Герменевтика процесуальних феноменів та внутрішньогрупових формацій в груп-аналітичній терапії. Специфіка керування групою в груп-аналітичній практиці
Тематичний план лекційного заняття навчального елементу
Проаналізуйте відмінні ознаки груп-аналітичного контртрансферу та диференціюйте його від контртрансферу в індивідуальному психоаналізі.
Охарактеризуйте форми множинного контртрансферу. Розкрийте подвійне напруження контртрансферу (розсічення контртрансферу, конкуренція контртрансферів).
Окресліть контртрансфер на латеральні контртрансфери (латеральні контртрансфери, що обумовлені роллю; латеральні контртрансфери, що обумовлені фазами; латеральні контртрансфери на улюбленців терапевта; латеральні контртрансфери, що обумовлені супротивом).
Охарактеризуйте форми вияву контртрансферу на групу як ціле та на підгрупи в груп-аналізі. Проаналізуйте динамічні контрансфери в груп-аналізі (контртрансфери дефекту, контртрансфери конфлікту). Розкрийте вплив множинного трансферу груп-аналітика на його власний контртрансфер.
Розкрийте наслідки груп-аналітичного контртрансферу (релятивізація груп-аналітика, конфлікт із синтетичною функцією Я, коло самопосилення в контрсупротиві).
Окресліть проблеми контртрансферу в груп-аналітичній практиці (ігнорування ідеалізації, схильність до самозвинувачення, затушовування еротичних трансферів, затушовування стратху розлучення в контртрансфері, ігнорування незахищеності, робота скорботи як контрсупротив, агресивність). Дайте визначення безпосередньому та структурному контртрансферу.
Розкрийте специфіку принципів керування групою по З. Фуксу.
Розкрийте специфіку принципів керування групою по У. Біону.
Проаналізуйте рекомендації щодо початку проведення груп-аналітичної практики.
Експлікуйте концепцію груп-аналізу Т. Барроу та розкрийте її вплив на класиків груп-аналізу.
Проаналізуйте феномен регресії групи («масова душа» і функції Я; рівень Я у великих та малих групах; проективна ідентифікація і «група базових допущень»).
Проаналізуйте феномен регресії групи («діадична модель» і група; «група-мати і учасник-малюк»; «маса» та «індивід»; вторинна індивідуація).
Охарактеризуйте феномени спокуси (спокуса як перенос, перенос як спокуса) і таємниці (аналітик як гарант методу та «охоронець таємниці»; категорії загадок) в груп-аналітичній ситуації.
Проаналізуйте прояви феномену любові (вибір професії психоаналітика та вибір клієнтів як любовний вибір; гетеро- та гомосексуальні лінії притягання) в груп-аналізі (любов учасників групи до всієї групи; любов учасників групи один до одного; любов учасника групи до аналітика; любов групи до аналітика; любов груп-аналітика до учасника групи; любов груп-аналітика до всієї групи).
Проаналізуйте прояви cупротиву любові в груп-аналізі (контрсупротив любові; ігнорування аналітиками їх ідеалізації; любов в групі як супротив; супротив любові в групі).
Охарактеризуйте типовий перебіг групових процесів неаналітичних моделей (Г. Брох, Ж.-П. Сартр, М. Ердхайм).
Проаналізуйте групові процеси та їх перебіг в груп-аналізі (нідація, контроль, ініціація,екодомія, колективна асоціація, вивільнення).
Обґрунтуйте значення сновидінь в груповому психоаналізі (концепція групового сновидіння (Г. Аммон, М. Гротьян, З. Фукс,); групове сновидіння, як функція переносу; комунікативна функція сновидінь).
Рекомендована література
Браун Д., Педдер Дж. Введение в психотерапию: Принципы и практика психодинамики.— М., 1998.— С. 116-131.
Куттер П. Элементы групповой терапии. Введение в психоаналитическую теорию.— СПб., 1998.— 198 с.
Натаров В.И. Группо-аналитическая психотерапия: методы, принципы, методики/ Психол. журнал, №2, т.15, 1994.— С. 127-134.
Рутан Дж., Стоун У. Психодинамическая групповая психотерапия.— СПб., 2002.— С. 38—39.
Славсон С.Р. Группа сложных девочек// Знаменитые случаи из практики психоанализа/ Сборник.– М., 1995.–С. 255–287.
Шерток Л., Соссюр Р. Рождение психоаналитика. От Месмера до Фрейда. – М.: Прогресс, 1991. – 288 с.
2. До теорії групп-аналітичного
КОНТРПЕРЕНЕСЕННЯ
Хоча і індивідуальний аналіз, і груп-аналіз в рівному ступені займаються несвідомими психічними процесами і - уточнюючи це визначення - працюють з перенесенням і опором; хоча вони певною мірою спираються на вільну асоціацію (або вільну інтеракцію) пацієнтів, а також на рівноправну увагу терапевта, проте груп-аналітична ситуація все ж таки фундаментально відрізняється від ситуації індивідуального психоаналізу - і перш за все своїм плюралізмом (Heigi-Evers, 1978).
Але вже на цьому етапі в області групової психоаналітичної терапії з її дванадцятьма різними школами є істотні відмінності; так, наприклад, сімейна модель групової терапії Вальтера Шиндлера (Schindler, W.), а також концепція Вольфа (Wolf, А.) і Шварца (Schwartz, Е.) працюють у дусі індивідуального аналізу в групі - і тим самим йдуть від зіткнення з актуальною множинністю. Це явне ухилення і послужить нам першим прикладом контропору, вбудованого в саму концепцію (див. нижче).
Хоча плюралізм замість дуального союзу - єдина ознака, що відрізняє індивідуальний аналіз від групового, наслідки його такі численні і різноманітні, що я хотів би присвятити справжню роботу в основному їх впливу на контрперенесення і групі.
Крім того, враховуючи, як численні концепції групової терапії, я обмежуся розглядом груп-аналіза 3 Г. Фукса (Foulkes, S.H.). Сам цей вибір показує, що особливості нашого контрперенесення пов'язані не тільки з вільною від теорії емоційною і інтелектуальною індукцією, але і зі всією неминучістю залежать від вибраного терапевтичного підходу.
Найважливіші відмітні ознаки груп-аналітичного контрперенесення я бачу в наступних дев'яти моментах:
1. контрперенесення в груп-аналізі відповідає на множинні перенесення - характерну межу групового аналізу (Kadis і ін., 1982 з. 143 слл.). Тим самим він є множинним контрперенесенням. Якщо концептуалізувати його як фіктивно-нормальну реакцію на перенесення учасників групи. то і тут можна виділити суб'єктне і об'єктне вимірювання, які відображають в ускладненому вигляді особливу форму відносин між актуалізованим самозвеличанням і відповідним об'єктом.
2. Усередині плюралізму у учасників групи розвиваються, звичайно, перенесення один на одного. На ці перенесення вони також відповідають відповідними контрперенесеннями. Я назву їх для простоти латеральними контрперенесеннями. Але груп аналітика це вимушує, у свою чергу, до контрперенесення на ці латеральні контрперенесення.
3. Нарешті, групп-аналитик відгукується своїм контрперенесенням на поведінку групи як цілого, скріпляє загальною несвідомою темою. В цьому випадку доречно, на мій погляд, говорити про групове контрперенесення.
4. Проте більш важливими, ніж ці персональні контрперенесення, здаються мені більш відповідні матриці групи динамічні контрперенесення, які я підрозділяю на швидше архаїчні контрперенесення дефектів і швидше невротичні контрперенесення конфліктів.
5. Нарешті, відкритим залишається питання: як в процесі інтенсивного безперервного свідомого, так і несвідомого сприйняття, чи не надає виставлений на загальний огляд групп-аналітик - сидячий перед своїми пацієнтами в куди більш беззахисної, та зате і безпосередньо відкритішої позиції, ніж індивідуальний аналітик, що частково переховується за кушеткою, - більш сильний вплив на учасників групи.
Будь то на жаль або на щастя, обрам множинне перенесення груп-аналітика на членів групи (зовсім не обов'язково має патологічний характер як специфічне сприйняття), що активується таким, веде до несвідомого розподілу ролей між учасниками групи (про яке говорив Джозеф Сандлер(Sandler, J.) для ситуації індивідуального психоаналізу). Цей феномен, значення якого важко переоцінити, гррупп-аналізі був названий персоніфікацією (Foulkes, 1992). Персоніфікація дуже помітно впливає на щільну мережу переноса-контрпереноса в груп-аналізе.
Оскільки свідома або несвідома концепція, що міститься в цих нових специфічних моментах, впливає на наше відчуття і сприйняття сильніше, ніж ми, як правило, можемо і хочемо усвідомлювати, я вважав за краще спочатку докладніше обговорити ці чотири вимірювання контрперенесення в груп-аналізе, перш ніж перейти до огляду деяких особливостей концепції груп-анализа, розробленої 3. Р. Фуксом.