Запитання і завдання

1. Яких вимог має додержуватися вчитель, створюючи методичні розробки навчальних об'єктів праці?

2. Поясніть послідовність складання методичної розробки на прикладі окремо взятого навчального виробу.

3. Складіть індивідуальні методичні розробки дидактичних посібників і предметних ігор.

§ 2. Конструювання навчально-наочних посібників

У початкових класах застосування наочності має на меті: збагачення й розширення безпосереднього чуттєвого досвіду учнів, розвиток спостережливості, пізнання конкретних властивостей предметів під час практичної діяльності, створення умов для переходу до абстрактного мислення, опори для самостійного навчання й систематизації навчального матеріалу.

Важливе значення для активізації учнів, свідомого засвоєння навчальних тем мають колекції різних матеріалів, моделі, макети, які молодші школярі можуть виготовити на уроках трудового навчання. Тематика навчально-наочних посібників випливає з навчально-виховних завдань і тісно пов'язана з програмовим матеріалом як з трудового навчання, так І з рідної мови, математики, природознавства. Під час ознайомлення учнів з матеріалами, які вони будуть використовувати у практичній роботі, вчителю необхідні колекції

видів паперу, тканини, дроту, пластмас. Вивчаючи тему про ткацтво, доцільно використати модель

ткацької рамки.

На уроках рідної мови у четвертому класі під час повного розбору слів - іменників учням набагато цікавіше і швидше буде виконувати навчальне завдання з допомогою саморобного дидактичного посібника «Мовний

годинник».

Рис. 109. Дидактичний посібник "Мовний годинник"

Для його виготовлення знадобиться цупкий папір. Спочатку розмічають круг радіусом 100 мм і проводять у ньому коло радіусом 90 мм (рис. 109, а). Ділять круг

спочатку на 4 частини, а потім три сектори (праві і лівий нижній) ділять на 4 частини, а лівий верхній сектор на 5 частин (б).

На обідку круга пишуть фломастерами назву, число, рід, відмінок, член речення, а на розмічених секторах - граматичні ознаки даного іменника.

Стрілки для годинника можна вирізати з картону (в) і рухомо з'єднати в центрі круга міцними нитками (г).

Під час розбору слова-іменника, наприклад, «школа», учні на своїх мовних годинниках показують стрілки на: загальна назва, однина, неістота, жіночий рід, називний відмінок, головний член речення (г).

Спостерігаючи за напрямками стрілок в годиннику, можна оцінити знання кожного учня з даної теми.

Дидактичний посібник «Класи і розряди» використовують під час вивчення і закріплення навчального матеріалу з математики у четвертому класі на тему «Поділ чисел на класи і розряди».

Після з'ясування послідовності трудових дій, вирізають з картону прямокутник розміром 165x195 мм (рис. 110, а). Розмічають на його горизонтальній стороні 11 поділок по 15 мм, а на вертикальній - 13 (б). На розміченому прямокутнику пишуть фломастерами цифри, класи і розряди, як показано на рисунку 110, г.

З відрізків тонкого картону вирізають 9 кружечків діаметром 10 мм (в) І шилом проколюють в них 2 отвори, щоб можна було вільно пересувати їх на нитці. Кружечки нанизують на міцні нитки і приклеюють нитки на зворотному боці основи так, щоб на лицьовому вони проходили посередині кожного розряду (г). Бажано, щоб кружечки були для кожного класу іншого кольору, так легше буде орієнтуватися.

Спочатку учні повторюють нумерацію класу тисяч, а потім викладають дев'ятизначне число, наприклад, 127 360 458. Пересуваючи на нитках кружечки до відповідних цифр класів і розрядів, знаходять задане число.

Дидактичний посібник «Термометр» використовують на уроках природознавства в третьому класі.

Перед тим як приступити до виготовлення саморобного термометра, з'ясовують з учнями принцип дії термометра-гра-дусника для вимірювання температури тіла людини (всередині

його є ртуть, яка при охолодженні стискується, а при нагріванні - розширюється і піднімається по трубочці вгору), а також наслідки, які можуть виникнути при контакті з ртуттю. Після цього планують технологію виготовлення саморобного термометра.

Розмічають і вирізають з тонкого картону основу, прямокутник розміром 40x200 мм (рис. 111, а). Обрізають кути,

Рис. ПО. Дидактичний посібник "Класи і розряди"

вирізають внизу форму резервуара для ртуті (б). Знаходять по довжині середину для нульової поділки. При цьому варто пригадати, як передати в тонах різні температури (наприклад, сонця, вогню). З кольорового паперу наклеюють на основу знизу холодні тони {зелений, голубий, синій), а зверху теплі (жовтий, оранжевий, червоний).

Рис. 111, Дидактичний посібник "Термометр"

Для імітації внутрішньої скляної трубочки вирізають і приклеюють п'ятиміліметрову смужку з білого паперу.

Вниз і вгору від нуля наносять фломастерами через кожні 5 мм поділки і пишуть цифри (в). Для імітації ртутного стовпчика доцільно використати червоні і білі нитки, вставити їх у проколені отвори, а з'єднання ниток бажано учням виконати самостійно, але з умовою, що вузлик має бути із зворотного боку.

Саморобний термометр можна застосувати і для проведення гри. Один учень нехай буде «хворим», а другий - «лікарем». «Хворий» виставляє на саморобному термометрі температуру свого тіла, а «лікар» визначає стан його здоров'я. Потім діти міняються ролями. Попередньо вчитель з'ясовує з учнями про температуру здорової людини.