Міністерство внутрішніх справ України

Харківський національний університет внутрішніх справ

КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО

Харків

2012

УДК 343.8(075.8) ББК 67.309я73 К 82

СХВАЛЕНО Науковою радою МВС України Протокол №__ від _______

Рекомендовано до друку вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ Протокол №__ від _______

Рецензенти:

О. М. Джужа доктор юрид. наук, професор, заслужений юрист України;

О. В. Негодченко доктор юрид. наук, професор, заслужений юрист України.

Автори навчального посібника:

Бандурка Олександр Маркович – д-р юрид. наук, професор, академік НАПрН України (вступ, глави I,II, IV (у співавт. з В.П.Севостьяновим), глава III (у співавт. з М.Г.Вербенським), глава IX (у співавт. з І.Г.Богатирьовим), глава X (у співавт. з В.П.Пєтковим), глава ХІ (у співавт. з В.М.Трубніковим))

Бандурка Олександр Олександрович – д-р юрид. наук (глави ХІІ (у співавт. з В.П.Севостьяновим));

Богатирьов Іван Григорович – д-р юрид. наук, професор (глава IX (у співавт. з О.М.Бандуркою));

Вербенський Михайло Георгійович – д-р юрид наук (глави III (у співавт. з О.М.Бандуркою), глави V, VI (у співавт. з В.П.Пєтковим), глави VII, VIII (у співавт. з В.П.Севостьяновим));

Пєтков Валерій Петрович – д-р юрид. наук, професор (глави V, VI (у співавт. з М.Г.Вербенським), (глава X у співавт. з О.М.Бандуркою));

Севостьянов Володимир Петрович – канд. юрид. наук, доцент (глави I, II, IV (у співавт. з О.М.Бандуркою), (глави VII, VIII (у співавт. з М.Г.Вербенським), (глава XII (у співавт. з О.О.Бандуркою));

Трубніков Василь Михайлович – д-р юрид. наук, професор (глава XI (у співавт. з О.М.Бандуркою)).

К 82	Кримінально-виконавче право: навч. посіб./ О.М. Бандурка, М. Г. Вербенський, О. О. Бандурка, І. Г. Богатирьов та ін. ; за ред. О.М. Бандурки, М. Г. Вербенського ; Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х. : ХНУВС, 2012. – 520 с.

ISBN 978-966-ХХХ-ХХХ-Х

Викладено основні теоретичні положення кримінально-виконавчого права України, які відображають соціальне призначення, зміст, цілі та принципи кримінально-виконавчого законодавства України, системи виконання кримінальних покарань в інших країнах та основні міжнародно-правові акти у сфері поводження із засудженими.

Для курсантів, студентів, слухачів, ад`юнктів та аспірантів, викладачів ВНЗ МВС України, а також наукових і практичних працівників системи органів внутрішніх справ і Державної пенітенціарної служби України.

УДК 343.8(075.8)

ББК 67.309я73

ISBN 978-966-610-ХХХ-Х	© Бандурка О.М.Вербенський М. Г., Бандурка О. О., Богатирьов І. Г., Пєтков В. П., Севостьянов В. П., Трубніков В. М. 2012
	© Харківський національний університет внутрішніх справ, 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 8

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА 10

Глава І. Поняття кримінально-виконавчого права, його предмет, метод і місце в системі права України 10

§ 1.1. Основні засади державної політики у сфері виконання кримінальних покарань 10

§ 1.2. Поняття і принципи кримінально-виконавчого права України 16

§ 1.3. Конституція України – правова основа і джерело розвитку кримінально-виконавчого права 28

§ 1.4. Наука кримінально-виконавчого права України 32

Література до глави І 37

Питання до семінарських, практичних занять і самостійної підготовки 39

Глава ІІ. Кримінально-виконавче законодавство України 40

§ 2.1. Поняття кримінально-виконавчого законодавства України 40

§ 2.2. Принципи кримінально-виконавчого законодавства України 48

§ 2.3. Історія, етапи і фактори розвитку кримінально-виконавчого законодавства України 51

Література до глави ІІ 77

Питання до семінарських, практичних занять і самостійної підготовки 80

Глава ІІІ. Органи і установи кримінально-виконавчої системи України 81

§ 3.1. Поняття кримінально-виконавчої системи України 81

§ 3.2. Органи і установи виконання кримінальних покарань 89

§ 3.3. Основи управління в органах і установах виконання покарань 96

3.3.1. Організація процесу управління в органах і установах виконання покарань 101

3.3.2. Контроль в органах і установах виконання покарань 122

3.3.3. Форми і види контролю та обліку 127

§ 3.4. Прокурорський нагляд за виконанням кримінальних покарань 134

§ 3.5. Державний і демократичний цивільний контроль над органами та установами виконання покарань 138

148

Література до глави ІІІ 149

Питання до семінарських, практичних занять і самостійної підготовки 152

Глава ІV. Правовий статус засуджених 153

§ 4.1. Поняття правового статусу засуджених та його закріплення в Кримінально-виконавчому законодавстві України 153

§ 4.2. Права засуджених 157

§ 4.3. Обов’язки засуджених 165

§ 4.4. Законні інтереси засуджених 167

§ 4.5. Дисциплінарна, адміністративна та кримінальна відповідальність засуджених 178

Література до глави ІV 185

Питання до семінарських, практичних занять і самостійної підготовки 186

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА 188

Глава V. Класифікація і розподіл засуджених по видах установ виконання покарань 188

§ 5.1. Поняття і критерії класифікації засуджених до позбавлення волі 188

§ 5.2. Порядок визначення засудженому виду колонії, його направлення і переміщення до місць відбування покарань 190

§ 5.3. Порядок тимчасового залишення у слідчому ізоляторі чи направлення у виправну колонію, переведення до слідчого ізолятора 194

§ 5.4. Порядок прийняття засуджених до позбавлення волі в колонії та їх облік. Структурні дільниці колонії та їх призначення 196

§ 5.5. Порядок зміни умов тримання засуджених та їх переведення 202

Література до глави V 209

Питання для самоконтролю 212

Теми контрольних робіт 212

Глава VІ. Поняття і правове регулювання режиму в місцях позбавлення волі 212

§ 6.1. Поняття режиму у колоніях та його основні вимоги 212

§ 6.2. Використання технічних засобів нагляду і підстави здійснення оперативно-розшукової діяльності у виправних колоніях 222

§ 6.3. Підстави впровадження режиму особливих умов у колоніях 224

§ 6.4. Підстави застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї 226

§ 6.5. Правила внутрішнього розпорядку у колоніях 230

Література до глави VІ 236

Питання до семінарських, практичних занять і самостійної підготовки 240

Теми контрольних робіт 240

Глава VІІ. Правове регулювання праці, матеріально-побутового і медико-санітарного забезпечення засуджених 241

§ 7.1. Загальні принципи організації праці засуджених 241

§ 7.2. Основи законодавчого регулювання праці засуджених 246

§ 7.3. Матеріально-побутове забезпечення засуджених 251

§ 7.4. Медико-санітарне забезпечення засуджених 260

Література до глави VІІ 265

Питання до семінарських, практичних занять і самостійної підготовки 267

Глава VIII. Організація соціально-виховної роботи із засудженими 268

§ 8.1. Організація і основні завдання соціально-виховної роботи із засудженими до позбавлення волі 268

§ 8.2. Основні напрями, форми і методи соціально-виховної роботи із засудженими до позбавлення волі 273

§ 8.3. Організація загальноосвітнього і професійно-технічного навчання засуджених до позбавлення волі 278

§ 8.4. Участь громадських та релігійних організацій у соціально-виховній роботі із засудженими 283

Література до глави VІІІ 287

Питання до семінарських, практичних занять і самостійної підготовки 288

Глава IX. Порядок і умови виконання покарань, не пов’язаних із позбавленням волі 288

§ 9.1. Порядок і умови виконання покарань у виді штрафу і конфіскації майна 289

§ 9.2. Порядок і умови виконання покарань у виді службових обмежень для військовослужбовців 298

§ 9.3. Виконання покарань у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу 301

§ 9.4. Порядок і умови виконання покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю 305

§ 9.5. Порядок і умови виконання покарань у виді громадських робіт і виправних робіт 311

Література до глави ІХ 322

Питання до семінарських, практичних занять і самостійної підготовки 324

Глава Х. Порядок і умови виконання кримінальних покарань, пов’язаних з позбавленням волі 325

§ 10.1. Порядок і умови виконання покарань у виді арешту 325

§ 10.2. Порядок і умови виконання покарань у виді обмеження волі 329

§ 10.3. Порядок і умови виконання покарань військовослужбовців у виді тримання в дисциплінарному батальйоні 335

§ 10.4. Порядок і умови виконання покарань у виді позбавлення волі на певний строк 341

§ 10.5. Порядок і умови виконання покарань у виді довічного позбавлення волі 349

Література до глави Х 352

Питання до семінарських, практичних занять і самостійної підготовки 353

Глава ХI. Звільнення засуджених від відбування покарання та їх соціальна адаптація 354

§ 11.1. Види і правові підстави звільнення від відбування покарання 354

§ 11.2. Звільнення у зв’язку з відбуттям строку покарання, призначеного вироком суду 361

§ 11.3. Звільнення на підставі закону про амністію та акта про помилування 363

§ 11.4. Звільнення у зв’язку зі скасуванням вироку і закриттям кримінальної справи 386

§ 11.5. Звільнення у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку 388

§ 11.6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання 389

§ 11.7. Звільнення на підставі хвороби 398

§ 11.8. Організація спостереження за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання, і проведення з ними виховної роботи 403

§ 11.9. Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі 410

§ 11.10. Соціальна адаптація звільнених від покарання і заходи з її забезпечення 422

Література до глави ХІ 430

Питання до семінарських, практичних занять і самостійної підготовки 435

Теми контрольних робіт 435

Глава XII. Міжнародні стандарти поводження із засудженими і виконання кримінальних покарань за кордоном 437

§ 12.1. Історія міжнародного співробітництва у сфері поводження із засудженими 437

§ 12.2. Система чинних міжнародних актів про поводження із засудженими 448

На шляху утвердження прав і свобод людини суспільство пройшло тернистий шлях, крок за кроком обмежуючи всевладдя держави, поширюючи принцип рівності на дедалі більше коло осіб та відносин між ними. Власне, вся історія людства є полем становлення і боротьби за ствердження прав людини, за все нові й нові ступені свободи особи. Цей процес виступив каталізатором масштабних змін у суспільно-політичному житті більшості держав світу, ведучи до нового осмислення ролі людини в її відносинах з іншими людьми, суспільством і державою. Не випадково, що одним із перших загальновизнаних конституційних актів в історії людства стала Декларація прав людини і громадянина 1789 р. у Франції, яку можна вважати предтечею Загальної декларації прав людини 1948 р. 448

12.2.1. Загальна декларація прав людини 449

12.2.2. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 453

12.2.3. Європейська конвенція з прав людини 462

12.2.4. Мінімальні стандартні правила поводження з ув’язненими 466

12.2.5. Європейські тюремні правила 472

§ 12.3. Виконання кримінальних покарань за кордоном 482

Література до глави ХІІ 515

Питання до семінарських, практичних занять і самостійної підготовки 517

ГЛОСАРІЙ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОГО ПРАВА 550

ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

АД – арештний дім

ВАК – Вища атестаційна комісія

ВВ МВС – Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України

ВК – виправна колонія

ВС – Верховний Суд України

ВТК України – Виправно-трудовий кодекс України (1970 р.)

ВЦ – виправний центр

ВЦВК – Всеросійський центральний виконавчий комітет

ГТУ – Головне тюремне управління

ГУВП – Головне управління виконання покарань

ГУТАБ – Головне управління таборів

ДВС – Державна виконавча служба

ДДУзПВП – Державний департамент України з питань виконання покарань

ДІЗО – Дисциплінарний ізолятор

ДКВС України, ДКВС – Державна кримінально-виконавча служба України

ДМС України, ДМС – Державна міграційна служба України

ДПС України, ДПС – Державна пенітенціарна служба України

КВІ – кримінально-виправна інспекція

КВК України – Кримінально-виконавчий кодекс України (2003 р.)

КК України – Кримінальний кодекс України (2001 р.)

КПК України – Кримінально-процесуальний кодекс України

КПП – контрольно-перепускний пункт

МВС – Міністерство внутрішніх справ України

МОЗ – Міністерство-охорони здоров’я України

МОП – Міжнародна організація праці

МЮ – Міністерство юстиції

НАПрН України – Національна Академія правових наук України

НКВС – Народний комісаріат внутрішніх справ

ОК – одиночні камери

ООН – Організація Об’єднаних Націй

ПКТ – приміщеннями камерного типу

РНК – Рада народних комісарів

СБУ – Служба безпеки України

СВК – спеціальна виховна колонія

СІЗО – слідчий ізолятор

СРСР – Союз Радянських Соціалістичних республік

УВП – установи виконання покарань

УДЗ – умовно-дострокове звільнення

УМВС – управління МВС України

ЧПНК – черговий помічник начальника колонії

ВСТУП

Навчальна дисципліна «Кримінально-виконавче право» належить до циклу дисциплін професійної та практичної підготовки, вивчення яких спрямоване на підготовку кваліфікованих фахівців шляхом формування у них системи знань і умінь у сфері виконання кримінальних покарань.

Кримінально-виконавче право вивчається в єдності з кримінологією, кримінальним і кримінально-процесуальним правом. Знання, отримані в процесі вивчення цих дисциплін, є вихідними для вірного розуміння сутності, змісту, соціального призначення кримінально-виконавчого права та його інститутів.

У посібнику враховано основні здобутки і сучасні тенденції розвитку наук кримінології, кримінального та кримінально-виконавчого права. Викладено основні теоретичні положення кримінально-виконавчого права України, які відображають соціальне призначення, зміст, цілі та принципи кримінально-виконавчого законодавства України, системи виконання кримінальних покарань в інших країнах і вимоги основних міжнародно-правових актів у сфері поводження із засудженими. В інтересах забезпечення практичної спрямованості навчання, його комплексності та підвищення ефективності засвоєння навчального матеріалу структура навчального посібника складається з дванадцяти глав, кожна з яких відповідає темі типової навчальної програми з дисципліни «Кримінально-виконавче право», затвердженої МВС України.

Послідовне вивчення глав посібника забезпечує достатній рівень знань у сфері виконання кримінальних покарань в Україні. Такий підхід, зокрема, дозволяє викласти основні положення науки кримінально-виконавчого права і відпрацювати на заняттях комплекс знань щодо застосування норм кримінально-виконавчого законодавства у практичній діяльності. Вперше у пропонованому посібнику подано відомості про різноманітний практичний досвід виконання покарань за кордоном.

Окремо слід відзначити, що більшість авторів посібника мають тривалий практичний досвід служби в органах і установах виконання кримінальних покарань. Використовуючи метод критичного аналізу стану і перспектив розвитку кримінально-виконавчого права України на різних етапах його існування, автори крім суто навчально-методичної складової подають своє бачення власне наукових проблем дисципліни. Це дозволить майбутнім юристам, практикам і вченим у подальшому здійснювати самостійні наукові дослідження проблем політики, права, законодавства і практичної діяльності у сфері виконання кримінальних покарань.

Посібник розрахований на курсантів, студентів, слухачів, магістрантів, ад`юнктів та аспірантів, викладачів вищих навчальних закладів юридичного профілю, а також наукових і практичних працівників. Видання може бути використане для проведення науково-методичних семінарів із педагогічними працівниками вищих навчальних закладів, працівниками практичних підрозділів Державної пенітенціарної служби України та громадськістю.