7.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу

У районі сприятливі для господарювання природні ресурси: земельні, водні, мінерально-сировинні, лісові, фауністичні — ми­сливські, рибні й медоносні. Вони найбільше впливають на роз­виток сировинної ланки АПК, зокрема, на технологію сільського­сподарських робіт, структуру виробничих фондів та інвестицій, стійкість рівня урожайності, затрати праці та засобів на одиницю продукції, а також визначають природну продуктивність праці у сільському господарстві.

Мінерально-сировинні ресурси. В їх структурі провідне місце належить природним будівельним матеріалам: сировина для вироб­ництва цементу, в'язких матеріалів, цегли, черепиці, щебеню, об­лицювальних плиток, керамзиту, скла, будівельної кераміки та ін. У районі значні поклади гранітів і гнейсів, які виходять на поверх­ню вздовж річок Случі (біля Старокостянтинова), Південного Бугу (поблизу Меджибожа). Родовища червоного граніту є в Шепетів-ському районі. У Кам'янець-Подільському в деяких місцях на по­верхню виходить мармур. Район має значні запаси карбонатних порід (у Придністровських районах Тернопільської і Хмельниць­кої областей). Запаси мергелів, придатних для виробництва цемен­ту є в Бережнянському, Гусятинському, Зборівському районах Те­рнопільщини. Багаті поклади пісковиків у Тернопільській області (Теребовлянський, Бучацький, Збаразький райони), у Вінницькій області (Могилів-Подільський, Барський, Ямпільський райони), родовища гіпсу — у Тернопільській і Хмельницькій областях, ро­довища первинного коаліну і вогнетривких глин, які розробляють відкритим способом, — у Хмельницькій і Вінницькій областях. їх використовують у фарфоро-фаянсовій, паперовій, гумовій, парфу­мерній промисловості. На всій території Поділля поширені суглин­ки і глини, придатні для виробництва цегли і черепиці.

Поділля має 0,8 млрд т прогнозованих запасів залізних руд. У Придністров'ї залягають поклади фосфоритів, які поки що не мають промислового значення.

Серед інших видів корисних копалин є пеліканіт (запаси 170 млн т). Це єдина в Європі сировина, яка використовується для виробництва склолитого цементу, порцелянових виробів, ка­хельних плит, перліту, піноскла, кольорового бетону тощо. Відомі невеликі родовища сірки (смт Микулинці), бурого вугілля (Кре­менецький, Славутський, Погребищенський райони), горючих сланців (Придністров'я), які поки що не розробляються.

797

Земельні ресурси. Перевага різних типів чорноземних і сірих лісових фунтів зумовили дуже високий рівень освоєння земель­них ресурсів — понад 80 %. Найвища частка освоєних земель у південній і південно-східній частині економічного району — 91—93 %, а найнижча — на півночі та крайньому заході (74— 78%). Частка сільськогосподарських угідь Поділля перевищує аналогічний показник в Україні, що свідчить про відносно ви­сокий рівень сільськогосподарського освоєння району, хоча за останні 10 років вона поступово знижувалася за рахунок зростання площ під лісами. Недоліком високої розораності є зростання кількості еродованих земель: у деяких місцях району, особливо на заході, показник еродованості доходить до 60 %, що знижує валовий збір сільськогосподарських культур на 15—50 %.

У межах економічного району знаходиться густа мережа рі­чок, що належать до басейнів Дніпра, Південного Бугу і Дністра (найбільші — Серет, Збруч, Смотрич, Удич, Рось та ін.). Вони ви­користовуються частково для одержання електроенергії і зрошен­ня. У районі 5500 ставків використовують для риборозведення.

Лісистість району становить 11,5 % його території. Однак хоча цей показник постійно зростає, але ще не досяг оптимальної по­значки, розрахованої вченими для лісостепової зони (17,8 %). Для лісостепової зони ліси мають велике ґрунтозахисне, водоохоронне і рекреаційне значення. У загальних запасах деревини твердолис­тяні породи займають майже 80%, хвойні — 17, м'яколистяні — З %. Щорічна вирубка лісу становить 14,5 % (переважно догляд за ним), а також вибіркові санітарні рубки, під час яких заготовляєть­ся деревина на паливо й інші потреби місцевого значення.

Рекреаційні ресурси. Особливе місце за своїм функціональ­ним призначенням належить рекреаційним ресурсам. Вони пози­тивно впливають на розширене відтворення трудового потенціа­лу, здібностей людини, збільшення тривалості життя населення.

Подільський економічний район має чудові краєвиди, сприят­ливі кліматичні умови, значні лісові масиви, різноманітні гідро­логічні об'єкти, лікувальні грязі, території природно-заповідного фонду.

У районі відомо 20 родовищ мінеральних вод загальним об'ємом 6833 м³/добу, з них розробляютьтся 13, з яких щорічно видобувається 307,53 тис. м³ мінеральних вод. Серед них потріб­но назвати радонові води Хмільника (Вінницька обл.), сульфідні с Конопківки, хлоридні Гусятина (Тернопільська обл.) та радо­нові мінеральні води типу «Нафтуся» — Збручанське, Полонське, Сатанівське (Хмельницька обл.).

798

Важливе значення мають лікувальні грязі — Войтовицьке ро­довище лікувального торфу (Вінницька обл.) та Микулинівське (Тернопільська обл.).

На значну увагу заслуговують водні об'єкти: річки, озера, во­досховища. Загальна довжина річок — 27,1 тис. км. Найбільше використовуються для рекреації річки Дністер, Південий Буг, Случ, Горинь. Тривалість купального сезону становить у серед­ньому 90 днів. Цікавиим природним рекреаційним об'єктом Поділ­ля є водоспади, розташовані в пониззях басейнів річок Стрипа, Коропець (Тернопільська обл.). Одним з найбільших є Русилівсь-кий каскад водоспадів заввишки 150 м, завдовжки близько 3 км.

Особливої уваги заслуговують карстові форми рельєфу, на­самперед печери. Тут знаходиться одна з найдовших у світі гіп­сова печера-лабіринт — Оптимістична, протяжністю 165 тис. м (Тернопільська обл.). Взагалі в цій області знаходиться близько 70 печер, серед них можна виділити Кристальну, Вертеба, Озер­на, Перлина, Ювілейна.

Для рекреаційних цілей можуть певною мірою використовувати­ся природний заповідник «Медобори» в Тернопільській області за­гальною площею 10 516,7 га та Національний природний парк «По­дільські Товтри» в Хмельницькій області, відповідно 261 316 га.

Демографічний потенціал. Подільський район — один з най­менш населених районів України. Станом на 1 січня 2001 р. на йо­го території проживало 4397,4 тис. чол., частка сільського насе­лення перевищує міське і становить 51 % усього населення району. Населення Подільського району становить усього 8,9% від населення України, у тому числі міське — 6,4 %, сільське — 14,3 %. Найбільш заселена Вінницька область. У складі району на­селення, яке проживає у Вінницькій області, становить 40,9 %, у Хмельницькій — 32,9 і в Тернопільській — 26,2 %. Сучасна чисель­ність населення є нижчою від довоєнного рівня. Це вважається на­слідком значних людських втрат у роки Другої світової війни, а також післявоєнних міграційних процесів. Сьогодні Поділля на­лежить до районів, в яких є характерним абсолютне зниження чи­сельності (від'ємний приріст) населення, яке становило по облас­тях району у 2000 р. у Вінницькій — 8,4, у Тернопільській — 4,4, у Хмельницькій — 7,0 осіб на 1000 жителів. Загалом по регіону природне скорочення чисельності населення становило 6,9 осіб на 1000 жителів. Причини цього різні: скрутне матеріальне станови­ще основної частини населення, зростання кількості розлучень, не­задовільні житлово-побутові умови молодих сімей, а також висока смертність у районі —15,6 чол. на 1000 населення та інтенсивні про-

799

цеси старіння у сільських населених пунктах, на які впливає су­купність соціально-економічних умов демографічного відтворення.

Основні потоки мігрантів, особливо молоді, формуються на селі, що сприяє підвищенню темпів його депопуляції. У районі спостерігаються помітні маятникові міграції, які зумовлені об­меженістю місць прикладання робочої сили на селі, а також порі­вняно низьким рівнем розвитку інфраструктури АПК.

Демографічна ситуація в районі, як і в державі в цілому, по­стійно погіршується, що супроводжується зменшенням питомої ваги людей працездатного віку. Вона і надалі може погіршуватись без проведення глибоких соціально-економічних реформ, особли­во на селі, реалізації ефективної демографічної політики держави.

Трудовий потенціал. Трудові ресурси Подільського економіч­ного району становлять понад половину загальної чисельності населення. Сучасна трудоресурсна ситуація в районі, як і в Україні у цілому, характеризується погіршенням статево-вікової структури трудових ресурсів за деякого їх збільшення в абсолют­ному вимірі. Якщо у 1990 р. чисельність трудових ресурсів у се­редньорічному вимірі в районі становила 2527,3 тис. чол., то в 2000 р. — 2608,3 тис. чол. (табл. 4.37). Тобто протягом вказаного пе­ріоду їх кількість збільшилась на 81 тис. чол., у чому помітну роль відіграла зайнятість осіб старшого віку.

У результаті загальносистемної кризи, яка охопила всі сфери суспільного життя, істотно зменшилася зайнятість населення в районі. Якщо у 1990 р. чисельність зайнятих у всіх сферах еко­номічної діяльності становила 2126,9 тис. чол., то у 2000 р. — 2007,2 тис, тобто за 1991—2000 рр. їх кількість зменшилась на 119,7 тис. чол. і в 2000 р. у відношенні до 1991 р. становила всьо­го 94,4 %. Реальний рівень безробіття в районі сягає 12,5 % пра­цездатного населення у працездатному віці. Причому у Вінниць­кій області (10,6 %) він є на чверть меншим, ніж у Хмельницькій (14,8 %) та Тернопільській (15,2 %). Оскільки Поділля — це регіон з агропромисловою орієнтацією господарства, для нього харак­терним є негативне явище сезонного безробіття, пов'язаного із перервами у сільськогосподарських роботах. У структурі зайня­тих найбільше всього (2/3) працює в промисловості, державних установах і організаціях, понад 10 % — у сільському господарст­ві і майже 1/3 — у невиробничій сфері. У районі, насамперед у містах, особливо малих, є великі надлишки працездатного насе­лення. Ринок праці району характеризується ознаками трудодеп-ресивності у Хмельницькій та Тернопільській областях та дещо кращою ситуацією у Вінницькій області.

800

Таблиця 4.37

ТРУДОВІ РЕСУРСИ ПОДІЛЬСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ у 2000 р.

	Трудові ресурси —• всього, тис. осіб	Зайняті в усіх сферах економічної діяльності
		Усього, тис. осіб	у тому числі		зних у працезда­тному віці, тис. осіб
			у галузях економіки	в інших сферах економічної діяльності
Україна	29 961,1	21 268,5	18 063,3	32 05,2	18 733,6
Подільський економічний район	2608,3	2007,2	1761,4	245,8	1686,9
у% до України	8,7	9,4	9,7	7,6	9,0
Вінницька область	1015,5	823,1	703,7	119,4	728,5
в% до України	3,4	3,9	3,9	3,7	3,9
Тернопільська область	678,5	472,8	420,3	52,5	404,9
у% до України	2,3	2,2	2,3	1,6	2,2
Хмельницька область	914,3	711,3	637,4	73,9	553,5
у% до України	3,0	3,3	3,5	2,3	2,9

Розселення. Економічний район поділений на 64 адміністратив­но-територіальних райони, які мають свої особливості економічно­го і соціального розвитку, зумовлені як природними, так і соціально-економічними чинниками. Тут є 47 міст, 72 селища міського типу та 1806 сільських рад, якими охоплено 3899 сільських населених пунктів. Кризовий стан економіки перехідного періоду різко зву­зив ресурсні можливості вирішення проблем поселенських мереж взагалі; має місце тенденція міграції міських жителів у сіль­ську місцевість. У регіоні уповільнилися темпи урбанізації. Однак невирішені проблеми соціально-економічного розвитку села, по­дальший промисловий розвиток середніх і малих міських посе­лень, особливості екологічного стану в багатьох населених пунк­тах — усе це ускладнює і загострює проблему розвитку поселень, особливо в сільській мережі розселення та в малих містах із моно-галузевою структурою господарства. Розв'язання цих завдань пот-

801

ребує запровадження дійових форм і методів управління розвит­ком розселення, адекватних новим суспільним відносинам.

Науково-технічний потенціал району зосереджено в 55 нау­ково-дослідних і проектно-конструкторських організаціях. У 1990 р. в їх складі працювало 10,2 тис. працівників, або 2,3 % від загальнодержавного рівня. За період 1990—1999 рр. їх чисельні­сть скоротилась на 6,8 тис. чол. і становила в 1999 р. 3,4 тис. чол. — 33,3 % від рівня 1990 р.

Спеціалісти високої кваліфікації серед усіх науковців у районі становлять 2,1 тис. чол. У районі виконані наукові дослідження на суму 18 854,7 тис. грн, або 1,2 % виконаних обсягів наукових робіт по Україні. Це 879 наукових розробок, з яких — 153 роботи зі створення нових видів техніки і технологій і в 35 працях вико­ристані власні винаходи.

Виробничий потенціал. Обсяг виробничих основних фондів По­дільського економічного району в 2000 р. становим в 50 213,1 млн грн (6,0 % від обсягу України). Найбільша частина основних фон­дів у районі припадає на Вінницьку область (39,7 %), Хмельни­цьку (35,7) і є значно нижчою у Тернопільській (24,6 %). Співвід­ношення між виробничими і невиробничими основними фондами в районі становить 3/1. У Хмельницькій області це співвідношен­ня становить 2/1, що є близьким до показника по Україні. Струк­тура основних фондів є далеко не досконалою і вимагає суттєвих змін. Основні виробничі фонди зосереджені переважно в проми­словості (24,8 %), сільському господарстві (24,6 %) району, а та­кож у галузях транспорту, зв'язку і будівництва.