Книга_мат_3_1
.pdfМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Володимира Винниченка
КАФЕДРА ІНФОРМАТИКИ
Лабораторний практикум
з дисципліни
«Інформатика»
для студентів спеціальностей «Математика» та «Фізика» Частина 3
Кіровоград
2005
2
Рекомендовано до друку на засіданні кафедри інформатики (протокол № 6 від 27 грудня 2005 р.)
Укладачі: Лупан Ірина Володимирівна, кандидат педаго-
гічних наук, доцент
Присяжнюк Олена Віталіївна, кандидат техні-
чних наук, доцент
Копотій Вікторія Володимирівна, викладач кафедри інформатики
Рецензент: Рєзіна Ольга Василівна, старший викладач ка-
федри інформатики
Лабораторний практикум з дисципліни «Інформатика» для студентів спеціальностей «Математика» та «Фізика». Частина 3. / Лупан І.В., Присяжнюк О.В., Копотій В.В. – Кіровоград: КДПУ ім. В. Винниченка, 2005. – 88 с.
© Кіровоград: КДПУ ім. В. Винниченка, 2005
3
Лабораторна робота № 1 “Середовище програмування Turbo Pascal”
Мета: сформувати уміння користуватися головним меню, довідкою середовища, виконувати дії над вікнами, запускати на виконання програми, створювати та зберігати програми.
Питання для вивчення
1.Основні команди оболонки програмування Turbo Pascal.
2.Введення та редагування програми у середовищі Turbo Pascal.
3.Компіляція та виконання програми.
Теоретичні відомості
Основні команди оболонки програмування Turbo Pascal
Для завантаження оболонки програмування екран достатньо запу с- тити на виконання файл turbo.exe (bp.exe), що знаходиться у папці C:\BP\BIN. Екран набуває після завантаження такого вигляду як на малюнку 1.
Малюнок 1. Вікно Turbo Pascal
Головне меню оболонки програмування знаходиться у верхньому рядку екрану і викликаються за допомогою клавіша F10. У головному меню є підменю:
File |
– команди для роботи з файлами; |
Edit |
– режим редагування або створення програми; |
Search |
– режим відшукання чи заміни заданого фрагмента тексту; |
Run |
– режими виконання програми; |
Compile |
– режими компіляції програми; |
Options |
– опції для конфігурації середовища; |
4
Debug |
– команди налагодження програми; |
Options |
– команди переривання і перегляду; |
Window |
– команди для конфігурування вікон і роботи з ними; |
Help |
– команди для отримання довідки. |
Потрібний пункт вибирають стрілками переміщення курсору або мишкою і натискають на клавішу Enter. Якщо ви уважно подивитесь на команди меню, то біля деяких команд побачите поруч написані назви клавіш або комбінацій клавіш. Такі клавіші або їх комбінації прийнято називати «гарячими».
Розглянемо коротко основні команди головного меню.
|
File |
New |
– створити новий файл; |
Open |
– відкрити існуючий файл; |
Save |
– записати файл з текстом програми на диск; |
Save as… |
– записати файл на диск з новим іменем; |
Save all |
– записати всі файли, які відкриті; |
Change dir |
– вибрати робочу директорію; |
DOS shell |
– виконати сеанс MS DOS, для повернення в середовище |
|
програмування слід ввести команду Exit; |
Exit |
– закінчити роботи в середовищі програмування. |
|
Run |
Run |
– виконати програму; |
Step over |
– виконання програми по крокам – схоже на наступну |
|
команду, але коли викликається процедура або функція |
|
користувача, то вона виконується повністю (за один |
|
крок); |
Trace into |
– трасування програми – виконання по крокам; |
Go to cursor |
– виконання програми до положення курсора у вікні р е- |
|
дагування; |
Program reset |
– відміняє поточний сеанс налагодження програми; |
Parameters |
– показує екран з вихідною інформацією роботи програ- |
|
ми. |
Compile
Compile – компіляція тексту програми;
Make – виклик послідовності Make Turbo Pascal;
Build – нова трансляція всіх файлів
Введення та редагування програми у середовищі Turbo Pascal
Текстовий редактор дозволяє розміщувати у рядку 255 символів і не надає можливостей автоматичного розміщення тексту у рядках та на сто-
5
рінках. Це означає, що при введенні тексту треба слідкувати за досягненням кінця рядка і для переходу на наступний – натиснути клавішу ENTER.
Для вставки пустого рядка потрібно встановити курсор у кінець р я- дка, після якого необхідно вставити новий, ( або на початок рядка, перед яким необхідно вставити новий) і натиснути клавішу ENTER.
Переміщення |
курсору по тексту |
|
Місце переміщення курсору |
|
Клавіші |
Вліво/вправо на одне слово |
|
<Ctrl>+ / <Ctrl>+ |
На початок/кінець рядка |
|
<Home> / <End> |
Вверх/вниз на висоту робочої обла- |
|
<PageUp> / <PageDown> |
сті екрана |
|
|
На початок/кінець файлу |
|
<Ctrl>+<PageUp> / |
|
|
<Ctrl>+<PageDown> |
На початок/кінець робочої області |
|
<Ctrl>+<Ho me> / <Ctrl>+<End> |
екрана |
|
|
Клавіша <Backspace> знищує символ, що стоїть зліва від курсора; Клавіша <Delete> знищує символ, що стоїть попереду курсора.
|
Способи виділення тексту |
Текст можна виділити за допомогою миші та клавіатури. |
|
|
Виділення мишою |
Будь-який текст |
Встановити вказівник миші на початок тексту, на- |
|
тиснути ліву кнопку миші, і притримуючи її, тяг- |
|
ніть вказівник миші до кінця тексту чи блока |
Рядок |
Клацніть двічі на потрібному рядку лівою кнопкою |
|
миші |
Виділення клавіатурою
Встановити курсор на початок текстового блока, натисніть та притримуйте <Shift> і рухайте курсор до кінця необхідного фрагменту. Також у комбінації з <Shift> можна використовувати клавіші <Home>, <End>, <PageUp> та <PageDown>.
Зняти виділення можна натиснувши в будь-якому місці екрана. Виділений фрагмент тексту називають блоком.
Копіювання тексту за допомогою буфера
1.Виділіть фрагмент, який необхідно копіювати.
2.Виберіть команду меню Edit → Copy, або натисніть клавіші
<CTRL+INSERT>.
3.Встановіть курсор в те місце документа, куди ви хочете вставити обраний фрагмент.
4.Виберіть команду меню Edit → Paste, або натисніть клавіші
<SHIFT+INSERT>.
6
Переміщення фрагментів тексту за допомогою буфера
1.Виділіть фрагмент, який необхідно перемістити.
2.Виберіть команду меню Edit → Cut, або натисніть клавіші
<SHIFT+DEL>.
3.Встановіть курсор в те місце документа, куди ви хочете вставити обраний фрагмент.
4.Виберіть команду меню Edit → Paste, або натисніть клавіші
<SHIFT+INSERT>.
Якщо ви хочете видалити виділений фрагмент, не переміщуючи його у буфер, натисніть комбінацію клавіш <CTRL+K+Y>.
Якщо ви хочете видалити поточний рядок, не переміщуючи його у буфер, натисніть комбінацію клавіш <CTRL+Y>.
Відміна або повторення останньої дії
Виберіть команду Undo (Отменить) або Redo (Повторить) у меню Edit.
Компіляція та виконання програми
Після створення нового файлу (File → New) та введення тексту програми обов‟язково треба зберегти цей файл (File → Save) і лише потім
компілювати та виконувати програму.
Для компіляції виконайте команду меню Compile → Compile (або ALT+F9) , а для запуску на виконання команду Run → Run (або
CTRL+F9).
Приклад 1. Обчислити площу трикутника, якщо відомо координати його вершин.
program geron;
var xa, ya, xb, yb, xc, yc : integer; a, b, c, S, p : real;
begin
write(„Координата Х точки А: „);readln(xa); write(„Координата Y точки А: „);readln(ya); write(„Координата Х точки B: „);readln(xb); write(„Координата Y точки B: „);readln(yb); write(„Координата Х точки C: „);readln(xc); write(„Координата Y точки C: „);readln(yc);
a := sqrt(sqr(xc-xb)+sqr(yc-yb)); |
{ Довжина сторони а } |
|
b := sqrt(sqr(xc-xa)+sqr(yc-ya)); |
{ Довжина сторони b } |
|
c := sqrt(sqr(xb-xa)+sqr(yb-ya)); |
{ Довжина сторони с } |
|
p := (a + b + c)/2; |
{ Пiвпериметр |
} |
S := sqrt(p*(p-a)*(p-b)*(p-c)); |
{ Формула Герона |
} |
write(„ S = „,S:4:2); |
|
|
readln;
end.
7
Завдання
1.Створити новий файл. Ввести текст програми Приклад1.
2.Зберегти файл під іменем Priklad1.pas.
3.Компілювати програми.
4.Виконати програму.
5.Виконати програму у покроковому режимі.
6.Створити новий файл. Ввести в ньому своє прізвище та домашню адресу. Зберегти файл під іменем Priklad2.pas.
7.Перейти до файлу Priklad1.pas. Зберегти останні зміни у ньому.
8.Перейти до файлу Priklad2.pas. Зберегти останні зміни у ньому та закрити вікно.
9.Ознайомитися із довідковою системою Turbo Pascal. (Знайти інформацію про: 1) структуру довідника; 2) виклик довідкової інформації про помилки; 3) стандартні процедури та функції.
Контрольні запитання
1.Які структурні елементи входять до складу середовища Turbo Pascal ?
2.Як створити новий файл?
3.Як виконати перехід між різними вікнами середовища?
4.Як перемістити курсор по тексту програми у різних напрямках?
5.Як виділити потрібний фрагмент тексту?
6.Як виконати копіювання блоку?
7.Як виконати переміщення блоку?
8.Як виконати вилучення блоку?
9.Як виконати копіювання, переміщення та вилучення блоку?
10.Як зберегти файл на диску?
11.Як вийти з середовища Turbo Pascal?
Лабораторна робота № 2 “Лінійні програми”
Мета: сформувати уміння складати лінійні програми для організації діалогів та обчислень.
Питання для вивчення
1.Алфавіт Turbo Pascal.
2.Ідентифікатори.
3.Змінні та сталі величини. Типи величин.
4.Стандартні функції.
5.Структура програми.
6.Оператор присвоювання.
7.Оператори вводу та виводу інформації.
8
Теоретичні відомості Алфавіт ТР
Мова програмування – система позначень для опису даних (інформації) та програм (алгоритмів) та обробки на ЕОМ.
Алфавіт включає в себе:
1.26 великих та маленьких літер латинського алфавіту, та знак підкреслення.
2.Десяткові цифри 0,1,2,..,9.
3. |
Спеціальні символи: + - * / = > < [ ] { } ( ) @ |
. ; : „ # |
; $ ^ |
4. |
Комбінація спеціальних символів: := <> .. |
(..) <= |
>= |
5.Службові слова.
8.Ідентифікатори.
Ідентифікатори
Ідентифікатори (імена) існують для позначення констант, змінних, типів, процедур, функцій, файлів та програм.
Правила запису ідентифікаторів:
1.Починаються лише з літери або знаку підкреслення (виняток складають мітки, що можуть починатись з літери та цифри).
2.Можуть складатись з літер, цифр, знаку підкреслення.
3.Між двома ідентифікаторами повинен бути хоча б один пробіл.
4.Максимальна довжина – 127 символів, ЕОМ відрізняє перші 63 символи.
5.Не може співпадати за написанням ні з одним із службових слів.
6.Великі та маленькі літери не розрізняються.
Змінні та сталі величини.Типи величин
Константи – величини, значення яких встановленні в описуваній частині програми та в процесі виконання програми не змінюються. Для визначення констант служить службове слово CONST
Формат:
CONST<ім’я константи>=<Значення константи
Наприклад:
CONST N=1000; e=2.7;
Зарезервовані константи:
Ідентифікатор |
Тип |
Значення |
Описання |
True |
Boolean |
True |
“істинне” |
False |
Boolean |
False |
“хибне” |
Maxint |
Integer |
32767 |
Максимальне ціле |
9
Константам в програмі не можна присвоювати значення після того, як вони були описані. ЕОМ сама визначає тип констант по їх значенню.
Змінними називаються величини, значення яких змінюються в процесі виконання програми. Для описання використовується службове слово VAR.
Формат:
VAR <список змінних>:<тип>;
Наприклад:
VAR s,g,max:real;
Змінна повинна бути описана лише один раз, та належати до одного типу.
Тип даних – це множина значень однакової природи разом із наб о- ром операцій, що над ними можна виконувати.
Кожна змінна повинна бути описана один раз на початку програми після слова VAR. При цьому визначається тип змінної. Користувач сам вибирає тип (з урахуванням діапазону значень та розміру пам ‟яті).
Числові змінні та константи діляться на цілі і дійсні за формою запису та типом значення. Вони можуть бути наступних типів, які розрізн я- ють в мові програмування Turbo Pascal:
цілим числом в межах від 0 до 255 – типу Byte; цілим числом в межах від 0 до 65 535 – типу Word;
цілим числом в межах від –32 768 до 32 767 – типу Integer;
цілим числом в межах від –2 147 483 648 до 2 147 483 647 – типу
Longint;
дійсним числом в межах від 2.9 10-39 до 1.7 1038 – типу Real;
дійсним числом в межах від 1.5 10-45 до 3.4 1038 – типу Single;
дійсним числом в межах від 5.0 10-324 до 1.7 10308 – типу Double;
дійсним числом в межах від 3.4 10-4932 до 1.7 104932 – типу Extended;
При використанні дійсного типу для відокремлення цілої частини від дробової використовують крапку, а не кому. При оперуванні з дійсними числами користуються числами з фіксованою крапкою та плаваючою. З фіксованою крапкою числа представляються у звичайному вигляді десяткового дробу. З плаваючою крапкою числа представляються в експоненціальному вигляді: Х=10n*Y, де Y – мантиса числа, виводяться на екран у вигляді «1.7*10E3», де 1.7 – мантиса числа, а 10Е3 – це 103.
Символьні константи та змінні бувають двох типів:
одного символу, взятого з двох сторін в апострофи – типу Char;
групи символів, записаних на якій завгодно мові, також взятих з обох сторін в апострофи – типу String.
Логічний тип Boolean може примати лише два значення True (істинно), False (хибно).
10