2.2 Лампи розжарювання

Лампи розжарювання є представниками теплових джерел світла і знаходять широке застосування в побуті і різних галузях промисловості. До переваг ламп розжарювання варто віднести: простоту конструкції, дешевину, відсутність миготіння, відсутність пускорегулюючих пристроїв, гарну передача кольору, єдине електричне джерело світла напругою 12–36 В. До недоліків ламп варто віднести низьку світловіддачу, малий термін служби, високу чутливість до зміни напруги.

Лампи розжарювання характеризуються простотою експлуатації і відсутністю спеціального пристрою для їх включення в електричну мережу.

Лампи мають вольфрамову спіраль і бувають вакуумними (тип В) і газонаповненими (типи Г, Б, БК). Лампи типів Г (моноспіральна) і Б (біспіральна) наповнюються аргоном з додаванням азоту, лампи БК мають криптонове наповнення. Діапазон потужностей ламп 15–1500 Вт, напруга 127 і 220 В, світловіддача 7–19 лм/Вт, номінальний термін служби 1000 годин.

Галогенні лампи розжарювання типу ГЛН на стінках лампи утворюють галогеноїди вольфраму (на базі бромистого метилу чи метилену), що, випаровуючись, розкладаються поблизу тіла розжарення і повертають йому атоми вольфраму. Мають потужність до 1–5 кВт, світловіддачу 22 лм/Вт, термін служби 2000–3500 годин.

Лампи розжарювання дуже чуттєві до зміни напруги живильної мережі. Зміни основних параметрів ламп розжарювання у відсотках номінального значення при зміні напруги на (у межах ) приблизно наступні: струм – , потужність – , світловий потік – , світлова віддача – , термін служби – .

Лапи розжарювання використовуються для побутового, місцевого, аварійного освітлення в приміщеннях з невеликим річним числом годин використання і є єдиним джерелом світла на напругу 12–36 В.

2.3 Люмінесцентні лампи

Люмінесцентні трубчасті лампи низького тиску утворюють при роботі іонізовані пари металу і газу, які виробляють видиме й ультрафіолетове випромінювання, останнє за допомогою люмінофорів на внутрішніх стінках лампи перетворюється на випромінювання, що відчувається оком.

До переваг люмінесцентних ламп відносяться: відносна простота, великий діапазон з погляду передачі кольору, відносно висока світловіддача, великий термін служби. До недоліків можна віднести: миготіння лампи, наявність пускорегулюючої апаратури (ПРА), малий діапазон потужностей, чутливість до зниження напруги, обмежений температурний діапазон роботи, старіння лампи.

Трубчасті люмінесцентні лампи низького тиску з дуговим розрядом у парах ртуті по кольоровості випромінювання поділяються на білого світла (ЛБ, колірна температура 3500 К), тепло-білого кольору (ЛТБ, 2700 К), холодно-білого кольору (ЛХБ, 4850 К), денного світла (ЛД, 6500 К) і лампи денного світла з виправленою кольоровістю (ЛДЦ).

При включенні ламп у мережу змінного струму коефіцієнт пульсації всіх типів ламп складає (крім ламп ЛДЦ – 41 %). Нормальна робота ламп регламентується при температурному режимі від 5 до 40 °С. При зниженні живильної напруги на 10 % лампа не запалюється, при зменшенні напруги на 20 % запалена лампа тухне, при підвищеній вологості підвищується напруга запалювання лампи.

Потужність ламп 4–150 Вт, світловіддача 75–80 лм/Вт, термін служби до 12000–25000 годин, але до кінця цього терміну світловий потік ламп знижується до 60 % від початкового.

Різновидом ламп є малогабаритні люмінесцентні лампи. Деякі з них мають вбудовані вузли запалювання, тоді як інші вимагають застосування окремого баластового навантаження (дроселя). Невеликі розміри лампи досягаються за рахунок згинання газорозрядної трубки. Ці лампи споживають приблизно четверту частину потужності ламп розжарювання з вольфрамовою ниткою при тому ж світловому потоці, при цьому термін їхньої служби в п'ять разів більше ламп розжарювання. Малогабаритні лампи мають широке коло застосування в якості заміни або альтернативи ламп розжарювання з вольфрамовою ниткою.