Чорноморський державний університет імені Петра Могили

комплексу «Києво-Могилянська академія»

Ф а к у л ь т е т с о ц і о л о г і ї

Кафедра філософії

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор ЧДУ

професор О. М. Трунов

« » __________ 2011 року

КОМПЛЕКСНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

«к у л ь т у р А Д І Л О В О Г О

С П І Л К У В А Н Н Я»

Декан факультету соціології, кандидат політичних наук

Л. А. Лапіна

Завідуючий кафедри філософії, доктор філософських наук

В. Л. Гавеля

Автор-укладач, доктор мистецтвознавства

В. В. Малина

Схвалено на засіданні кафедри філософії

ЧДУ імені Петра Могили

(Протокол № від 30 серпня 2011 року

Затверджено Радою факультету соціології

від 31 серпня 2011 р. Протокол №

Голова ради факультету (________)

Миколаїв, 2011

П О Я С Н Ю В А Л Ь Н А З А П И С К А

В С Т У П

до курсу

«Культура ділового спілкування»

(«Етика ділової комунікації»)

Для студентів п’ятого курсу ЧДУ

(561 – 562 групи)

ХТО Я? ХТО ВІН? ХТО ТІ, КОГО Я ЩЕ НЕ ЗНАЮ?

КИМ НАСПРАВДІ БУВ ТОЙ, ХТО ТІЛЬКИ-НО ПІШОВ ІЗ ЖИТТЯ?

КИМ СТАНЕ В УКРАЇНІ НЕМОВЛЯ, ЩО ВЧОРА НАРОДИЛОСЯ?

Чому саме ця людина прийшла вітати автора у зв’язку з виходом його нової книги? Ким є для своєї родини чоловік, що агітує мене голосувати за його партію на чергових виборах? Чому саме ця, незнайома до цього мені, людина опинилася поруч мене за столом на діловому обіді? Ким є той, що лестить тобі по телефону? Чому одні люди нам посміхаються, інші – відвертаються при зустрічі? Що спонукує нас одній людині вірити, іншій – ні?

Ці питання час од часу постають перед кожним із нас. Ми запитуємо як себе, так і інших, зокрема студентів на заняттях з психології, культурології, етики й естетики. Бути людиною в нашому розумінні — це передусім мислити, щоб фізично й духовно вижити в умовах, що склалися в країні. Для індивідів, у яких основна орієнтація «бути людиною», цінними є міжособистісні та ділові зв’язки, спілкування з іншими, задоволення емоційних потреб, зокрема в любові, радості, солідарності. Як зазначали культурологи й етики України у своєму зверненні до народу в листопаді 1990 року, останнім часом чи не найбільшим дефіцитом у нас стають доброта, звичайне людське тепло. Ми втрачаємо навіть ті крихти здорової людської моральности, котрі витримали іспит минулого трагічного сімдесятиріччя.

Вивітрюються здавна притаманні нашому народові душевність, співчутливість, натомість пишно розростаються ненависть і жорстокість, звірячий потяг до індивідуального і групового самоствердження за рахунок інших. Тому сьогодні особливо гостро постає перед нами питання дотримання етичних норм, зокрема у діловому спілкуванні.

Українська молодь, як найменш консервативний прошарок нашого суспільства, вважає себе сьогодні суб’єктом власного буття, причиною життєтворчости рідної Вкраїни. Зокрема студенти готові активно включитись у різні сфери ділових взаємин. Для цього потрібно докласти чимало зусиль, щоб засвоїти норми гуманістичної етики, впровадити їх у ділові стосунки, продуктивну комунікацію, можна було жити гідно й радісно.

Хотілося б зорієнтувати молодь, яка починає самостійну діяльність (бізнес, політика, мистецтво, сфера обслуговування, наука та ін.), у розв’язанні проблем комунікації з різними за віком, статтю, соціальним статусом співвітчизниками, ставлення до інших народів з повагою. Це важливо для розвитку особистости, її самореалізації як суб’єкта життєдіяльности.

У більшості західних країн ділову етику включено до програм інститутів і університетів, коледжів і шкіл бізнесу. Це пов’язано з тим, що будь-яка людська діяльність має естетичні виміри й етико-правові критерії.

У житті, зокрема в бізнесі, часто виникають ситуації, коли люди, формально дотримуючись приписів закону, легко й невимушено порушують моральні норми, неписані, але традиційні правила порядности, гублячи при цьому совість. Така поведінка, спотворені норми комунікації стають причиною глибокої деградації суспільства.

У пропонованому курсу лекцій проблема спілкування розглядається в єдності соціально-моральних, етнолінгвістичних, культурно-побутових, естетико-психологічних підходів, оскільки саме в органічній зчепності вони дають змогу адекватно зрозуміти реальність, обрати такі способи й інструменти комунікації, які сприятимуть успіху в житті.

Наша країна радикально змінюється на очах, часто «хворіє», хитається в різні боки. Це впливає, зокрема, на ділове життя країни, кожного її громадянина. Радянсько-соціалістичний спосіб життя повільно розчиняється в капіталістичному, колишній моральний кодекс будівника комунізму, хоч і вилучений з підручників, однак залишається в колективній свідомості, європейський морально-етичний безнесовий прищеп на українському дереві ділових взаємин не приживається. Однак загальнолюдські моральні цінності не вмирають, стаючи, хоч і повільно, надбанням українців.