Практична робота № 4

Тема: «Оцінка платоспроможності та кредитоспроможності підприємства».

Мета: закріплення теоретичних знань та набуття практичних навичок з розрахунку та аналізу показників платоспроможності та кредитоспроможності підприємства.

Вид заняття: практична робота.

Методи проведення заняття: пояснення,бесіда,самостійна робота студента.

Матеріально-технічне,інформаційне та дидактичне забезпечення: калькулятори,завдання практичної роботи,заповнені форми фінансової звітності : форма №1 «Баланс» та форма №2 «Звіт про фінансові результати».

Рекомендована література.

1.фінанси підприємств: Підручник/ А.М. Поддєрьогін ,М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін.(Розділ 9,ст. 328-364).

2.Фінанси підприємств: Навч. Посібник/ Зятковський І.В. (Розділ 10,ст. 265-280)

3.Фінанси підприємств: Навч. Посібник/Г.М. Азаренкова ,Т.М.Жураввель ,Р.М. Михайленко (Розділ 9 ст 201-212)

Основні теоретично-розрахункові положення теми.

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття ,яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства,визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників,що відображають наявність,розміщення,використання фінансових ресурсів.

Оцінка фінансового стану підприємства являє собою систему дій щодо розрахунку і порівняння названих показників із нормативно достатнім значенням .відпрацювання висновків і розробка пропозицій удосконалення фінансової роботи.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку для стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов’язань перед бюджетом,банками та іншими установами.

Системний аналіз фінансового стану підприємства ,його платоспроможності, ліквідності ,фінансової стійкості ,необхідний тому ,що дохідність будь-якого підприємства, величина прибутку багато в чому залежить від його платоспроможності.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої,комерційної,фінансово-господарської діяльності.

Традиційна практика аналізу фінансового стану підприємства створила певні прийоми і методи його здійснення.

Основні прийоми аналізу:

1)горизонтальний (часовий) аналіз – порівняння кожної пропозиції звітності з відповідним показником за попередній період.

2)вертикальний (структурний) аналіз – визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат.

3)трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з відповідними показниками за кілька попередніх періодів та визначення тренду – основні тенденції динаміки показників,очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів.

4)аналіз відносних показників (коефіцієнтів) – розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності,визначення визначення взаємозв’язку показників.

5)порівняльний аналіз - внутрішньогосподарський аналіз різних показників звітності самого підприємства та його дочірніх підприємств ,а також міжгосподарський аналіз показників даної фірми проти показників конкурентів або середньо галузевих та середніх показників.

6)факторний аналіз – визначення впливу окремих факторів на результативний показник розділених у часі або ті що не мають певного порядку прийомів досліджень.

Предметом фінансового стану підприємства є його фінансові ресурси, їх формування та використання .Для досягнення основної мети аналізу фінансового стану підприємства можуть застосовуватися різні методи.

Метод фінансового аналізу – це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства.

Платоспроможність – здатність своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за короткостроковими зобов’язаннями .

Ліквідність підприємства – це його здатність продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань . Вона характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти,ринкові цінні папери ,дебіторська заборгованість ) і короткострокової заборгованості.

Залежно від рівня ліквідності активи балансу ділять на такі групи:

1)Найбільш ліквідні активи – А1 ,грошові кошти та їх еквіваленти (р. 230 ,240)

2)Активи ,що швидко реалізуються – А2 (активи перетворення яких у гроші вимагає часу. р. 150,160,170,180,210,220)

3)Активи ,що реалізуються повільно А3 – це статті 2-го розділу активу балансу. Запаси та інші оборотні активи . Запаси не можуть бути продані коли не буде покупця, і на це потрібний час (р 100.120,130,140,250,270)

4)Активи,що важко реалізуються А4 –це необоротні активи.(р 080).

Власний оборотний капітал розраховується різницею між власним капіталом (р 380) та необоротними активами(р080).

1) коефіцієнт загальної платоспроможності ,свідчить про те що на відповідну дату підприємство може погасити розрахований відсоток (К*100%) короткострокових платіжних зобов’язань.

2) коефіцієнт абсолютної (розрахункової) платоспроможності ,вказує на те що якщо мобілізувати е лише грошові кошти ,а й активи що швидко реалізуються ,то на кінець періоду то можна покрити відповідний(К*100%) відсоток платіжних зобов’язань.

3) коефіцієнт ліквідної платоспроможності ,показує: якщо мобілізувати усі обороні засоби на звітну дату підприємство може покрити (К*100%) відсоток платіжних зобов’язань (якщо даний показник менше 1 то підприємство має заборгованість ,яка перевищує рівень його оборотних засобів.

Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є:

- форма №1 «Баланс»

- форма №2 «Звіт про фінансовий результат»

- форма №3 «Звіт про рух грошових коштів»

- форма №4 «Звіт про власний капітал»

Фінансовий аналіз – це спосіб оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства на підставі його бухгалтерської фінансової звітності й оперативних даних.

Дані фінансової звітності є підставою для оцінки результатів звітного періоду і для їх прогнозування.