Допуски калібрів (гост 24853-81)

Поля допусків калібрів розташовується відносно їх номінальних розмірів.

Для отвору D≤180 мм. ІТ6-ІТ8

Н- допуск на робочі калібри-пробки;

Z- зміщення поля допуска прохідної, сторони калібра відносно нижньої границі допуска отвору;

Y- координата границі зносу калібра відносно нижньої границі допуска отвору.

Розміри калібрів-пробок:

Для валів

Робочі калібри, контрольні d<180, IT6-IT8

К - НЕ_max=… К - НЕ_min=…

Шорсткості виконавчих розмірів калібрів приводяться у цьому ж ГОСТі: (Rа=0,05; 0,08)

Маркування калібрів

Номінальний розмір деталі, умовне позначення поля допуску деталі, граничні відхилення деталі в мм (для робочих калібрів), тип калібра ПР, НЕ, K-И та товарний знак завода-виробника.

7. Погрішність форми і взаємного розташування поверхонь

ГОСТ 24642-81-ОНВ. Доп. форми та розташування поверхонь. Основні терміни. ГОСТ 24643-81-ОНВ. Доп. форми та розташування поверхонь. Числові значення.

ГОСТ2.308-79-ЕСКД.

Поверхні:

Номінальні - ідеальні поверхні, форма яких задається кресленням.

Реальні поверхні - поверхні, які обмежують деталь, відділяя її від навколишнього середовища.

Аналогічно - номінальний і реальний профіль.

Профіль поверхні - лінія перетину (або контур) поверхонь з плоскістю.

До основи нормування відхилень форми та розташування покладено принцип прилягаючих поверхонь прямих та профілів.

Прилягаюча пряма - пряма лінія, стичні з реальним профілем та розташована поза матеріалом деталі, так, щоб відхилення від неї найбільш віддаленої частини профілів в межах нормуємої дільниці мало мінімальне значення.

Прилягаюче коло - коло мінімального діаметра, яке описане навколо реального профілю зовнішньої поверхні.

Відхилення форми цілиндричних поверхонь

1. Відхилення від круглості - найбільша відстань від точек реального профіля до прилягаючого кола.

Овальність та огранка - окремі випадки відхилення від круглості

Допуск круглості Т₀ - найбільше відхилення від круглості.

2. Відхилення від циліндричності - найбільша відстань точек реальної поверхні від прилегаючого циліндра

3. Відхилення профіля повздовжнього перетину.

Часткові випадки — конусообразність, бочкообразнісгь, сідлообразність.

4. Відхиленні від прямолінійності осі (чи лінії) в просторі.

Відхилення плоских поверхонь

1. Відхилення від плоскостності. Окремі випадки: ввігнутість, випуклість.

2. Відхилення від прямолінійності в плоскості.

Відхилення форми заданного профіля

Відхилення розташування поверхонь (профілей)

1. Відхилення від паралельності поверхонь.

2. Відхилення від паралельності осей (прямих) в просторі.

,

де Δ_х - відхилення від паралельності осей (прямих) в плоскості (в загальній плоскості осей).

Δ_у - перекіс осей - відхилення від паралельності проекцій Δ_y на плоскість до загальної плоскості осей та проходження через одну з осей (базову).

3. Відхилення від перпендикулярності.

5. Відхилення від соосності відносно загальної осі – це найбільша відстань між вісью розглядаємої поверхні обертання та загальною вісью двох, або кількох отворів.

6. Відхилення від симетричності відносно базової плоскості.

7. Відхилення від перетину осей.

8. Замість терміна зміщення осі, або плоскості симетрії від номінального розташування введено короткі терміни позиційне відхилення та позиційний допуск.

Позиційне відхилення - найбільше відхилення реального розташування елемента від номінального розташування.

Сумарні відхилення і допуски форми та розташування поверхонь.

1. Радіальне биття поверхні обертання відносно базової осі є результатом сумарного проявлення відхилень від кругості профілю поверхні та відхилення її центру, відносно базової осі.

Воно дорівнює різниці між найбільшою і найменшою відстанню від точок реального профілю до базової осі в площині перетину перпендикулярній до цієї осі

Δ_р.б.= 2е+Δ_кр

2. Торцеве биття – різниця між найбільшою і найменшою відстанню від точок реальної торцевої поверхні до площини перпендикулярній базової осі. Воно являється результатом сумарного проявлення відхилень від плоскостності торцевої поверхні і її відхилення від перпендикулярності відносно базової осі.

Δ_т.б.= Δ_п.п+Δ_пер.