Ііі. Блочно-модульний контроль та критерії оцінювання знань студентів

Кафедра політології і соціології з метою активізації навчального процесу та підвищення його ефективності розробила рейтингову систему, яка є комплексом цілеспрямованих педагогічних засобів впливу на процес світоглядного розвитку студентів (див. детально: Кравченко Л. М. Методичні вказівки до використання рейтингової системи оцінки знань студентів у навчальному процесі з курсу “Політологія”. — К.: КДЕУ, 1995).

Основна мета такого педагогічного впливу — допомогти студентам оволодіти основами необхідних соціологічних знань та сформулювати практичні навички по їх застосуванню для формування соціологічної культури майбутніх спеціалістів.

Цілеспрямованість педагогічних засобів по вивченню соціології має:

сприяти формуванню інтелектуальних здібностей особистості, що передбачає повноцінну науково-світоглядну компетенцію та відповідний рівень пізнавальної активності;

сприяти появі у студентів необхідних навичок критичного мислення і самостійної світоглядно-методологічної інтепретації соціо­логічних та професійних ситуацій;

формувати на рівні світоглядно-методологічних підходів здат­ність аналізувати проблемні ситуації у сфері соціального життя та власної майбутньої професійної діяльності.

У методичному плані система блочно-модульного контролю враховує принцип особистості, персональної зацікавленості студента в обранні відповідної форми опрацювання навчальної інформації, з одного боку, та керування процесом індивідуально-світоглядного розвитку, з іншого. У такий спосіб реалізується ідея про те, що особистість формує себе як суб’єкт пізнання і навчання тільки власними зусиллями, тому принцип особистої, персональної зацікавленості студента у виборі форм опанування навчальним матеріалом є вихідним.

Форми рейтинго-модульного керування пізнавальною діяль­ністю студента обираються з урахуванням основних рівнів засвоєння навчальної інформації (рівень знайомства, розуміння, практичного застосування, творчого використання) та відповідних етапів індивідуальної пізнавальної діяльності студентів (оволодіння обов’яз­ковою навчальною інформацією, порівняльний аналіз наукового висвітлення проблеми, реферування — “огляд” наукової літератури з відповідної теми, оригінальна розробка теми тощо). Таким чином, процес сходження пізнавальної діяльності розгортається від найпростіших форм інтелектуальної діяльності, що дозволяє оцінювати їх у відповідних балах.

Згідно із системою блочно-модульного контролю підсумкові знання студента оцінюються в балах. Рейтинг (R) студента підрахо­вується як сума:

R = А+В+С+D.

R максимальний іспиту — 100 балів,

R максимальний заліку — 65 балів.

А — бали за роботу з теоретичним матеріалом (ведення конспекту, опрацювання обов’язкової літератури, участь у навчальній діяльності на лекції). А_макс = 20 балів.

В — робота на практично-семінарських заняттях, участь у теоретичних дискусіях на семінарах та студентській науковій конференції. В_макс = 30 балів.

С — виконання завдань самостійної роботи (реферування і порівняльний аналіз спеціальної літератури з відповідних тем навчального курсу, “огляд-реферат” наукової літератури з тієї чи іншої теми, самостійне оригінальне дослідження відповідної соціологічної проблеми). С_макс =15 балів.

D — відповіді на письмово-усному екзамені. D_макс = 35 балів.

Розглянемо систему блочно-модульного контролю детальніше.

А — бали за роботу з теоретичним матеріалом:

406. ведення конспекту (систематичність у роботі та змістовність конспекту — від 0 до 5 балів;

407. опрацювання обов’язкової літератури — від 0 до 5 балів;

408. участь у навчальній діяльності на лекції (залежно від кількості відвідуваних лекцій — від 0 до 10 балів)

А_макс = 20 балів.

В — робота на практично-семінарських заняттях:

409. відповіді на практичних і семінарських заняттях залежно від кількості відвідуваних занять — від 0 до 16 балів;

410. участь у теоретичних дискусіях на семінарах — від 0 до 11 балів;

411. участь у студентській науковій конференції — до 3 балів.

В_макс = 30 балів.

С — виконання завдань самостійної роботи:

412. реферування і порівняльний аналіз спеціальної літератури з відповідних тем навчального курсу — від 0 до 5 балів;

413. “огляд-реферат” наукової літератури з тієї чи іншої теми — від 0 до 5 балів;

414. самостійне оригінальне дослідження відповідної соціологіч­ної проблеми — від 0 до 5 балів;

С_макс = 15 балів.

D — відповіді на письмово-усному іспиті:

415. погана відповідь — від 0 до 20 балів;

416. посередня відповідь — від 21 до 28 балів;

417. добра відповідь — від 29 до 32 балів;

418. відмінна відповідь — від 33 до 35 балів.

D_макс = 35 балів.

З виконанням студентом усіх видів навчальної роботи підсумкова відмітка студента з екзаменом (R_макс.= 100 балів) може бути такою:

а) “незадовільно” — до 60 балів;

б) “задовільно” — від 61 до 80 балів;

в) “добре” — від 81 до 90 балів;

г) “відмінно” — від 91 до 100 балів.

Підсумкова відмітка із заліком (R_макс.= 65 балів) “зараховано” більше 52 балів.

Дана форма роботи дає можливість викладачеві опосередковано впливати на позааудиторну роботу студента, підвищувати ефективність екзаменів як підсумкової форми контролю знань, створювати умови для поетапної підготовки студентів до них.

Рейтингова система дозволяє студентові самостійно спланувати програму свого навчання з соціології, обрати ті форми пізнавальної діяльності, які найбільше узгоджуються з його особистими якостями.