- •7 Економія електроенергії при експлуатації освітлювальних приладів 59
- •1 Загальні питання світлотехніки
- •1.1 Основні світлотехнічні поняття
- •1.2 Енергетичні системи величин
- •1.3 Оптичні властивості тіл
- •1.4 Приймачі енергії випромінювання
- •1.5 Світлова система величин
- •1.6 Теплові випромінювачі
- •1.7 Люмінесценція
- •1.8 Вимірювання оптичного випромінювання
- •2 Джерела світла
- •2.1 Основні показники джерел світла
- •2.2 Лампи розжарювання
- •2.3 Люмінесцентні лампи
- •2.4 Ртутні лампи високого тиску
- •2.5 Металогалогенні лампи
- •2.6 Натрієві лампи
- •2.7 Ксенонові лампи
- •3 Освітлювальні прилади
- •3.1 Загальні поняття
- •3.2 Світлотехнічні показники світильників
- •3.3 Пускорегулюючі апарати
- •3.4 Класифікація світильників за призначенням і умовами експлуатації
- •4 Світлотехнічна частина проекту
- •4.1 Загальні відомості
- •4.2 Вибір виду і системи освітлення
- •4.3 Рівні освітленості
- •4.4 Показник засліпленості
- •4.5 Пульсація випромінювання
- •4.6 Передача кольору
- •5 Основні методи розрахунку освітленості
- •5.2 Метод світлового потоку
- •5.3 Точковий метод
- •5.4 Метод питомої потужності
- •6 Електропостачання освітлювальних установок
- •6.1 Напруга освітлювальних мереж
- •6.2 Схеми живлення освітлювальних установок
- •Від однотрансформаторної підстанції:
- •6.3 Визначення розрахункових навантажень системи освітлення
- •6.4 Вибір перерізу провідників за припустимим струмом навантаження
- •6.5 Розрахунок освітлювальної мережі за втратами напруги
- •6.6 Вибір перерізів провідників за механічною міцністю
- •6.7 Розрахунок мереж на мінімум провідникового матеріалу
- •7 Економія електроенергії при експлуатації освітлювальних приладів
- •Література
Від однотрансформаторної підстанції:
1 – групові щитки робочого освітлення;
2 – щиток аварійного освітлення
Рисунок 25 – Схема живлення освітлювальної установки від двотрансформаторної підстанцій
6.3 Визначення розрахункових навантажень системи освітлення
Розрахункова потужність освітлювальної установки визначається на підставі світлотехнічного розрахунку після вибору потужності і кількості світильників, тобто відповідно до встановленої потужності світильників.
Для освітлювальних установок з лампами розжарювання розрахункова потужність (Ррозр, кВт) визначається виразом
де кп – коефіцієнт попиту;
– сумарна встановлена потужність усіх світильників, кВт;
n – кількість груп світильників.
Для освітлювальних установок з газорозрядними лампами необхідно враховувати втрати в ПРА
де кдод – коефіцієнт додаткових втрат, що складає для люмінесцентних ламп зі стартерною схемою запалювання 1,25, при безстартерних схемах запалювання 1,3; для ламп ДРЛ – 1,12; ДРИ, ДНаТ – 1,15, ДКсТ – 1,1.
Коефіцієнти попиту для розрахунку навантажень робочого освітлення в живильній мережі приведені в таблиці 5.
Таблиця 5 – Значення коефіцієнтів попиту для різних споживачів
Характеристика споживачів |
кп |
1 |
2 |
Дрібні будівлі виробничого характеру |
1,0 |
Виробничі будівлі, що складаються з окремих великих прольотів |
0,95 |
Виробничі будівлі, що складаються з декількох окремих приміщень |
0,85 |
Проектні і конструкторські організації |
0,85 |
Таблиця 5 (продовження)
1 |
2 |
Школи, ПТУ |
0,8 |
Підприємства суспільного харчування |
0,8 |
Підприємства побутового обслуговування |
0,8 |
Готелі і заклади керування |
0,7 |
Коефіцієнт попиту для групової мережі освітлення і всіх ланок мережі аварійного освітлення приймається рівним 1,0.
6.4 Вибір перерізу провідників за припустимим струмом навантаження
Провідники освітлювальної мережі повинні задовольняти вимогам у відношенні гранично припустимого нагрівання при нормальних режимах роботи. Нагрівання провідників викликається проходженням по них електричного струму. Межі нагрівання суворо нормуються ПУЕ, при цьому кожному перерізу проводу або кабелю в залежності від його конструкції і роду прокладки відповідає допустимий нормований струм (Iдоп, А). У такий спосіб у практичних розрахунках користаються готовими таблицями довгостроково допустимих навантажень, регламентованих ПУЕ і нормативами.
Зазначені таблиці складені для визначених температурних режимів повітря і землі, що складають відповідно та , при відмінності фактичних температур від зазначених використовується таблиця коефіцієнтів перерахування, що приведена в ПУЕ.
Отже, умовою перевірки обраного перерізу провідника за допустимим струмом навантаження є
,
де Iр – розрахунковий струм, що протікає по провіднику, А.
Для проведення порівняння необхідно визначити максимальний розрахунковий струм кожної ділянки освітлювальної мережі. Розрахунковий струм в залежності від системи виконання мережі визначається виразами:
для однофазних двопроводних мереж (1ф + N)
;
– для двофазних двопроводних мереж (2ф + N)
;
для трифазних чотирипроводних мереж (3ф + N)
,
де Р – розрахункова потужність, кВт;
Uф, Uл – відповідно фазна і лінійна напруга, В;
cos – коефіцієнт потужності, для мереж з лампами розжарювання ; для мереж з люмінесцентними лампами ; для газорозрядних ламп типу ДРЛ, ДРИ, ДНаТ з конденсаторами ; без конденсаторів – .
Фактично при розрахунку освітлювальної мережі за допустимим струмом навантаження визначається розрахунковий струм і по ньому вибирається найближчий більший переріз за довідковими таблицями.