Практична робота №5

Тема. Складання оперативного фінансового плану.

Мета: закріплення теоретичних знань та набуття практичних навичок з питань розрахунку та аналізу показників оперативного фінансового плану та його складання. Вид заняття: практична робота.

Методи проведення заняття: пояснення, бесіда, самостійна робота студента. Матеріально-технічне, інформаційне та дидактичне забезпечення: калькулятори, завдання практичної роботи. Рекомендована література.

1. Фінанси підприємств: Підручник / А.М. Поддєрьогін, М.Д Білик, Л.Д. Буряк та ін. (Розділ 10 , ст. 428 -433 ).

2. Фінанси підприємств: Навч. посібник / Зятковський І.В. (Розділ 11 , ст. 282-303 )

Основні теоретично-розрахункові положення теми.

Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення колообігу виробничих засобів, досягнення високої результативності виробничо господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. Ринок ставить високі вимог до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідає само підприємство. За нездатності враховувати несприятливу ринкову кон'юнктуру підприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з негативними наслідками для засновників.

Зміст і форми фінансового планування суттєво змінюються у зв'язку з новими економічними умовами та соціальними орієнтирами.

Особливістю фінансового планування на підприємствах ринкової економіки є те, що воно не має елементів директивності і є внутрішньо фірмовим.

Мета фінансового планування на підприємстві - забезпечення оптимального розміру коштів, необхідних для успішної операційної та інвестиційної діяльності, а в кінцевому підсумку - досягнення прибутковості підприємства.

Фінансове планування - це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямами їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства в плановому періоді.

Основними завданнями фінансового планування є:

• забезпечення необхідними фінансовими ресурсами операційної, інвестиційної, фінансової діяльності;

• урахування інтересів підприємства, акціонерів та інших інвесторів за розподілу прибутку;

• визначення ефективних напрямів вкладення капіталу, оцінка раціональності його використання;

- налагодження раціональних фінансових відносин з іншими суб'єктами господарювання, банками, інвестиційними фондами, страховими компаніями;

• забезпечення виконання зобов'язань підприємств перед бюджетом і державними цільовими фондами, банками та іншими кредиторами;

• виявлення внутрішньогосподарських резервів та мобілізація всіх видів ресурсів для збільшення інших доходів;

- забезпечення контролю за фінансовим станом, платоспроможністю і кредитоспроможністю підприємств;

• виявлення можливих внутрішніх фінансових резервів;

• оцінка достатності фінансових ресурсів для виконання завдань;

• здійснення контролю за фінансовим станом підприємства.

Фінансове планування дає змогу підприємству визначити:

• розмір грошових коштів, що їх може отримати підприємство у своє розпорядження;

• джерела надходження коштів;

• відповідність фінансових ресурсів операційної та інвестиційної діяльності;

• частину коштів, яка має бути переказана в бюджет, фонди, банки;

• напрями розподілу і використання прибутку на підприємстві;

• міру забезпечення реальної збалансованості планових Д і В підприємства.

У процесі фінансового планування використовують різні методи, тобто конкретні способи і прийоми планових розрахунків. Найпоширеніші з них:

Балансовий метод планування фінансових показників передбачає не тільки балансування підсумкових показників доходів і витрат фінансового плану, а й визначення конкретних джерел покриття для коленої статті витрат.

Суть нормативного методу фінансового планування полягає в тім, що на основі певних фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба підприємства у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Такими нормативами є:

• ставки податків;

• ставки зборів до фондів;

• облікова ставка % за кредит НБУ;

• норми амортизаційних відрахувань;

• норми оборотних коштів.

За використанням розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які слугують базою для розрахунків та враховують їх зміни в плановому періоді.

Оптимізація планових рішень полягає в розробленні варіантів планових розрахунків для вибору найоптимальнішого.

Можуть бути використані різні критерії вибору:

• максимум прибутку на грошову одиницю вкладеного капіталу;

• економія поточних витрат;

• економія фінансових ресурсів, тобто мінімум фінансових втрат;

• мінімум вкладення капіталу за максимального ефективного результату;

• максимум абсолютної суми одержаного прибутку.

Метод економіко-математичного моделювання уможливлює знаходження кількісного вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають.

Економічно-математична модель - це точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюються за допомогою математичних засобів.