4. Типи монологів

Державний освітній стандарт з іноземної мови (загальна середня освіта) передбачає оволодіння такими типами монологу:

1) коротке повідомлення,

2) розповідь,

3) опис,

4) розмірковування/переконання.

1. Мовленнєві завдання для реалізації монологу-повідомлення передбачають

здійснення таких мовленнєвих дій:

— повідомити фактичну інформацію (Хто? Що робить? Який/яка/яке/які? Навіщо?), поєднуючи речення в логічній послідовності.

2. Мовленнєві завдання для реалізації монологу-розповіді передбачають здійснення таких мовленнєвих дій:

— розповісти про себе (свого друга, школу, місто/село тощо),

— висловити при цьому свою думку, свою оцінку.

3. Мовленнєві завдання для реалізації монологу-опису передбачають здійснення таких мовленнєвих дій:

— описувати природу, місто/село, зовнішність тощо, використовуючи слова і словосполучення, що означають якості (добрий/злий, довгий/короткий, високий/низький і т. п.).

4. Мовленнєві завдання для реалізації монологу-міркування/переконання передбачають здійснення таких мовленнєвих дій:

— переконати співрозмовника в чомусь,

— навести докази за чи проти певної дії/фактів,

— спонукати співрозмовника до певних дій.

4. Мовні особливості монологічного мовлення

З мовної точки зору монологічне мовлення характеризується

а) структурною завершеністю речень,

б) відносною повнотою висловлювання,

в) розгорнутістю та різноструктурністю фраз

г) досить складний синтаксис,

д) зв'язність, передбачає володіння мовними засобами міжфразового зв'язку.

Такими засобами виступають лексичні та займенникові повтори, сполучники та сполучникові прислівники, прислівники або сполучення іменника з прикметником у ролі обставини місця та часу (так звані адвербіалії), артиклі тощо.

Наприклад,

адвербіалії часу та послідовності: later, then, after that

адвербіалії причин та наслідку: why, that's why, so, at first, firstly, in the second place, secondly, so that, though

Як сполучні засоби в монолозі вживаються також усномовленнєві формули, які допомагають почати, продовжити чи закінчити висловлювання:

to begin with, well, I'd like to tell you this, let's leave it at that, that reminds me, by the way, speaking of;

а також показують ставлення того, хто говорить, до висловлювання:

to my mind, there is no doubt, it's quite clear, I am not sure, people say,

therefore, that's why, because ofthat, in short;

За характером логіко-синтаксичних зв'язків розрізняють, такі типи монологічних висловлювань: опис, розповідь і роздум.

Синтаксичною особливістю монологу-опису є

переважне використання простих і складносурядних речень з переліково-приєднувальним і послідовно-при­єднувальним зв'язком,

граматичних структур із зворотом: there is (there are);

таких видо-часових форм як Present Continuous, Present Indefinite, Past Indefinite.

Реальність явищ в описі передається дійсним способом.

Головним засобом вираження часової послідовності подій у монолозі-розповіді є

такі видо-часові форми дієслова як Past Indefinite, Past Perfect;

сполучники, сполучникові прислівники та адвербіалії when, since, one day, then, the other day, in the afternoon, yesterday, first, after that.

Для монологу-розповіді характерні прості і складнопідрядні речення з підрядними часу.

У розповіді про минулі події (дії, випадки) в основному вживаються Past Indefinite, Past Perfect.

У розповіді про те, що відбувається звичайно в тих чи інших ситуаціях, вживається Present Indefinite.

У розповіді про майбутні події— Future Indefinite.

У монолозі-повідомленні переважають прості розповідні речення з дієсло­вами в Present Indefinite, Present Perfect, оскільки для повідомлення характерна часова невизначеність.

Для монологу-роздуму характерний причинно-наслідковий зв'язок між реченнями. В ньому переважно вживаються складнопідрядні речення з підрядними причини і наслідку, підрядними означальними і додатковими, а також інфінітивні звороти.