4. Результати рішення задачі

Найбільш прийнятним є план 3, який передбачає випуск 300 годинників з прибутком 40000 €.

Для перевірки знань студентів пропонується на практичних заняттях вирішення цієї задачі за варіантами, що наведено в Додатку 2.

Тема 6. «Стратегія ціноутворення в міжнародному бізнесі. Приклади формування ціни, каналів розподілу і просування товарів фірм, які працюють на міжнародних ринках»

Зміст практичного (семінарського) заняття:

1. Усне опитування

- цінова політика і ціноутворюючі фактори.

- ціноутворення на базі індивідуальних витрат на продукцію.

- ціноутворення на базі змінних витрат на продукцію.

- ціноутворення на базі рівня попиту.

- ціноутворення на базі аналізу конкуренції.

2. Аналіз кейсу «Поставте печатку!» Кейс №8 Поставте печатку

Декан бізнес-школи Києво-Могилянської академії Павло Шеремета на одному із семінарів навів випадок, який трапився з американкою Алісою Шутак, продюсером американського аматорського театру. Вона хотіла на кілька вечорів зняти залу в Українському домі й прийшла до його директора з проханням: «Дайте, будь-ласка, залу. Проте, ми аматори й грошей у нас на її оплату немає». Він відповів: «У нас зали немає». Аліса на той час кілька років прожила в Україні й зрозуміла, як треба у нас розмовляти з директорами. «А в трупі грає дружина посла США», – знайшла вона аргумент. «Так це ж інша річ, – каже директор, – тільки принесіть лист від посла». Стівен Пфайфер, який тоді був послом, листа написав відразу ж. Аліса приносить його директору і чує запитання: «Чому лист написаний від руки і де печатка?» – «Яка печатка?» – «Печатка посла США». «У посла немає печатки», – відповіла Аліса...

Далі в діалозі директор спробував поспівчувати американцям: «Розумію – молода нація, вам тільки 200 років і ви ще не зробили послу печатки...» Аліса, в свою чергу, відповіла: «Ви виховані в комуністичному середовищі і тому нікому не довіряєте без печатки...»

Запитання:

1. Чому директор відмовляв у наданні зали до того, доки Аліса не повідомила, що в трупі грає дружина посла США ?

2. Для чого директор вимагав поставити печатку на листі посла США?

3. Чи можна стверджувати, що в діалозі між директором і Алісою проявився конфлікт двох культур?

3. Аналіз кейсу «Як Україні вийти на конкурентні позиції?» Кейс №9 Як Україні вийти на конкурентні позиції?

Сучасний світовий ринок вимагає конкурентоспроможної високотехнологічної продукції. На ньому діють великі, середні й малі країни (за розмірами, чисельністю населення, техніко-технологічним рівнем виробництва).

Найбільш виграшне становище посідають великі країни – США, Росія, Китай, які можуть дозволити собі фінансування широкого фронту науково-технічних досліджень, за рахунок чого гнучко перерозподіляти ресурси. Вони можуть обирати час (коли) і напрям (де) вивести чергову продукцію з найменшими зусиллями й витратами, дозволити собі вдатися до хитрих конкурентних ходів, тобто, вдати, що готують до виведення на ринок певну продукцію і, таким чином, змусити конкурента перерозподілити внутрішні ресурси з метою протистояння нібито очікуваній загрозі його інтересам на ринку.

Менш вигідні позиції на світовому ринку таких малих країн, як Фінляндія, Норвегія, Данія тощо. Як правило, вони обрали політику розвитку досить скромного, але добре позиційованого науково-технічного потенціалу, для того, щоб контролювати певний сегмент ринку. Для великих країн вони не становлять суттєвої небезпеки, навпаки, стабілізують ринок, підвищують його передбачуваність, займаючи певні ніші і створюючи умови для активної конкуренції між лідерами ринку.

Країни середнього розміру, до яких відноситься і Україна, не мають достатніх коштів для фінансування широкого фронту науково-технічних досліджень, але не можуть бути й задоволені вузьким позиціюванням на світовому ринку, оскільки цього мало для реалізації власного потенціалу і забезпечення добробуту свого населення. Деякі з цих країн, наприклад, Італія, позиціюються за двома-трьома напрямками. Німеччина, Франція, Великобританія пішли дещо іншим шляхом, м’яко об’єднуючи свої економіки в рамках Європейського Союзу для координування інноваційного розвитку. До речі, така їх діяльність уже викликає занепокоєння з боку США у зв’язку зі зростанням конкурентоспроможності продукції Євросоюзу.

Запитання:

1. Яку стратегію інноваційного розвитку слід обрати Україні:

а) широкого фронту науково-технічних досліджень?

б) позиціювання на ринку за обмеженим числом технологічних напрямів?

в) стати частиною економіки чогось цілого?