, а на вершині гори Митридат в Керчі розташований Акрополь.

Розкіш середньовічної архітектури знайшла втілення в численних палацово-паркових ансамблях — палац графа Воронцова, садиба Гагаріна, ансамблі в Лівадії і Массандрі.

Вражає своїм колоритом Бахчисарайський палац з дивовижним фонтаном сліз — спадщина кримськотатарської культури.

Об’єктом численних відвідувань туристів є культурна спадщина караїмів — культові будинки (кенаси).

Плідна кримська земля завжди вабила до себе великих письменників, митців, мислителів. Тут у різний час відпочивали та працювали, творили та кохали такі всесвітньо відомі особистості, як Чехов, Айвазовський, Пушкін, Волошин, Грін та ін. Їх садиби, будиночки та дачі сьогодні є місцем паломництва великої кількості туристів.

Хронологічні рамки даного дослідження обумовлені його тематичною спрямованістю і в основному охоплюють період починаючи з ХV ст. до сьогодення.

Територіальні рамки дослідження охоплюють в основному весь Кримський півострів, оскільки на всій його території розташовані архітектурні пам’ятки.

Об’єктом дослідження курсової роботи є фортеці Криму, розташування, їх сучасний стан, відвідуваність туристами.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що викладені у курсовій роботі теоретичні положення можуть стати основою для створення екскурсійного маршруту по Кримському півострові.

Список літератури

1. Висоцький С.О. Генуезька фортеця в Судаку. – К.: Будівельник, 2001.-

69с.

2. Герцен А.Г., Махнева-Чернець О.А. Печерні міста-фортеці Криму. – Севастополь, 2006.- 78с.

3. Герцен А.Г., Могаричев Ю.М. Фортеця дорогоцінностей. Чуфут-кале. – Сімферополь: Таврія, 2003. – 128 с.

4. Іванов О.В. Фортеці та замки Південного берегу Криму. Світ

кримського средньовіччя. – Севастополь: Біблекс, 2008. - 288 с.

5. Ісиков В.П., Литвинов П.А., Литвинова Г. Б. Атлас пам’яток Криму,

2005. – 280 с.

6. Історія архітектурного розвитку в Україні. – К., 2000 – 137с.

7. Кирилко В. П. Фортифікаційний ансамбль Фуни (1423—1475 гг.) –

Київ: Стилос, 2005. - 269 с.

8. Крикун Е. Архітектурні пам’ятки Криму. – К., 2004. – 56 с.

9. Матеріали із статті Іваниної О. А. "Фортеця Єні-Кале"

10. Мацюк О. Фортеці і замки України //Пам’ятки України. – 2005 - 165 с.

11. Нижура А. “Печерні міста” Криму. – Сімферополь, 2003. – 62 с.

12. Рутинський М.Й. Замковий туризм України. – К., 2006. – 145с.

13. Строєв К.Ф. Краєзнавство. – К., 2005. – 113 с.

14. Фадеєва Т. М. Таємниці гірського Криму. – Сімферополь: Бізнес-

Інформ, 2002. – 256 с.

15. Хорошевський А.Ю. 20 кращих екскурсій Україною. - Харків:Фоліо, 2009. - 315 с.

16. http://www.castles.com.ua // Iрина Пустиннiкова. Замки і монастирі України

17. http://tourism.crimea.ua // Міністерство курортів и туризму Автономної Республіки Крим