Практична робота №2

Тема : « Розрахунок величини прямих та непрямих податків»

Мета: закріплення теоретичних знань та набуття практичних навичок з питань розрахунку та аналізу величини прямих та непрямих податків.

Вид заняття: практична робота.

Методи проведення заняття: пояснення, бесіда, самостійна робота студента.

Матеріально-технічне, інформаційне та дидактичне забезпечення: калькулятори, завдання практичної роботи.

Рекомендована література:

1. Фінанси підприємств: підручник / А..М. Поддєрьогін, М. д. Білик, Л. Д. Буряк та ін.(Розділ 5, ст.. 109-184).

2. Фінанси підприємств: навч. посібник / Зятковський І. В. (Розділ 9, ст..205-261).

3. Податковий кодекс України від 12.12.2010р.

Основні теоретично-розрахункові положення теми.

Податки – це обов’язкові платежі, що їх встановлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних витрат. Обов’язкові платежі перераховуються до бюджету держави, а також до інших цільових державних фондів. Вони можуть здійснюватись в кількох формах: податки, плата за ресурси, цільові відрахування.

Податок на додану вартість (ПДВ). Платниками податку в бюджет є суб’єкти господарської діяльності (юридичні особи), які здійснюють підприємницьку діяльність на території України. Об’єктом оподаткування є такі операції: продаж товарів, робіт, послуг на митній території України.

База оподаткування з продажу товарів, робіт, послуг визначається, виходячи з договірної вартості цих товарів, робіт, послуг, розрахованої за вільними або регульованими цінами. У базу для розрахунку ПДВ включається акцизний податок, загальнодержавні податки і збори, а для товарів, що імпортуються - ще й митна вартість, ввізне мито.

Розмір ставки ПДВ визначений чинним законодавством.

Податкове зобов’язання – це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

Податковий кредит – це сума, на яку платник має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

В суму податкового кредиту включається та частина сплаченого ПДВ за придбані товари, роботи, послуги, які використано для виробництва і реалізації оподаткованих ПДВ товарів, послуг. Сума ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет суб’єктом господарювання –платником податку, визначається як різниця між загальною сумою його податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з продажем товарів, робіт, послуг протягом того ж періоду.

Для платників податку, у котрих обсяг операцій, що оподатковується, за попередній календарний рік перевищує 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, податковий (звітній) період дорівнює календарному місяцю. Платники податку, обсяг оподатковуваних операцій яких є меншим за 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, самі визначають податковий період, що може дорівнювати календарному місяцю або кварталу.

Порядок нарахування податку на додану вартість:

1. Для товарів, що обкладаються митом і акцизним податком:

Σ ПДВ = ( Σ Митна вартість + Σ мита + Σ акцизу (при наявності підакцизних товарів)) × Ставка ПДВ

100%

Мито сплачується в національній валюті України за встановленими ставками, виходячи з митної вартості товару.

Митна вартість – це ціна товару, яка фактично сплачена або підлягає сплаті на момент перетину митного кордону України. До митної вартості включається ціна товару, зазначена в рахунку–фактурі, а також можливі витрати, якщо їх не включено до рахунка-фактури :

• на транспортування, навантаження ,розвантаження та страхування до пункту перетину митного кордону;

• комісійні та брокерські;

• плата за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів і яка повинна бути оплачена як умова їх ввезення (вивезення).

2. Для товарів, що обкладаються тільки митом:

Σ ПДВ = ( Σ Митна вартість + Σ мита ) × Ставка ПДВ

100%

3. Для товарів, що обкладаються тільки акцизним податком:

Σ ПДВ = (Ціна виробника + Сума акцизу (при наявності підакцизних товарів)) × Ставка ПДВ

100%

Ціна виробника дорівнює сумі собівартості та прибутку.

Відпускна ціна виробника дорівнює сумі собівартості, прибутку, акцизного податку (при наявності підакцизних товарів), податку на додану вартість.

Відпускна ціна посередника дорівнює сумі собівартості, прибутку, акцизного податку (при наявності підакцизних товарів), податку на додану вартість, націнка посередника.

Роздрібна ціна дорівнює сумі собівартості, прибутку, акцизного податку (при наявності підакцизних товарів), податку на додану вартість, націнка посередника та торгівельна надбавка.

4. Для товарів, що не обкладаються ні митом, ні акцизним податком:

Σ ПДВ = Ціна виробника × Ставка ПДВ

100%

Акцизний податок (АП) – це непрямий податок, що встановлюється на підакцизні товари та включається в їх ціну. Платниками податку в бюджет є суб’єкти підприємницької діяльності-виробники або імпортери підакцизних товарів.

Законодавством визначено такі об’єкти оподаткування:

1. Обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів. При цьому оборотом з реалізації є продаж , обмін на інші товари, безоплатна передача.

2. Митна вартість імпортованих товарів, у тому числі в межах бартерних операцій. Платниками акцизного податку в бюджет є суб’єкти підприємницької діяльності. До підакцизних товарів віднесено: бензин, дизельне пальне, автомобілі, тютюнові вироби, ювелірні вироби, спирт етиловий та алкогольні напої, пиво солодове. АП обчислюється за ставками , що визначаються у двох варіантах: у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (визначеного в грн.. та ЄВРО), за ставками у % до обороту з продажу товарів.

Сума акцизного податку визначається за формулами:

Σ АП = ((Собівартість + Прибуток) × Ставка Акцизного податку (при наявності підакцизних товарів))

100%

Σ Акцизного податку імпорту = (Митна вартість товару + Мито) × Ставка АП (при наявності підакцизних товарів))

100%

Мито, що стягується з товарів, транспортних засобів, інших предметів, які переміщуються через митний кордон країни. Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети за ввезення таких на митну територію, та вивезення їх за межі митної території. Сезонне мито застосовується на окремі товари на строк не більший за чотири місяця від моменту цього встановлення. Спеціальне мито застосовується як спосіб захисту українських виробів, як спосіб захисту національного товаровиробника, як заходи у відповідь на дискримінаційні дії інших держав. Антидемпінгове мито застосовується у разі ввезення на митну територію товарів, і є об’єктом демпінгу, що завдає шкоди національному товаровиробнику, вивезення за межі митної території товарів за ціною, істотно нижчою від цінних експортерів подібних до конкуруючих товарів. Компенсаційне мито застосовується під час ввезення на митну територію товарів, які є об’єктом субсидованого імпорту, що завдає шкоди національному товаровиробнику. Вивезення за межі митної території товарів для виробництва, переробки, продажу або споживання котрих надавалася субсидія, якщо таке вивезення завдає шкоди державі.

Платниками мита є фізичні та юридичні особи. Сплата податку здійснюється за перетинання митного кордону. У кінцевому підсумку реальними платниками мита на імпорт є споживачі імпортованих товарів. Об’єктом оподаткування є митна вартість товару, що переміщується через митний кордон. Для визначення митної вартості товару, що імпортується, вартість товару у валюті, яку визначено укладеним контрактом, перераховується в національну валюту України за курсом НБУ на день подання митної декларації. Користуються двома видами ставок для обчислення суми мита: у відсотках до митної вартості і товарів, що переміщується через митний кордон; у грошовому розмірі на одиницю товару.

Види ставок мита:

• адвалерні ставки – це ставки мита, визначені у відсотках до митної вартості товару;

• специфічні ставки – це ставки мита, визначені в фіксованих одиницях на предмет оподаткування;

• комбінована – це ставка мита, в якій поєднується відсоткова ставка та фіксована (тверда) ставка.

Податок на прибуток підприємства. Платниками податку є юридичні та фізичні особи як резиденти, так і нерезиденти України, які здійснюють на території України підприємницьку діяльність. При розрахунку суми податку на прибуток використовується базова ставка визначена чинним законодавством.

Для того, щоб розрахувати податок на прибуток підприємства необхідно визначити прибуток, що підлягає оподаткуванню, який розраховується за формулою:

ОП = (ОД+ІД) – (С+ ІВ), де

ОП - прибуток, що підлягає оподаткуванню, ОД – дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)), ІД –інші доходи, С - собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), ІВ - інші витрати.

Податок на прибуток підприємства розраховується за формулою:

ПП = (ОП*СтП) /100%, де

ПП – податок на прибуток, СтП – ставка податку .

Вибір варіанту завдання практичної роботи

Студенти, прізвища яких починається з літер.	А	Г	Є	І	Л	О	С	Ф	Ч	Ю
	Б	Д	Ж	Й	М	П	Т	Ч	Ш	Я
	В	Е	З	К	Н	Р	У	Ц	Щ	-
1. Номер варіанту	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10