Перетворення Англії у “майстерню світу”

Передумови:

– успішне завершення буржуазної революції, що зумовило формування єдиної буржуазної нації;

– політика протекціонізму (меркантилізм започаткований В. Стаффордом (1554–1612 рр.) та У. Петті (1623–1687 рр.);

– географічне розташування, що сприяло активному розвитку торговельного флоту (у ІІ п. XVІІІ ст. Англія стала наймогутнішою морською державою);

– активна участь у колонізаційних процесах (використання сировинних, людських та фінансових ресурсів колоній);

– товаризація господарства країни (поглиблення галузевої спеціалізації мануфактур та розвиток фермерства);

– наявність резерву вільнонайманої робочої сили (1,5 млн робітників – вивільнено з сільського господарства у процесі огороджування);

– наявність вільних капіталів для розвитку науки і техніки.

Століття текстилю започатковане 1733 року, коли Дж. Кей винайшов ”летючий” човник; продуктивність ткацького верстата подвоїлася.

1765 р. – Д. Харгривс створює механічну прядку “Дженні”.

1769 р. – Аркрайд створює першу прядильну фабрику.

1785 р. – Е. Картрайт створює механічний ткацький верстат (заміняв 40 ткачів).

1783 р. – Т. Белл створює першу бавовняно-прядильну машину.

Наслідки

Англія стала безперечним лідером у текстильній галузі, яка зросла до п. XІX ст. у 25–40 р. Виробництво бавовняних тканин зросло більш ніж у 6 разів.

У к. XVІІІ ст. в Англії діяли 2,5 тис. фабрик із використанням: 32 млн прядильних верстатів; 379 тис. ткацьких верстатів.

Англійські товари досягли високого рівня конкурентоспроможності товарів на світовому ринку.

Століття пару – його початок забезпечив технічний прогрес у металургійному виробництві.

1735 р. – А. Дербі винайшов коксову металургію.

1760 р. – у Шотландії відкрився перший металургійний завод “Керрон”.

1769 р. – Дж. Уатт винаходить парову машину і до 1784 р. перетворює її в машину подвійної дії.

1782 р. – у м. Бірмінгем побудовано першу фабрику з виробництва машин.

Наслідки

Активно зростає металургійне виробництво (1790 – 80 тис. т, 1820р. – 250 тис. т, 1853 р. – 2,7 млн т чавуну; з 1865 р. по 1880 рр. видобуток вугілля зріс у 10 разів і сягнув 100 млн т на рік). Формується машинобудівна галузь (до 1820 р. щорічно виготовляється 320 парових двигунів); удосконалюється обробка металів – винаходять токарний та свердлильний верстати.

Вирішується транспортна проблема:

1807 р. – побудовано перший пароплав;

1814 р. – Д. Стефансон побудував перший паровоз;

1825 р. – побудована перша двадцятикілометрова залізниця Стоктон – Дарлінгтон (20 миль/год);

1785–1835 рр. – активне будівництво шосейних доріг та каналів.

Між 1850–1870 рр. на частку Англії припадало 35–40 % світової торгівлі. Змінилася економічна демографія країни, із 75 % міського населення 45,5 % становили наймані робітники. Англія стала на шлях індустріального розвитку першою у світовому господарстві. Промисловий переворот у 50–60-х рр. ХІХ ст. завершився.

Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша Промисловий переворот у Франції

Характерною особливістю цього процесу у Франції був тривалий період з 1805–1810 рр. до ІІ пол. ХІХ ст., а також залежність від внутрішньополітичної ситуації та економічної політики урядів.

Директорія імперії Наполеона

Здійснювалася протекціоністська політика щодо розвитку промисловості. Створено ради – торгівлі, у справах фабрик і заводів. Зростає виробництво чавуну – на 1/3; видобуток залізної руди – у 2 рази. Разом з тим континентальна блокада Англії зашкодила економічним інтересам Франції, яка на довгі роки була позбавлена англійських машин, металовиробів та вугілля, необхідних для механізації виробничих процесів. Формується власна технічна думка (Л. Жаккар – гардинне виробництво, Ф. Жирар – хіміко-механічна обробка льону, Бертоллі – відкрив метод прискореного вибілювання тканини за допомогою хлору і способи її фарбування, технологію промислового консервування продуктів).

Бурбони та липнева монархія 1820–1848 рр.

Притаманні повільні темпи промислового розвитку. Із 1818 р. формується металургія (379 дом. печей). Прогрес відбувається лише у текстильній промисловості. Використовується велика частка ручної праці (усього 3 600 механічних веретен, 853 парових двигуни). Переважають мануфактури розсіяного типу та кустарні дрібні майстерні. Такий стан пояснюється антикапіталістичною атмосферою французького суспільства, характером підприємця: дрібного ділка, людини консервативної, обережної. Торгово-промислова буржуазія не мала достатнього впливу на формування державної політики.

Особливістю економічного розвитку Франції у другій половині XІX ст. були повільні темпи зростання населення, попит на товари та продукти залишався низьким, тому швидкого розвитку набуває фінансовий капітал, який переважав над промисловим: 1800 р. – створено Французький банк; 1818 р. – перші ощадні каси; 1815 – 1830 рр. – в обігу зростає кількість цінних паперів (41–234 млн фр.). Поширюється грюндерство – масова гарячка заснування банківських установ.

Створюється перша в Європі розгалужена кредитна система:

1852 р. – товариство рухомого кредиту;

1850 р. – товариство земельного кредиту;

1854 р. – національна облікова контора;

1864 р. – Ліонський кредит.

Позичковий капітал за кордоном оцінювався у 10 млн франків. Велику роль у розвитку банківської кредитної сфери відіграла Паризька біржа, сума цінних паперів якої з 1851 до 1869 р. зросла у 3 рази і становила 33 млрд франків. Франція стає світовим центром облігаційної торгівлі, світовим лихварем.

Тільки у кінці 60-х років фабрично-заводське виробництво охопило більшість галузей промисловості. Загальний обсяг промислової продукції зріс майже вдвічі. Кількість парових двигунів у промисловості та на транспорті зросла з 7,7 до 27,8 тис. Протяжність залізниць досягла 17,4 тис. км. На прикладі Англії було проголошено свободу торгівлі.