5.4 Метод питомої потужності

Метод питомої потужності – найпростіший метод розрахунку загального рівномірного освітлення. Він використовується для оцінювальних розрахунків.

Питома потужність характеризує собою потужність, що приходиться на одиницю площі поверхні, що освітлюється (Вт/м²)

,

де N – кількість світильників;

P – потужність ламп в кожному світильнику, Вт;

S – площа приміщення, м².

Розрахункове значення питомої потужності визначається

,

де _пит – питома потужність при освітленості 100 лк і табличних значеннях коефіцієнту запасу К_з.табл і коефіцієнтів відбиття, Вт/м²;

Е_min – мінімальна освітленість в приміщенні, лк;

К_з – фактичний коефіцієнт запасу;

К_ – коефіцієнт поправки при реальних коефіцієнтах відбиття по відношенню до табличних.

Для точкових світильників потужність однієї лампи (Вт) визначається виразом

.

Вибирають лампу з найближчою до розрахункової потужністю. Якщо її потужність буде відрізнятися від розрахункової на 10 %, то перераховують кількість ламп N і повторюють розрахунок.

Для люмінесцентних ламп, якщо задатися потужністю окремого світильника , можна знайти кількість світильників

,

Для проведення електричних розрахунків для газорозрядних ламп необхідно враховувати і реактивну потужність. Загальне освітлювальне навантаження (кВА)

,

де Р_осв – розрахункова активна потужність освітлення, кВт;

– розрахункова реактивна потужність освітлення, квар;

tg — відповідає cos світильника.

6 Електропостачання освітлювальних установок

6.1 Напруга освітлювальних мереж

Відповідно до "Правил будови електроустановок" для живлення світильників загального освітлення повинна застосовуватися напруга не вище 380/220 В змінного струму при заземленій нейтралі і не вище 220 В змінного струму при заземленій нейтралі й у мережах постійного струму.

Для живлення окремих ламп варто застосовувати напругу не вище 220 В, що допускається для всіх стаціонарних світильників незалежно від висоти їхньої установки в приміщеннях без підвищеної небезпеки. У приміщеннях з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних при установці світильників загального освітлення з лампами розжарювання на висоті менш 2,5 м при відсутності спеціальної конструкції світильника, що виключає доступ до лампи без застосування інструмента, використовується напруга не вище 42 В.

Світильники з люмінесцентними лампами на напругу 127–220 В допускається встановлювати на висоті менш 2,5 м від підлоги за умови неможливості випадкових доторкань до їх струмоведучих частин.

Для живлення ксенонових, дугових, металогалогенних і натрієвих ламп, розрахованих на напругу 380 В, і пускорегулюючих апаратів для газорозрядних ламп, що мають спеціальні схеми (наприклад, трифазні, з послідовним з'єднанням ламп), застосовується напруга не вище 380 В, у тому числі фазна напруга системи 660/380 В з заземленою нейтраллю при дотриманні наступних умов:

• введення в світильник чи ПРА має виконуватися проводом або кабелем з мідними жилами і з ізоляцією, розрахованою на напругу не менше ніж 660 В;

• заборона введення у світильник двох чи трьох проводів різних фаз системи 660/380 В;

• нанесення на світильник відмінного знаку з вказівкою застосовуваної напруги "380 В" при установці світильника в приміщеннях з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних;

• забезпечення одночасного відключення усіх фазних проводів, що вводяться у світильник; це стосується і багатолампових світильників системи 380/220 В, за винятком світильників, які встановлюються у приміщеннях без підвищеної небезпеки.

Для світильників місцевого стаціонарного освітлення з лампами розжарювання застосовується напруга не вище 220 В в приміщеннях без підвищеної небезпеки і не вище 42 В для приміщень з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних. Допускається застосування напруги до 220 В для світильників спеціальної конструкції: тих, що являються складовою частиною аварійного освітлення, під'єднаного до незалежного джерела живлення; тих, що встановлюються у приміщеннях з підвищеною небезпекою (але не особливо небезпечних).

Для місцевого освітлення допускається застосовувати світильники з люмінесцентними лампами на напругу 127 – 220 В за умови неможливості випадкових доторкань до їх струмоведучих частин. Застосування люмінесцентних ламп місцевого освітлення в сирих, особливо сирих, жарких і приміщеннях з хімічно активним середовищем допускається тільки в арматурі спеціальної конструкції.

Для живлення ручних світильників переносного освітлення в приміщеннях з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних має застосовуватися напруга не вище 42 В, при особливо несприятливих умовах – не вище 12 В.