9.2. Промисловість будівельних матеріалів, її структура та особливості розміщення

Розвитку промисловості будівельних матеріалів сприяють: по­стійна потреба у проведенні будівництва в усіх галузях економі­ки; наявність значних родовищ цементної й цегельно-черепичної сировини, будівельного каменю, оздоблювальних матеріалів, ка­оліну, тугоплавких і вогнестійких глин, а також інших видів не­рудних копалин, багато з яких за запасами, якістю та умовами покладання є рідкісними і навіть унікальними у Східній Європі; можливість забезпечення підприємств робочою силою за рахунок місцевого населення; густа мережа залізниць (у тому числі між­народного значення), зручні водні магістралі, які зв'язують Украї­ну з іншими державами, та інші чинники.

Десятирічна криза і, як наслідок, різке скорочення будівницт­ва відчутно позначилося на обсягах виробництва найважливіших видів будівельних матеріалів (табл. 3.75).

537

Таблиця 3.75

ОБСЯГИ ВИРОБНИЦТВА НАЙВАЖЛИВІШИХ ВИДІВ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ В УКРАЇНІ у 1990—2000 pp.

Матеріали	1990	1995	2000
			обсяги	%до
				1990	1995
Цемент, тис. т	22729	7627	5311	23,4	69,6
Збірні залізобетонні конструкції і вироби, тис. м3	23310	5630	2037	8,7	36,2
Стінові матеріали, млн шт. умов­ної цегли	15936	6117	2664	16,7	43,6
Будівельне вапно, тис. т	2005	736	581	29,0	78,9
Технологічне вапно, тис. т	6672	3166	3050	45,7	96,3
Гіпс, тис. т	1014	130	119	11,7	91,5
М'які покрівельні матеріали та ізол, млн м"	282	65,3	32,3	11,5	49,5
Азбестоцементні труби і муфти, тис. км умовних труб	16,5	1,8	1,1	6,7	61,1
Керамічні плитки для підлоги, млнм2	11,2	1,7	1,7	15,2	100,0
Глазуровані керамічні плитки для внутрішнього облицювання стін з фасонними деталями, млн м2	12,2	6,2	6,6	54,1	106,5
Мінеральна вата і вироби з неї, млн м3	4,5	0,9	0,4	8,9	44,4
Скло віконне, млн м2	52,3	22,9	17,4	33,3	76,0

За період 1991—2000 pp. виробництво цементу скоротилося більш як у 4 рази, збірного залізобетону — у 10 разів, стінових

538

матеріалів — у 6 разів, скла віконного — у 3 рази і т. д. В остан­ньому п'ятиріччі темпи скорочення обсягів виробництва змен­шились. Зокрема, випуск цементу у 2000 р. відносно 1995 р. ста­новив 69,6, будівельного вапна — 78,9, технологічного вапна — 96,3, гіпсу — 91,5, а керамічних плиток для підлоги та глазуро­ваних керамічних плиток для внутрішнього облицювання стін — навіть 100,0% та 106,5%.

Зменшення обсягів виробництва в галузі відбувалося, в основ­ному, через відсутність попиту (у зв'язку зі скороченням капіталь­ного будівництва), багаторазове підвищення цін на енергоносії, а також скорочення поставок продукції до інших країн. За останні роки зменшився попит на склоблоки, керамзит, фасадну плитку, стінові матеріали, щебінь, облицювальні вироби з природного каменю і теплоізоляційні вироби. Так, різке зниження попиту на бутощебеневу продукцію спричинилося зменшенням обсягів па­нельного домобудування, а також систематичним підвищенням цін на неї у зв'язку зі значним зростанням тарифів на перевезення залізничним транспортом. Внаслідок цього традиційні споживачі з Росії відмовилися від поставок щебеню з України, і цей ринок його збуту було втрачено. Аналогічна ситуація склалася з тепло­ізоляційними матеріалами та іншими видами будівельної продук­ції. На попиті негативно позначається також зниження купівель­ної спроможності населення.

Водночас на багато видів будівельних матеріалів і виробів, які випускаються на підприємствах України, існує стабільний попит, і перш за все на скло тонких і товстих номіналів, пляшки, санбу-двироби сучасних форм, рубероїд, лінолеум на теплій підоснові, радіатори, ванни, мийки та деякі інші. Таким чином, сьогодні га­лузь орієнтується в основному на внутрішній ринок. Проте наяв­ні потужності дозволяють не тільки забезпечувати потреби на­родного господарства України, а й розширити експорт певної частини будівельних матеріалів і виробів. Останнім часом ці мож­ливості не використовувалися значною мірою через обмеженість паливно-енергетичних ресурсів, порушення платіжної дисцип­ліни і нестачу власних оборотних коштів, незабезпеченість си­ровиною, запасними частинами і транспортними засобами. Як наслідок, галузь втрачає внутрішні та зовнішні ринки збуту.

Відмінності у рівнях розвитку промисловості, сільського гос­подарства, капітального будівництва, невиробничої сфери, у за­безпеченості природними й трудовими ресурсами обумовили не­рівномірність розміщення промисловості будівельних матеріалів по областях України (рис. 3.17).

539

Рис. 3.17. Промисловість будівельних матеріалів

Цементна промисловість. Це матеріаломістка галузь, тому цементні заводи розміщуються в районах видобутку сировини. Найбільші центри цементного виробництва України — Амвросії-вка, Краматорськ, Єнакієво (Донецька обл.), Кривий Ріг, Дніпро-дзержинськ, Дніпропетровськ (Дніпропетровська обл.), Балаклея (Харківська обл.), Миколаїв (Львівська обл.), Здолбунів (Рівнен­ська обл.), Ямниця (Івано-Франківська обл.), Кам'янець-Поділь-ський (Хмельницька обл.), Бахчисарай (АР Крим), Ольшанка (Миколаївська обл.), Одеса. Розміщення цементної промисловос­ті по регіонах України характеризується даними табл. 3.76.

Таблиця 3.76

РОЗМІЩЕННЯ ЦЕМЕНТНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ПО ОБЛАСТЯХ УКРАЇНИ у 1990—2000 pp.

Області	1990		1995		2000
	тис. т	%	тис. т	%	тис. т	%
Україна	22729	100,0	7627	100,0	5311	100,0
у тому числі
АР Крим	578	2,5	276	3,6	184	3,5
області
Дніпропетровська	3142	13,8	1593	20,9	1364	25,7
Донецька	4443	19,5	921	12,1	723	13,6
Івано-Франківська	347	1,5	372	4,9	490	9,2
Львівська	2920	12,8	872	11,4	537	10,1
Миколаївська	1192	5,2	340	4,4	185	3,5
Одеська	393	1,7	267	3,5	122	2,3
Рівненська	2047	9,0	662	8,7	332	6,3
Харківська	3892	17,1	1004	13,2	768	14,5
Херсонська	—	—	1	0,01	—	—
Хмельницька	3775	16,9	1240	16,3	600	11,2
м. Київ	—	—	79	1,0	6	0,1

Якщо в цілому по Україні у 2000 р. випуск цементу порівняно з 1990 р. зменшився в 4,3 раза, то у Львівській області цей показ-

541

ник становить 5,4 раза, у Рівненській та Хмельницькій — 6,3 ра­за. Уповільнили темпи роботи підприємства-велети Дніпропетров­ської, Харківської, Донецької областей. І лише на Прикарпатті обся­ги виробництва цементу помітно зростали. У 2000 р. проти рівня 1990 р. випуск цементу на Івано-Франківщині зріс на 41,2%. Відповідно збільшилася частка області в загальнодержавному виробництві — з 1,5 до 9,2 %.

Таке зростання обсягів виробництва цементу забезпечує ВАТ Івано-Франківськцемент — потужне, багатогалузеве підприємст­во, що випускає нині майже 3000 найменувань продукції. У п'яти великих головних цехах — цементному, гіпсовому, гірничному, азбестоцементних і залізобетонних виробів, шести технічних під­розділах і трьох дочірніх підприємствах працюють понад 2,5 тис. чоловік.

Із виробництвом цементу тісно пов'язаний випуск азбестоце­ментних виробів — шиферу, труб і муфт, який, як правило, орга­нізований на діючих цементних заводах. У табл. 3.77 наведено дані, що характеризують розміщення виробництва азбестоцемен­тних листів (шиферу) по регіонах України.

Таблигщ 3.77

РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЦТВА АЗБЕСТОЦЕМЕНТНИХ ЛИСТІВ (ШИФЕРУ) ПО ОБЛАСТЯХ УКРАЇНИ у 1990—2000 pp.

Області	1990		1995		2000
	млн ум. плиток	%	млн ум. плиток	%	млн ум. плиток	%
Україна	1463,0	100,0	530,8	100,0	596,3	100,0
у тому числі області:
Донецька	390,8	26,7	163,3	30,8	119,6	20,1
Запорізька	—	—	0,3	0,1	1,5	0,3
Івано-Франківська	289,2	19,8	189,8	35,8	257,4	43,2
Миколаївська	—	—	0,1	0,02	5,8	1,0
Рівненська	187,4	12,8	65,3	12,3	58,3	9,8
Харківська	285,5	19,5	61,9	11,7	102,2	17,1
м. Київ	310,1	21,2	50,0	9,3	51,5	8,5

542

Як видно з даних табл. 3.77, ВАТ Івано-Франківськцемент є головним виробником азбестоцементного шиферу в Україні — у 2000 р. його частка у загальному обсязі виробництва даної про­дукції досягла 43,2 % (проти 19,8 % у 1990 p.).

Скляна промисловість. Підприємства скляної промисловості України випускають будівельне скло в широкому асортименті, серед якого основна питома вага належить склу віконному. Його обсяги у 2000 р. становили 17,4 млн м². Крім того, у цьому році було виготовлено 2,5 млн м² полірованого скла, 0,2 млн м² — ар­мованого та 0,02 млн м² — загартованого неполірованого (сталі­ніту). Розміщення виробництва будівельного скла по території країни обумовлене наявністю відповідних запасів сировини, зок­рема пісків скляних, забезпеченість якими за категоріями А + В + + Сі визначається терміном більш як 100 років. У табл. 3.78 наве­дено дані, що характеризують розміщення виробництва будівель­ного скла по регіонах України.

Таблиця 3.78

РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЦТВА БУДІВЕЛЬНОГО СКЛА ПО ОБЛАСТЯХ УКРАЇНИ у 1990—2000 рр

Області	1990		1995		2000
	2 МЛН М	%	млн м2	%	млн м2	%
Україна	59,3	100,0	23,7	100,0	18,1	100,0
у тому числі області:
Донецька	22,8	37,8	3,4	14,3	1,7	9,4
Київська	0,5	0,8	0,5	2,1	—	—
Луганська	32,1	54,1	16,7	70,5	15,4	85,1
Львівська	3,9	7,3	3,1	13,1	1,0	5,5

Підприємства скляної промисловості входять до складу кор­порації «Укрбудматеріали», 253 підприємства якої виробляють майже третину будівельних матеріалів у країні. У 2001 р. на під­приємствах корпорації на 20 % збільшився випуск будівельного скла, стінових матеріалів, консервної тари, каоліну; у 1,3—1,6 ра­за зросло виробництво гіпсу, плитки керамічної для підлоги, са­нітарно-керамічних виробів, щебеню, м'якої покрівлі; майже вдвічі більше вироблено полірованого скла та лінолеуму. Питома вага експорту в товарній продукції становить 19,2 %.

543

Після модернізації і реконструкції Лисичанського склозаводу «Пролетар» значно поліпшилась якість готової продукції. У ре­зультаті реконструкції у 2001 р. Костянтинівського заводу «Авто-скло» створені окремі підприємства «Кварсит», «Спецтехскло», «Техбудскло», «Житлобудсервіс», що дало можливість здійснити інноваційне оновлення цих підприємств, поліпшити їх фінансове становище. Окрім листового скла, підприємства випускають ба­гато виробів з нього — вітражів, дзеркал, стемаліту. Одним із шляхів здешевлення продукції стала відмова від імпортної си­ровини і перехід на використання корисних копалин з українсь­ких родовищ. Ще донедавно «Пролетар» отримував близько по­ловини сировини з-поза меж України: польовошпатові матері­али, доломіт — з Росії, сульфат — з Туркменії. Зараз вся сирови­на видобувається в Україні, що значно зменшило витрати на її перевезення.

У системі корпорації є державне підприємство «Спецскло», яке єдине в Україні (і в СНД) виготовляє широку номенклатуру скловиробів для літаків і вертольотів. Підприємство поряд з ви­робництвом скління для усіх типів пасажирських і транспортних, бойових літаків, які є в експлуатації, веде розробки для нових машин АН-140 та АН-70. На черзі скління українських велетнів АН-124 «Руслан» і АН-225 «Мрія».

Промисловість стінових матеріалів. Виробництво стінових матеріалів розміщене в усіх областях України. Запаси необхідної сировини, особливо цегляно-черепичної, дозволяють функціону­вати сотням підприємств понад 100 років. Структура стінових матеріалів (табл. 3.79) є різноманітною і містить як дрібноштучні стінові матеріали (керамічна й силікатна цегла, стінові блоки з природного каменю, шлакоблоки), так і великорозмірні індустрі­альні конструкції (стінові панелі зі збірного залізобетону, великі бетонні і силікатні блоки, панелі з ніздрюватих бетонів).

Структура виробництва стінових матеріалів постійно зміню­ється. Індустріалізація будівництва, яка здійснювалася протягом 1970-х — 80-х pp., розвиток висотного великопанельного домо­будування обумовлювали зниження питомої ваги дрібноштучних матеріалів (цегли, керамічних каменів, дрібних блоків) за раху­нок збільшення частки великорозмірних залізобетонних та інших панелей. Тенденція зміни структури виробництва стінових мате­ріалів у напрямку збільшення частки великорозмірних індустріаль­них панелей з легких та ніздрюватих бетонів, керамічних та силі­катобетонних панелей, об'ємних елементів, великопанельних склоблоків та інших тривала до 1990 р.

544

Таблиця 3.79