Види організаційних форм підприємництва
Організаційні форми підприємницької діяльності класифікуються за такими ознаками:
1) за формами власності: приватні, колективні, сумісної форми власності, з іноземними інвестиціями (якщо вони складають не менш 10% статутного фонду) – розд. ІІ. гл. 8, ст. 63; сюди також можна віднести орендні підприємства
2) за юридичною формою: фізична особа або юридична особа
3) в залежності від способів утворення та формування статутного капіталу: унітарні та корпоративні - розд. ІІ. гл. 8, ст. 63
Унітарні підприємства утворюються одним засновником. Це підприємства, що засновані на власності об’єднання громадян, релігійних організацій, приватній власності засновника (також державні та комунальні підприємства).
Корпоративні підприємства утворюються двома або більше засновниками. Це господарські товариства, кооперативи, інші підприємства, в т.ч. засновані на приватній власності двох або більше осіб.
4) За масштабами (в залежності від кількості працюючих та обсягу валового доходу): малі, середні, крупні.
До малих відносяться підприємствах з середньообліковою чисельністю працюючих за звітний (фінансовий) рік не більше 50 осіб та обсягом валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не більше 70 млн гривень.
До великих відносяться підприємства з чисельністю більше 250 осіб працюючих та валовим доходом більше 100 млн гривень..
Усі інші підприємства вважаються середніми.
Господарські товариства та колективні форми підприємництва
Господарські товариства (р. ІІ, гл. 9) – це підприємства або суб’єкти господарювання, які утворені юридичними особами і/або громадянами шляхом об’єднання їх майна та участі у підприємницькій діяльності господарства з метою отримання прибутку.
Вони можуть бути у складі одного учасника. В інших випадках господарські товариства відносяться до корпоративних підприємств.
Господарські товариства з точки зору форми власності відносяться до приватних підприємств. Але в них є ознаки колективних підприємств, хоча за класифікацією вони такими не являються.
Господарські товариства є юридичними особами.
До господарських товариств відносяться: акціонерні товариства - АТ, товариства з обмеженою відповідальністю - ТОВ, товариства з додатковою відповідальністю - ТДВ, повні товариства - ПТ, командитні товариства - КТ (останні чотири назвемо пайовими товариствами).
Акціонерні товариства – це товариства з великою кількістю учасників, статутний фонд яких повинен бути не менш 1250 мінімальних заробітних плат на момент утворення. Доля власності члена товариства засвідчується сумою належних йому акцій. Акціонери несуть відповідальність по обов’язкам тільки майном товариства.
Акціонерні товариства можуть бути відкриті та закриті. У відкритих товариствах підписка на акції вільна і вони можуть продаватися на ринку цінних паперів. У закритих товариствах підписка закрита і вони не продаються на ринку.
Вищим органом АТ є збори акціонерів. Для оперативного управління в АТ обирається Правління, для контролю діяльності правління обирається Спостережна рада, а для контролю фінансової діяльності – Ревізійна комісія.
Пайові товариства мають обмежену кількість учасників, їх статутний фонд повинен бути не менш 625 мінімальних заробітних плат на момент утворення. Доля власності члена товариства визначається його паєм, розмір якого визначений в установчих документах.
Пайовики несуть відповідальність по обов’язкам таким чином:
у ТОВ тільки майном товариства;
у ТДВ – майном товариства і додатково у розмірі, який визначено в установчих документах;
у ПТ - майном товариства і усім своїм майном;
у КТ – повні товариші – як у ПТ, командити – як у ТОВ.
ТОВ і ТДВ діють на підставі затвердженого товариством Статуту.
ПТ і КТ діють на підставі Установчого договору.
Вищим органом пайового товариства є збори його учасників. Для оперативного управління утворюється дирекція (колегіальний орган) або обирається директор. Для контролю фінансової діяльності утворюється Ревізійна комісія.
Збори вирішують такі питання:
- визначення напрямків діяльності товариства, затвердження його планів та звітів;
- затвердження Статуту, Установчих документів;
- обрання Правління, Спостережної ради, Ревізійної комісії;
- утворення, реорганізація і ліквідація дочірніх підприємств, об’єднання з іншими підприємствами тощо;
- рішення про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб товариств;
- затвердження організаційної структури та внутрішніх правил, положень, стандартів;
- рішенні питань про випуск акцій, облігацій;
- визначення умов оплати посадових осіб;
- затвердження договорів (угод) на суму, що перевищує вказану у Статуті;
- прийняття рішень про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;
- затвердження порядку розподілу прибутку, у т.ч. дивідендів, порядку покриття збитків.
Колективна форма підприємництва (р. ІІ, гл. 10)
До колективних підприємств відносяться корпоративні або унітарні підприємства, які діють на підставі колективної власності засновника (засновників) та їх власної трудовій участі.
Колективні підприємства утворюються шляхом об’єднання майнових пайових внесків їх членів.
До колективних підприємств відносяться: виробничі кооперативи, споживчі кооперативи, інші об’єднання громадян (наприклад, житлові кондомініуми, суспільні та релігійні організації тощо).
Вони діють на основі Статуту.
Управління у колективних підприємствах схоже з управлінням у господарських товариствах. Навіть може бути Спостережна рада, якщо кількість членів кооперативу більше 50 осіб.
Чисельність членів кооперативу не може бути менш 3-х осіб.
Споживчі кооперативи можуть об’єднатися на добровільних засадах у Спілки.
Об’єднання підприємств (р. ІІ, гл. 12)
Підприємства на добровільних засадах можуть об’єднатися для координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності, для рішення спільних економічних та соціальних задач.
Види об’єднань: державні або господарські.
Організаційно-правові форми об’єднань: асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об’єднання (наприклад, промислово-фінансові групи, холдінги).
Найбільш розповсюджені асоціації. Асоціації не об’єднують капітали, не утворюють органів директивного керівництва. В асоціаціях не дозволяється втручатися у діяльність підприємств, що входять до асоціації.
Асоціації утворюються в першу чергу для сумісного захисту власних інтересів. Наприклад, асоціація платників податку.
Інші форми об’єднань утворюють директивні органи управління, контролюють і втручаються у діяльність підприємств об’єднання.
Особливу групу утворюють так звані асоційовані підприємства (холдінгові компанії). В холдінгових компаніях є головне материнське підприємство та утворені ним дочірні підприємства. Контроль та втручання материнського підприємства у діяльність дочірнього засновані на тому, що материнське підприємства володіє контрольним або блокуючим пакетом акцій дочірнього підприємства.
Тобто, холдінг - це не добровільне об’єднання.
Таким об’єднанням є ДАК “Хліб України”. Усі підприємства, що входять у ДАК “Хліб України” є дочірніми. Це державний холдінг.