Самостійна робота №1

Для виконання самостійної роботи №1 необхідно повторити такий граматичний матеріал:

1. Прикметники І – ІІ в.

2. Займенникові прикметники.

3. Присвійні займенники.

4. Особові займенники. Зворотній займенник.

Питання для самоконтролю

1. Які прикметники належать до І – ІІ відміни?

2. Як відмінюються прикметники І –ІІ відміни?

3. Які особливості вживання мають особові, зворотній і присвійні займенники у латинській мові? Вивчить правила їх відмінювання.

4. Запам’ятайте особливості відмінювання займенникових прикметників.

5. Запам’ятайте особливості відмінювання питальних, неозначених займенників.

Завдання

І. Узгодьте займенники з іменниками, перекладіть.

Зразок виконання: meus, mea, meum amicus, i (m)

amicus meus – мій друг.

ІІ. Перекладіть.

Варіант І

І. noster, nostra, nostrum exemplum, i (n)

II. 1. Aliēna nobis, nostra plus aliis placent.

2. Fabǔlae antīquae scientias veras de natūra et persōnis etsi non dant, tamen

bene vitam et studia populōrum antiquōrum monstrant.

3. Cum „nosce te” dicit Apollō, hoc dicit: „Nosce anǐmum tuum”.

4. Qui poēta dulcior est quam Homērus.

Варіант ІІ

I. meus, mea, meum liber, bri (m)

II. 1.Venīmus tecum ad meum amīcum.

2. Parva vitia aliōrum ridētis, sed magna, quae vos dedecorant, non vidētis.

3. Huic omnes parent, hanc omnes amant.

4. Cui nostrum sunt, ignōta carmǐna poetārum nostrōrum?

Варіант ІІІ

I. vester, vestra, vestrum negotium, I (n)

II. 1. Vita aliēna est nobis magistra.

2. Alii servi Graeci morbos curabant et sanābant, alii liběros Romanōrum

educabant et puěros grammaticam philosophiam littěras docēbant.

3. De hoc morbo ille medicus perītus interrogāri debet.

4. Quem poētam magis laudant quam Homērum?

Варіант IV

I. suus, sua, suum ager, gri (m)

II. 1. Fortūna multis dat nimis, satis – nulli.

2. Liběri libros poētārum Graecōrum amābant et saepe tragoedias et comoedias

clarōrum poetārum legēbant.

3. Huic pericǔlo hae duae res erant auxilio: scentia et pax.

4. Cuius vocem audio.

Варіант V

I. noster, nostra, nostrum aedificium, i (n)

II. 1. Ignosce saepe alteri, nunquam tibi

2. Memoria minuǐtur, nisi eam exercēmus.

3. Hi ipsi tanto studio labōrant.

4. Apud Spartiātes erat genus quoddam homǐnum, quod Hilōtae appellabātur,

quōrum magna multitūdo agros colēbat.

Варіант VI

I. is, ea, id candidātus, i (m)

II. 1. Nemo hunc amat, qui verba nuntiat mala.

2. Rivi aqua a lupo ad agnum fluit, sed lupus avīdus agno clamat: „Cur mihi

aquam turbas?”

3. Discipǔlus piger sibi ipsi nocet non magistro.

4. Quaedam bestiolae habent vitam unius diei.

Варіант VII

I. tuus, tua, tuum donum, i (n)

II. 1. Cui vestrum fortūna Croesi, regis nota est?

2. Parentes sunt optǐmi amīci liberōrum: libenter eos iuvant multaque beneficia iis tribuunt.

3. Illa verba semper memoriā tenebuntur.

4. Hic rex, cuius divitiae erant ingentes, magnam potentiam habēbat.

Варіант VIII

I. hic, haec, hoc gladius, i (m)

II. 1. Proverbia Latīna saepe vitam incolārum antoquōrum illustrant.

2. In nobis ipsis est orīgo omnium malōrum.

3. Eum omnes amant, cuius virtus omnǐbus utǐlis est.

4. Caesari ipsi, cui omnia licent, propter hoc ipsum multa non licent.

Варіант IX

I. ille, illa, illud pugna, ae (f)

II. 1. Templa, quae incendio delēta erant, ab incŏlis restitūta sunt.

2. Haec sententia mihi placet, illa displicet.

3. Qui aliis auxilium praebebit, is etiam ab aliis auxilium praebebǐtur.

4. Est vobis notum praeclārum illud: suum cuique.