Семіотика уражень органів травної системи

Гастроезофагеальний рефлюкс – це мимовільне затікання або закид шлункового вмісту у стравохід у результаті функціональної недостатності нижнього стравохідного сфінктеру. Зустрічається у абсолютно здорових дітей дошкільного і шкільного віку, відзначається після прийому їжі, не має клінічних еквівалентів, не приводить до формування рефлюкс- езофагіту.

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба - хронічне захворювання, обумовлене гастроезофагеальним рефлюксом, що призводить до розвитку рефлюкс-езофагіту або протікає без нього та супроводжується характерними стравохідними (печія, регургітація, дисфагія, одінофагія, кисла відрижка) і позастравохідними симптомами (легеневі: стійкий виснажливий кашель, захриплість голосу, отит, розвиток аспіраційної пневмонії, ”рефлюкс-індукована бронхіальна астма”; кардіоваскулярні прояви: брадикардія, аритмія.

Пілороспазм - уповільнене спорожнювання шлунку внаслідок спазму пілоричного сфінктеру шлунку. Це захворювання є проявом вегето-вісцеральних дисфункцій, що розвиваються у дітей з перинатальним ураженням нервової системи.

Функціональна диспепсія– це симптомокомплекс, що включає в себе біль локалізований в пілородуоденальній області, диспептичні прояви: раннє насичення, метеоризм, нудота, блювота, при лабораторно-інструментальному обстеженні пацієнта не вдається виявити органічне захворювання органів гастродуоденальної зони.

Хронічний гастродуоденіт – хронічне рецидивуюче стадійне запалення СОШ і ДПК, що супроводжується больовим, диспептичним, астено-вегетативним синдромами, розладом секреторної, моторної функції шлунку та ДПК і поступовим розвитком атрофії і метаплазії залозистого апарату шлунку та ДПК,

Виразкова хвороба - хронічне рецидивуюче захворювання, що характеризується формуванням виразкового дефекту в шлунку і (або) ДПК на фоні запальних змін слизової оболонки шлунку і ДПК.

Дисфункціональні розлади біліарного тракту – комплекс клінічних симптомів, що розвивається в результаті моторно-тонічних порушень жовчного міхура, міхурових протоків і сфінктерного апарату.

Гострий та хронічний холециститохолангіт - хронічний рецидивуючий запальний процес жовчного міхура і внутрішньопечінкових жовчних ходів, що супроводжується порушенням моторики жовчовивідних шляхів і змінами фізико-хімічного складу жовчі.

Жовчнокам'яна хвороба у дітей – захворювання гепатобіліарної системи, що обумовлене порушенням обміну холестерину і білірубіну, характеризується утворенням каменів у жовчному міхурі і (чи) жовчних протоках.

Гострий та хронічний панкреатит – полі етіологічне захворювання підшлункової залози, яке характеризується структурними змінами ацинарної тканини, порушенням екзокрінної та ендокрінної функції підшлункової залози.

Синдром роздратованого кишечнику - функціональний розлад рухової діяльності кишечнику тривалістю понад 3 місяці, основними клінічними симптомами якого є біль у животі, метеоризм, закреп або діарея.

4. План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни.

№ з/п	Етапи заняття	Роз-поділ часу	Види контролю	Засоби навчання
1. 1.1 1.2 1.3	Підготовчий етап Організаційні питання. Формування мотивації. Контроль початкового рівня підготовки (стандар-тизовані засоби контро-лю).	15%	Письмове тестування	Підручники, посібники, довідники, методичні реко-мендації Методичні реко-мендації, муляжі, результати дослід-жень (рентге-нограми, протоколи ФГДС, УЗД, лабораторні дослідження)
2. 2.1. 2.2.	Основний етап Розбір теоретичного матеріалу Курація хворих	65%	Усне опитування за стандарти-зованим перелі-ком питань Практичний тренінг у відробці навичок та вмінь (збір анамнезу, паль-пація, перкусія, аускультація, оцінка резуль-татів аналізів та обстежень)
3. 3.1. 3.2. 3.3	Заключний етап Контроль кінцевого рівня підготовки. Загальна оцінка навчальної діяльності студента. Інформування студентів про тему наступного заняття.	20%	Ситуаційні задачі	Підручники, посібники, довідники, методичні реко-мендації

5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

5.1. Підготовчий етап.

Підкреслюючи значення теми заняття для подальшого вивчення дисципліни і професійної діяльності лікаря, слід звернути увагу на те, що без знання анатомо-фізіологічних особливостей органів травлення у дітей неможливе розуміння патогенезу захворювання органів ШКТ. Вдосконале оволодіння методикою обстеження дітей надає можливість своєчасної і правильної діагностики захворювань органів травлення з подальшим адекватним їх лікуванням.

Ознайомити студентів з конкретними цілями та планом заняття.

Провести стандартизований контроль початкового рівня підготовки студентів.

5.2. Основний етап. Викладач проводить зі студентами навчальну діяльність з метою формування нових знань, умінь, практичних навичок щодо збирання скарг, анамнезу, методики обстеження хворої дитини.

Важливим для засвоєння нових знань та умінь на цьому етапі є курація дітей, які знаходяться на стаціонарному лікуванні, відпрацювання практичних навичок пальпації, перкусії, аускультації органів травлення.

5.3. Заключний етап.

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стандартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється у журнал обліку відвідувань і успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом. Студенти інформуються про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.

6. Засоби для контролю:

6.1. Тестові завдання.

6.2. Ситуаційні завдання.

6.3. Відповіді до тестів і задач.

6.4. Контрольні питання:

1. Анатомо–фізіологічні особливості ротової порожнини, стравоходу, шлунку, тонкого і товстого кишечнику, органів гепатобіліарної системи, підшлункової залози, сфінктерного апарату ШКТ

2. Особливості секреторної і евакуаторної функції системи травлення у дітей різного віку

3. Особливості перетравлювання і всмоктування білків, жирів, вуглеводів в різних відділах травного тракту.

4. Симптоми і синдроми, які найчастіше спостерігаються при захворюваннях органів травлення у дітей

5. Методика об’єктивного обстеження органів травлення у дітей різного віку (огляд, пальпація, перкусія, аускультація)

6. Лабораторно-інструментальні методи дослідження системи органів травлення

Рекомендована література.

Основна:

1. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г./Пропедевтична педіатрія.К.,1999.С.189-192.

2. Педіатрія. Навчальний посібник / За ред. О.В. Тяжкої – К.: Медицина, 2005.С.92-102.

3. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми. – Київ 2002. Знання України. Майданник В.Г., Дука К.Д., Бурлай В.Г.

Додаткова

1. Мазурин А.В., Воронцов И.В./ Пропедевтика детских болезней.- СПб.: Фолиант. 1999. 928 с.

2. Капітан Т.В.Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми.Вінниця,2003. С.298-374.

3. Ю.В. Белоусов - Детская гастроэнтерология – Харьков: Консум, 2000 - 528 с.

Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю:

Система травлення (АФО, методика)

Варіант №1

1. Центральна регуляція діяльності стравоходу здійснюється

переважно:

А. ауербахівським нервовим сплетенням

Б. блукаючим нервом

В. симпатичним нервом

Г. центральною нервовою системою

2. Тиск в області верхнього стравохідного сфінктера становить:

А. 80-120 мм рт. ст.

Б. 100-160 мм рт. ст.

В. 40-60 мм рт. ст.

Г. не менш 15-20 мм рт. ст.

3. Основними клінічними симптомами ураження стравоходу є наступні, крім:

А. одинофагія

Б. полідипсія

В. відрижка кислим або повітрям

Г. печія

4. Основними клінічними симптомами ураження гепатобіліарної системи є всі, крім:

А. Кера

Б. Харитонова

В. Менделя

Г. Ортнера

5. Характерним для ураження підшлункової залози є симптом:

А. симптом Кера

Б. симптом Керте

В. симптом Яновера

Г. симптом Менделя

6. Який фермент бере участь в розщепленні жиру грудного молока:

А. сичужний фермент

Б. ліпаза підшлункової залози

В. лактаза

Г. ліпаза грудного молока

7. В якому віці остаточно закінчується формування органів травлення:

А.18-25 років

Б. 10-12 років

В. 5 років

Г.1 рік

8. Причиною зригування у грудних дітей є:

А. незрілість кардіального відділу стравоходу Б. високий тонус в пілоричному відділі

В. високий внутрішньочеревний тиск

9. Наявність печії свідчить про:

А. закид шлункового вмісту в стравохід

Б. підвищення кислотності шлункового вмісту

В. діафрагмальну грижу

Г. виразкову хворобу

10. Позитивний симптом Менделя характерний для захворювання:

А. органів біліарної системи

Б. органів гастродуоденальної зони

В. товстого кишечнику

Г. підшлункової залози

11. Евакуацію з шлунка уповільнюють:

А. рідини

Б. м’ясні страви

В. кефір

Г. риба

12.До особливостей кишечнику у дітей відносять все, крім:

А. сліпа кишка більш рухлива

Б. слабка фіксація слизової оболонки прямої кишки

В. низька ферментативна активність кишкового соку

Г. добре розвинений м’язовий пласт

Варіант №2

1. Місцева регуляція діяльності стравоходу здійснюється за допомогою:

А.центральної нервової системи

Б. блукаючим нервом (парасимпатичною нервовою системою)

В. симпатичним нервом (симпатичною нервовою системою)

Г. ауербахівським нервовим сплетенням

2. Тиск в області нижнього стравохідного сфінктера становить:

А. 80-120 мм рт. Ст

Б.100-160 мм рт. ст.

В. 40-60 мм рт. ст.

Г. не менш 15-20 мм рт. ст.

3. Основними клінічними симптомами ураження підшлункової залози є наступні, крім:

А. біль

Б. дисфагія

В. блювота

Г. метеоризм

4.Скорочення жовчного міхура посилюють:

А. холецистокінин, гастрин

Б. глюкагон, кальцитонін

В. гормони гіпофіза

Г. секретин

5. Факторами агресії у виникнення запалення з боку органів гастродуоденальної зони є всі, крім:

А. підвищена васкуляризація слизової оболонки

Б. панкреатичні ферменти

В. соляна кислота

Г. жовчні кислоти

6. Основними клінічними симптомами ураження товстого кишечнику є наступні, крім:

А. боль

Б. тенезми

В. одинофагія

Г. дисхезія

7. Синдром не характерний для враження органів ШКТ:

А. больовий

Б. диспептичний

В. хронічного запору

Г. астено-вегетативний

8. Наявність печії свідчить про:

А. закид шлункового вмісту в стравохід

Б. підвищення кислотності шлункового вмісту

В. діафрагмальну грижу

Г. виразкову хворобу

9. Точка проекції жовчного міхура на передню стінку живота знаходиться:

А. точка перетину прямого м’язу живота і правої реберної дуги

Б. точка перетину прямого м’язу живота і лівої реберної дуги

В. зона Шоффара

10. Одинофагія пов’язана:

А. гіперацидністю

Б. метеоризмом

В. подразнення слизової оболонки стравоходу при рефлексному езофагіті

Г. підвищення внутрішньочеревного тиску

11. До сфінктерного апарату біліарної системи відносять все, крім:

А. сфінктер Марріці

Б. сфінктер Одді

В. сфінктер пілоричний

Г. сфінктер Люткенса

12. До особливостей підшлункової залози у немовляти відносять все, крім:

А. ендокринна тканина підшлункової залози більш розвинута, ніж у дорослих

Б. знижена ліполітична активність підшлункової залози

В. капсула підшлункової залози щільна

Г. поверхня підшлункової залози гладка

Варіант № 3

1. Фактор, що стимулює місцеву регуляцію стравоходу:

А. адреналін

Б. адренокортикотропний гормон

В. ацетилхолін

Г. оксид азоту

2. Фактором, пригнічуючим місцеву регуляцію стравоходу є:

А. соматостатин

Б. бомбезин

В. ацетилхолін

Г. оксид азоту

3. Основними клінічними симптомами ураження товстого кишечнику є наступні, крім:

А. боль

Б. тенезми

В. одинофагія

Г. дисхезія

4. Основними клінічними симптомами ураження органів гастродуоденальної зони є наступні, крім:

А. біль

Б. полідипсія

В. відрижка їжею, кислим або повітрям

Г. печія

5. Скорочувальна здатність жовчного міхура посилюється:

А. глюкагоном

Б. холецистокініном

В. кальцитоніном

Г. антихолецистокініном

6. Основними клінічними симптомами ураження органів гепатобіліарної системи є наступні, крім:

А. біль

Б. нудота

В. блювота

Г. дисфагія

7. Характерним для ураження органів гастродуоденальної зони є симптом:

А. симптом Менделя

Б. симптом Керте

В. симптом Кача

Г. симптом Кера

8. Який фермент бере участь в розщепленні білку грудного молока:

А. сичужний фермент

Б. ліпаза підшлункової залози

В. лактаза

Г. ліпаза грудного молока

9. До складу ферментів підшлункової залози входять всі ферменти, крім:

А. амілаза

Б. ліпаза

В. ентерокіназа

Г. протеаза

10. До особливостей печінки у немовляти відносять все, крім:

А. часточки печінки нечітко відмежовані

Б. ліва частка за величиною менша за праву

В. зменшений вміст печінкових клітин

Г. у складі печінки більше води, але менше білку, жиру і глікогену

11. До ферментів кишкового соку відносять все, крім:

А. ентерокіназа

Б. лужна фосфотаза

В. лактаза

Г. амілаза

12. Який клінічний симптомокомплекс зумовлений недостатністю воротаря:

А. пілороспазм

Б. виразка

В. печія

Г. подразнений шлунок

Система травлення (АФО, методика)

ВАРІАНТ І ВАРІАНТ ІІ ВАРІАНТ ІІІ

1	Б	1	Г	1	А
2	А	2	Г	2	А
3	Б	3	Б	3	В
4	В	4	А	4	Б
5	Б	5	А	5	Б
6	Г	6	В	6	Г
7	А	7	В	7	А
8	А	8	А	8	А
9	А	9	А	9	В
10	Б	10	В	10	Б
11	В	11	В	11	Г
12	Г	12	В	12	Г

Система травлення (Семіотика, лабораторно-інструментальна діагностика)

Варіант І

1. Стан слизової оболонки шлунку та ДПК оцінюють при проведенні:

А. рН-метрії

Б. фіброгастродуоденоскопії

В. біліметрії

Г. рентгенологічного дослідження.

2. Найбільш інформативне дослідження при діагностиці дисфункції біліарного тракту:

А. рентгенологічне

Б. ультразвукове

В. біохімічне

Г. багатомиттєве фракційне дуоденальне зондування

3. Гіпергама-, гіпер- і дисімуноглобулінемія є проявом біохімічного синдрому:

А. холестаза

Б. цитолізу

В. печінково-клітинної недостатності

Г. мезенхимально-запального

4. При хронічному гастриті болі:

А. нічні

Б. ранні, пізні

В. голодні

Г. залежать від локалізації гастриту

5. Для діагностики патології шлунка і 12-палої кишки використовують:

А. оглядовий знімок органів черевної порожнини

Б. УЗД органів черевної порожнини

В. ФГДС

Г. колоноскопію

6.Болі при дискенезії жовчовивідних шляхів за гіперкінетичним типом:

А. оперізуючі

Б. нападоподібні в правому підребер’ї

В. ниючі, розпираючі в правому підребер’ї

Г. тупі в навколопупковій ділянці

7. Для підтвердження діагнозу аномалії жовчовивідної системи необхідно провести:

А. УЗД

Б. ретроградну панкреатохолангіографію

В. біохімічне дослідження міхурової жовчі

Г. холецистографію

8. Для пілороспазму характерний наступний симптом:

А. блювання через 30 хвилин

Б. біль в правому підребер’ї

В. закрепи

Г. блювання «фонтаном»

9. Які показання для визначення рН шлункового соку:

А. дизуричні прояви

Б. печія

В. дисфагія

Г. закреп

9. Назвіть показання для проведення УЗД органів черевної порожнини:

А. печія

Б. відрижка кислим

В. закрепи

Г. біль в правому підребер’ї

11. Для дисфункції біліарного тракту характерним є ураження:

А.жовчовивідних шляхів

Б. жовчного міхура

В. жовчного міхура, жовчовивідних шляхів та сфінктерів

12. Підвищення вмісту в сироватці крові лужної фосфатази є проявом біохімічного синдрому:

А. холестаза

Б. цитолізу

В. печінково-клітинної недостатності

Г. мезенхимально-запальний

Варіант ІІ

1. Для верифікації захворювань стравоходу застосовують все, крім:

А. добовий рН-моніторінг

Б. фіброскопічне дослідження

В. рентгенографічне дослідження

Г. сцінтіграфія

2. Для виразкової хвороби 12-палої кишки найбільш характерні болі в животі:

А.голодні і нічні

Б. пізні після їжі

В. нема закономірності

Г. ранні після їжі

3. Болі при дискенезії жовчовивідних шляхів за гіпокінетичним типом:

А. оперізуючі

Б. нападоподібні в правому підребер’ї

В. ниючі, розпираючі в правому підребер’ї

Г. тупі в навколопупковій ділянці

3. Які показання для проведення ФГДС:

А. біль в верхній половині живота

Б. болі при дефекації

В. діарея

Г. тенезми

5. До біохімічних синдромів відносять всі, крім:

А. цитолізу

Б. мезенхимально-запальний

В. жовтяниці

Г. печінково-клітинної недостатності

6. Стеаторея І-ІІІ ступеня характерна для захворювання:

А. шлунку та ДПК

Б. жовчного міхура

В. підшлункової залози

Г. товстого кишечнику

7. Найбільш інформативний метод дослідження для верифікації захворювання товстого кишечнику:

А. фіброгастродуоденоскопія

Б. фіброколоноскопія

В. біліметрія

Г. рн-метрія

8. До копрологічних симптомів відносять всі, крім:

А. амілорея

Б. стеаторея

В. креаторея

Г. лейкоцитоз

9. До захворювань органів гастродуоденальної зони відносять:

А. панкреатит

Б. функціональна диспепсія

В. холецистит

Г. ентероколіт

10. Стан слизової оболонки шлунку та ДПК оцінюють при проведенні:

А. рН-метрії

Б. ендоскопічного дослідження;

В. біліметрії

Г. рентгенологічного дослідження.

11. Для дисфункції біліарного тракту характерним є ураження:

А.жовчовивідних шляхів

Б. жовчного міхура

В. жовчного міхура, жовчовивідних шляхів та сфінктерів

12.Показанням для проведення ректороманоскопії є:

А. захворювання підшлункової залози

Б. захворювання товстого кишечнику

В. захворювання жовчного міхура

Г. захворювання тонкого кишечнику

Варіант ІІІ

1. Найбільш інформативний метод дослідження для верифікації захворювання підшлункової залози:

А. рентгенологічне

Б. фіброгастродуоденоскопічне

В. ультразвукове

Г. рн-метрія

2. Больовий синдром при виразковій хворобі 12-палої кишки характеризується:

А. постійним характером

Б. Мойнінганівським ритмом

В. хаотичною появою болі

3.Для верифікації пілороспазму необхідно провести:

А. холецистографію

Б. УЗД

В. рентгеноскопію

Г. колоноскопію

4. Мікроскопія жовчі надає можливість оцінити наступні показники, крім:

А. лейкоцити

Б. літогенність жовчі

В. слиз

Г. наявність бактерій

3. Біохімічні маркери гострого панкреатиту:

А. гіперамілаземія

Б. гіпербілірубінемія

В. гіперхолестеринемія

Г. стеаторея

6. Підвищення вмісту в сироватці крові АСТ і АЛТ є проявом біохімічного синдрому:

А. холестазу

Б. цитолізу

В. печінково-клітинної недостатності

Г. мезенхимально-запального

7. Назвіть показання для проведення дуоденального зондування:

А. захворювання органів гастродуоденальної зони

Б. захворювання органів біліарної системи

В. захворювання кишечнику

Г. захворювання стравоходу

8. Стан слизової оболонки сигмовидної кишки оцінюють при проведенні:

А. фіброгастродуоденоскопії

Б. ректороманоскопії

В. УЗД товстої кишки

Г. дуоденальному зондуванні

9. Моторно-евакуаторну функцію жовчного міхура оцінюють за допомогою:

А. фіброколоноскопії

Б. УЗД жовчного міхура

В. УЗД жовчного міхура з жовчогінним сніданком

Г. сцінтіграфії

10. До копрологічних симптомів відносять всі, крім:

А. амілорея

Б. стеаторея

В. креаторея

Г. лейкоцитоз

11. При хронічному гастриті болі:

А. нічні

Б. ранні, пізні

В. голодні

Г. залежить від локалізації гастриту

12. Назвіть показання для проведення копрологічного дослідження:

А. захворювання органів гастродуоденальної зони

Б. захворювання підшлункової залози

В. захворювання кишечнику

Г. все перераховане

Система травлення (АФО, методика)

ВАРІАНТ І ВАРІАНТ ІІ ВАРІАНТ ІІІ

1	Б	1	Г	1	А
2	А	2	Г	2	А
3	Б	3	Б	3	В
4	В	4	А	4	Б
5	Б	5	А	5	Б
6	Г	6	В	6	Г
7	А	7	В	7	А
8	А	8	А	8	А
9	А	9	А	9	В
10	Б	10	В	10	Б
11	В	11	В	11	Г
12	Г	12	В	12	Г

Система травлення (Семіотика, лабораторно-інструментальна діагностика)

ВАРІАНТ І ВАРІАНТ ІІ ВАРІАНТ ІІІ

1	Б	1	Г	1	В
2	Г	2	А	2	Б
3	В	3	В	3	В
4	Б	4	А	4	Б
5	В	5	В	5	Г
6	Б	6	В	6	Б
7	Б	7	Б	7	Б
8	А	8	Г	8	Б
9	Б	9	Б	9	В
10	Г	10	Б	10	Г
11	В	11	В	11	Б
12	А	12	Б	12	Г

Задачі для самоконтролю:

Задача №1

1. Дитина 6 років, протягом 1 місяця скаржиться на біль в верхньому відділі живота, приступоподібного характеру, який виникає натще, нудоту, погіршення апетиту, слабкість. Об’єктивно: шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м’який, болючий в пілородуоденальній зоні, позитивний симптом Менделя. При лабораторно-інструментальному обстеженні органічної патології не виявлено. Яке захворювання є найбільш ймовірним?

А. Захворювання шлунку

Б. Захворювання жовчного пузиря

В. Захворювання кишечнику

2. Дитина 12 років, протягом 3 тижнів скаржиться на біль в верхньому відділі живота, ниючого характеру, який виникає після їжі через 1 годину, нудоту, слабкість. Об’єктивно: шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, при пальпації: живіт м’який, болючий в пілородуоденальній зоні, позитивний симптом Менделя. Які необхідно призначити додаткові методи обстеження для верифікації діагнозу? Обгрунтуйте відповідь.

А. Фіброгастродуоденоскопічне дослідження

Б. Добовий рН-моніторінг

В. УЗД органів черевної порожнини

Г. Дуоденальне зондування

3. Дитина 7 років, протягом 2 місяців скаржиться на періодичний біль в верхньому відділі живота, ниючого характеру, пізній біль (через 2-3 години після їжі), погіршення апетиту, раннє насичення, почуття важкості після їжі, нудота, блювота. Об’єктивно: шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м’який, болючий в пілородуоденальній зоні. При фіброгастродуоденоскопічному обстеженні виявлені ерозивні зміни слизової оболонки ДПК і запальні зміни шлунку. Яке захворювання є найбільш ймовірним?

А. Захворювання шлунку та ДПК.

Б. Захворювання кишечнику.

В. Захворювання жовчного міхура

Г. Захворювання підшлункової залози

4. Дитина 9 років, протягом 1 місяця скаржиться на періодичний біль в верхньому відділі живота, ниючого характеру, натще або через 1- 1,5 години після їжі, відрижку їжею, повітрям, нудоту, схильність до поносів, слабкість, головний біль. З анамнезу відомо, що дитина з 2 років страждає на харчову алергію. Спадковість обтяжена: у батька дитини – виразкова хвороба шлунку. Об’єктивно: шкіра бліда, на шкірі обличчя алергійні висипки, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м’який, виражена локальна пальпаторна і перкуторна болючість в епігастрії. Який метод дослідження дозволить встановити діагноз?

А. Дуоденальне зондування.

Б. Колоноскопія + гістологічне дослідження біоптату слизової оболонки товстої кишки.

В. Фіброгастродуоденоскопія + гістологічне дослідження біоптату слизової оболонки шлунку.

Г. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.

5. Дитина 8 років. Протягом 3 місяців скаржиться на рецидивуючий біль у правому підребер’ї, пов’язаний з погрішностями в харчуванні, з фізичним навантаженням, нудоту, головний біль. Об’єктивно: шкіра бліда, склери субектеричні, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м’який, позитивні міхурові симптоми. Ваш попередній діагноз?

А. Захворювання жовчного міхура.

Б. Функціональні порушення шлунку

В. Захворювання кишечнику

Г. Захворювання підшлункової залози.

6. Дитина 6 років. Протягом 1місяця скаржиться на ниючий біль у правому підребер’ї, пов’язаний з прийомом смаженої їжі, з фізичним навантаженням, нудоту, блювоту. Об’єктивно: шкіра бліда, склери субектеричні, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м’який, позитивні міхурові симптоми: Кера, Захар’їна, Харитонова. Печінка на 3 см виступає із-під реберної дуги, селезінка не збільшена. Які необхідно провести дослідження для встановлення діагнозу?

А. Фіброгастродуоденоскопічне дослідження

Б. Добовий рН-моніторінг

В. УЗД органів черевної порожнини

Г. Ректороманоскопічне дослідження

7. Дитині 3 тижні, знаходиться на природному вигодовуванні. Скарги матері на блювоту після кожного вигодовування. Фізичний розвиток відповідає віку. Під час огляду шкірні покриви рожевого кольору, без висипки. Живіт при пальпації м’який, безболісний. Випорожнення 4 рази на добу, без патологічних домішок. Ваш попередній діагноз?

А. Пілороспазм

Б. Функціональний гастроезофагеальний рефлюкс

В. Гастрит

Г. Функціональна диспепсія

8. Дитина 7 років. Протягом 1місяця скаржиться на ниючий біль у правому підребер’ї, пов’язаний з прийомом смаженої їжі, з фізичним навантаженням, нудоту, блювоту. Об’єктивно: шкіра бліда, склери субектеричні, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м’який, позитивні міхурові симптоми: Кера, Захар’їна, Харитонова. Печінка на 3 см виступає із-під реберної дуги, селезінка не збільшена. Був встановлений попередній діагноз: Дисфункція жовчного міхура. Які клінічні симптоми дають можливість встановити діагноз?

А. Скарги

Б. Пальпація живота

В. Збільшені розміри печінки

Г. Скарги, дані пальпаціі живота

9. Дитина 10 років. Протягом 8 місяців скаржиться на періодичний тупий біль в нижніх відділах живота перед дефекацією, метеоризм, тенезми, анорексію. Об’єктивно: шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м’який, болючий по ходу кишечнику. Випорожнення 1 раз в 3 дні, без патологічних домішок. Яке захворювання є найбільш ймовірним?

А. Захворювання кишечнику

Б. Захворювання жовчного міхура

В. Захворювання шлунку

Г. Захворювання підшлункової залози

10. Дитина 14 років. Протягом 5 місяців скаржиться на періодичний тупий біль в нижніх відділах живота перед дефекацією, тенезми. Об’єктивно: шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м’який, болючий по ходу кишечнику, пальпуються спазмовані петлі нисхідного відділу кишечнику. Випорожнення 1 раз в 3 дні, без патологічних домішок. Який з методів обстеження є першочерговим для верифікації діагнозу?

А. Фіброгастродуоденоскопічне дослідження

Б. Добовий рН-моніторінг

В. УЗД органів черевної порожнини

Г. Ректороманоскопічне дослідження.

11. Дитина 11 років. Після клінічного огляду був встановлений попередній діагноз: гастрит. Які необхідно провести додаткові методи дослідження для підтвердження діагнозу?

А. Фіброколоноскопічне дослідження

Б. Фіброгастродуоденоскопічне дослідження

В. УЗД органів черевної порожнини

Г. Рентгенографія органів черевної порожнини

12. Дитина 14 років. Після клінічного огляду був встановлений попередній діагноз: гепатит. Який з методів обстеження є першочерговим для верифікації діагнозу?

А. Сцінтіграфія печінки

Б. Фіброгастродуоденоскопічне дослідження

В. УЗД органів черевної порожнини

Г. Дуоденальне зондування

Відповіді до задач:

1-А, 2 – А, 3 – А, 4 – В, 5 – А, 6 – В, 7- А, 8 – Г, 9 – А, 10 – Г, 11 – Б, 12 – В.

17