№28

1.Охарактеризуйте явище ексцесу варіаційних рядів , як інтерпретується ексцес значень тієї чи іншої ознаки. Наведіть приклад.

Коефіцієнт ексцесу— числова характеристика розподілу ймовірностей дійсної випадкової величини. Коефіцієнт ексцесу характеризує «крутість», тобто, стрімкість підвищення кривої розподілу у порівнянні з нормальною кривою.

Ексцес ряду розподілу-(міра крутизни).

2. В чому полягає сенс методів кореляції рангів.

Рангова кореляція

Взаємозв’язок між ознаками, які можна зранжувати, передусім на основі бальних оцінок, вимірюється методами рангової кореляції. Рангами називають числа натурального ряду, які згідно зі значеннями ознаки надаються елементам сукупності і певним чином упорядковують її. Ранжування проводиться за кожною ознакою окремо: перший ранг надається найменшому значенню ознаки, останній — найбільшому або навпаки. Кількість рангів дорівнює обсягу сукупності. Очевидно, зі збільшенням обсягу сукупності ступінь «розпізнаваності» елементів зменшується. З огляду на те, що рангова кореляція не потребує додержання будь-яких математичних передумов щодо розподілу ознак, зокрема вимоги нормальності розподілу, рангові оцінки щільності зв’язку доцільно використовувати для сукупностей невеликого обсягу.

Метод обчислення коефіцієнта кореляції залежить від виду шкали, до якої відносяться змінні. Так, для вимірювання змінних з интервальной і кількісної шкалами необхідно використовувати коефіцієнт кореляції Пірсона (кореляція моментів творів). Якщо принаймні одна з двох змінних має порядкову шкалу, або не є нормально розподіленою, необхідно використовувати рангову кореляцію Спірмена або Кендалла. У випадку, коли одна з двох змінних є дихотомічної, використовується точкове дворядна кореляція, а якщо обидві змінні є дихотомическими: четирехполевая кореляція. Розрахунок коефіцієнта кореляції між двома змінними недіхотоміческімі не позбавлений сенсу тільки тоді, коли зв'язок між ними лінійна (односпрямовані).

3. Що таке рендомізована вибірка,контрольна група. Як ці об’єкти використовуються при проведенні групових експериментів.

Вибірка — це множина об'єктів, подій, зразків або сукупність вимірів, за допомогою визначеної процедури вибраних з статистичної популяції або генеральної сукупності для участі в дослідженні. Зазвичай, розміри популяції дуже великі, що робить прийняття до уваги всіх членів популяції непрактичним або неможливим. Вибірка представляє собою множину або сукупність певного обсягу, члени якої збираються і статистичні характеристики обчислюється таким чином, що в результаті можна зробити висновки або екстраполяцію із вибірки на всю популяцію або генеральну сукупність.

Рандомізація, або випадковий відбір, використовується для створення простих випадкових вибірок. Використання такої вибірки ґрунтується на припущенні, що кожен член популяції з рівною імовірністю може потрапити у вибірку. Наприклад, щоб зробити випадкову вибірку з 100 студентів внз, можна скласти папірці з іменами всіх студентів вузу в капелюх, а потім дістати з неї 100 папірців — це буде випадковим відбором.

Контрольна група- група випробуваних, котрих не піддають ніяким експериментальним впливам, тому що вона служить для порівняння під час експерименту.

Виділяють декілька основних видів плану побудови груп:

Дослідження з експериментальною і контрольною групами, які ставляться в різні умови.

Дослідження з експериментальною і контрольною групами із залученням стратегії попарного відбору

Дослідження з використанням тільки однієї групи — експериментальною.

Дослідження з використанням змішаного (чинника) плану — всі групи ставляться в різні умови.