- •7 Економія електроенергії при експлуатації освітлювальних приладів 59
- •1 Загальні питання світлотехніки
- •1.1 Основні світлотехнічні поняття
- •1.2 Енергетичні системи величин
- •1.3 Оптичні властивості тіл
- •1.4 Приймачі енергії випромінювання
- •1.5 Світлова система величин
- •1.6 Теплові випромінювачі
- •1.7 Люмінесценція
- •1.8 Вимірювання оптичного випромінювання
- •2 Джерела світла
- •2.1 Основні показники джерел світла
- •2.2 Лампи розжарювання
- •2.3 Люмінесцентні лампи
- •2.4 Ртутні лампи високого тиску
- •2.5 Металогалогенні лампи
- •2.6 Натрієві лампи
- •2.7 Ксенонові лампи
- •3 Освітлювальні прилади
- •3.1 Загальні поняття
- •3.2 Світлотехнічні показники світильників
- •3.3 Пускорегулюючі апарати
- •3.4 Класифікація світильників за призначенням і умовами експлуатації
- •4 Світлотехнічна частина проекту
- •4.1 Загальні відомості
- •4.2 Вибір виду і системи освітлення
- •4.3 Рівні освітленості
- •4.4 Показник засліпленості
- •4.5 Пульсація випромінювання
- •4.6 Передача кольору
- •5 Основні методи розрахунку освітленості
- •5.2 Метод світлового потоку
- •5.3 Точковий метод
- •5.4 Метод питомої потужності
- •6 Електропостачання освітлювальних установок
- •6.1 Напруга освітлювальних мереж
- •6.2 Схеми живлення освітлювальних установок
- •Від однотрансформаторної підстанції:
- •6.3 Визначення розрахункових навантажень системи освітлення
- •6.4 Вибір перерізу провідників за припустимим струмом навантаження
- •6.5 Розрахунок освітлювальної мережі за втратами напруги
- •6.6 Вибір перерізів провідників за механічною міцністю
- •6.7 Розрахунок мереж на мінімум провідникового матеріалу
- •7 Економія електроенергії при експлуатації освітлювальних приладів
- •Література
5.4 Метод питомої потужності
Метод питомої потужності – найпростіший метод розрахунку загального рівномірного освітлення. Він використовується для оцінювальних розрахунків.
Питома потужність характеризує собою потужність, що приходиться на одиницю площі поверхні, що освітлюється (Вт/м2)
,
де N – кількість світильників;
P – потужність ламп в кожному світильнику, Вт;
S – площа приміщення, м2.
Розрахункове значення питомої потужності визначається
,
де пит – питома потужність при освітленості 100 лк і табличних значеннях коефіцієнту запасу Кз.табл і коефіцієнтів відбиття, Вт/м2;
Еmin – мінімальна освітленість в приміщенні, лк;
Кз – фактичний коефіцієнт запасу;
К – коефіцієнт поправки при реальних коефіцієнтах відбиття по відношенню до табличних.
Для точкових світильників потужність однієї лампи (Вт) визначається виразом
.
Вибирають лампу з найближчою до розрахункової потужністю. Якщо її потужність буде відрізнятися від розрахункової на 10 %, то перераховують кількість ламп N і повторюють розрахунок.
Для люмінесцентних ламп, якщо задатися потужністю окремого світильника , можна знайти кількість світильників
,
Для проведення електричних розрахунків для газорозрядних ламп необхідно враховувати і реактивну потужність. Загальне освітлювальне навантаження (кВА)
,
де Росв – розрахункова активна потужність освітлення, кВт;
– розрахункова реактивна потужність освітлення, квар;
tg — відповідає cos світильника.
6 Електропостачання освітлювальних установок
6.1 Напруга освітлювальних мереж
Відповідно до "Правил будови електроустановок" для живлення світильників загального освітлення повинна застосовуватися напруга не вище 380/220 В змінного струму при заземленій нейтралі і не вище 220 В змінного струму при заземленій нейтралі й у мережах постійного струму.
Для живлення окремих ламп варто застосовувати напругу не вище 220 В, що допускається для всіх стаціонарних світильників незалежно від висоти їхньої установки в приміщеннях без підвищеної небезпеки. У приміщеннях з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних при установці світильників загального освітлення з лампами розжарювання на висоті менш 2,5 м при відсутності спеціальної конструкції світильника, що виключає доступ до лампи без застосування інструмента, використовується напруга не вище 42 В.
Світильники з люмінесцентними лампами на напругу 127–220 В допускається встановлювати на висоті менш 2,5 м від підлоги за умови неможливості випадкових доторкань до їх струмоведучих частин.
Для живлення ксенонових, дугових, металогалогенних і натрієвих ламп, розрахованих на напругу 380 В, і пускорегулюючих апаратів для газорозрядних ламп, що мають спеціальні схеми (наприклад, трифазні, з послідовним з'єднанням ламп), застосовується напруга не вище 380 В, у тому числі фазна напруга системи 660/380 В з заземленою нейтраллю при дотриманні наступних умов:
введення в світильник чи ПРА має виконуватися проводом або кабелем з мідними жилами і з ізоляцією, розрахованою на напругу не менше ніж 660 В;
заборона введення у світильник двох чи трьох проводів різних фаз системи 660/380 В;
нанесення на світильник відмінного знаку з вказівкою застосовуваної напруги "380 В" при установці світильника в приміщеннях з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних;
забезпечення одночасного відключення усіх фазних проводів, що вводяться у світильник; це стосується і багатолампових світильників системи 380/220 В, за винятком світильників, які встановлюються у приміщеннях без підвищеної небезпеки.
Для світильників місцевого стаціонарного освітлення з лампами розжарювання застосовується напруга не вище 220 В в приміщеннях без підвищеної небезпеки і не вище 42 В для приміщень з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних. Допускається застосування напруги до 220 В для світильників спеціальної конструкції: тих, що являються складовою частиною аварійного освітлення, під'єднаного до незалежного джерела живлення; тих, що встановлюються у приміщеннях з підвищеною небезпекою (але не особливо небезпечних).
Для місцевого освітлення допускається застосовувати світильники з люмінесцентними лампами на напругу 127 – 220 В за умови неможливості випадкових доторкань до їх струмоведучих частин. Застосування люмінесцентних ламп місцевого освітлення в сирих, особливо сирих, жарких і приміщеннях з хімічно активним середовищем допускається тільки в арматурі спеціальної конструкції.
Для живлення ручних світильників переносного освітлення в приміщеннях з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних має застосовуватися напруга не вище 42 В, при особливо несприятливих умовах – не вище 12 В.