4. Юридична особа – організація створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Ознаки юридичної особи
Організаційна
єдність
Майнова
відокремленість
Участь у цивільному
праві під власною назвою
Здатність нести
самостійну майнову відповідальність
Здатність бути
позивачем і відповідачем у суді
Держава визнає
створення юридичної особи шляхом її
реєстрації
Юридична особа може мати такі самі цивільні права і обов’язки як і фізичні особи, крім тих, які за своєю природою можуть належати тільки фізичній особі (право на життя, право на охорону здоров’я тощо). Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду.
Цивільна дієздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Тема. Право власності.
1. Власність – це відношення особи до належної їй речі як до своєї, що виражається у володінні, користуванні і розпорядженні нею, а також в усуненні втручання всіх третіх осіб у ту сферу господарського панування, на яку поширюється влада власника.
Право власності – встановлене нормативними актами право, яке закріплює належність речей, грошей певній особі (власникові) і визначає її (його) права і обов’язки щодо володіння, користування і розпорядження власністю.
Зміст права власності
Право
володіння – можливість власника
фактично утримувати річ
Право
користування – можливість вилучення
корисних властивостей із речі
Право
розпорядження – можливість визначати
юридичну і фактичну долю речі (передавати
у власність, у тимчасове користування
тощо)
Об’єкт права власності – це річ (майно), на яку поширюється право власності.
Суб’єкт права власності – фізичні та юридичні особи, держава Україна, територіальні громади, народ.
Відповідно до Закону України «Про власність», в Україні існують три форми власності: приватна, колективна і державна.
Крім форм, існують також види власності: право спільної власності і право довірчої власності.
2 Підстави набуття (виникнення) права власності .
Спадкування
Одержання заробітної
плати
Цивільно-правові
договори
Привласнення
загальнодоступних дарів природи
Плата за виконану
роботу
Одержання соціальної
допомоги
Виробництво
продукції для себе
Доходи, одержані
від підприємницької діяльності
Конфіскація,
скарб, знахідка, безгосподарне майно
тощо
Підстави припинення права власності:
І. Ті, що залежать від волі власника:
- відчуження власником свого майна;
- відмова власника від права власності;
ІІ. Ті, що не залежать від волі власника:
припинення права власності на майно;
викуп пам’яток історії та культури;
викуп земельної ділянки у зв’язку із суспільною необхідністю;
викуп нерухомого майна у зв’язку з викупом земельної ділянки;
реквізиція – примусове відчуження майна у власника на підставі та в порядку, встановлених законом;
конфіскація – застосування до особи позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення у випадках, встановлених законом;
інші.
3. Неповнолітні особи (особи віком від 14 до 18 років) є правоздатними (здатні мати права і обов’язки). Таким чином вони мають і право на власність, розпоряджатися якою вони можуть лише у межах своєї дієздатності (мають неповну цивільну дієздатність – можуть набувати цивільні права та обов’язки як самостійно (у визначених законом випадках), так і за згодою батьків або осіб, що їх замінюють.)
Відповідно до Цивільного кодексу України, неповнолітні особи мають право (ст. 31-32):
самостійно вчиняти дрібні побутові правочини;
здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім’я (грошовими коштами на рахунку).
За наявності достатніх підстав суд за заявою батьків або осіб, що їх замінюють, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітнього самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити його цього права. Достатні підстави: нерозсудливе витрачання коштів, зловживання спиртними напоями чи наркотичними і токсичними речовинами.