IV. Послідовність трудових дій

Вчитель пропонує розглянути малюнки в посібнику І. М, Веремійчика «Майстровиті руки», а також прочитати по­слідовність виготовлення прикраси, для якої підготовлені в учня матеріали. Радить намазати кінці ниток клеєм для кращого протягування їх у відрізках соломи або використати велику голку. Попереджує про те, що відрізки соломи для створення фігур солом'яних павуків мають бути однаковими, інакше фігури будуть перекошеними. Відповідає на запитання учнів про незрозумілі для них дії під час розгляду послідовності виготовлення виробу.

V. Самостійна робота учнів

Одні учні виготовляють солом'яні ланцюжки, інші (попарно) - солом'яні павуки. Учні, які принесли з дому свічки, дзвіночки, бантики, зображують декоративну композиційну прикрасу. Вчитель пояснює їм, що дзвіночок нагадує про велике христи­янське свято, зелений колір гілочки чи трави символізує довголіття, світлий колір свічки ~ світле життя. Допомагає учням з'єднувати найбільшу каркасну фігуру - солом'яного павука. З окремими учнями проводить індивідуальний інструктаж.

VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт

Для колективного обговорення добирають по одному примірнику виготовлених прикрас. Визначають якість виго­товлення. Вчитель акцентує увагу на недоліках у виробах, які мають учні ліквідувати вдома, щоб прикраси мали естетичний вигляд. Виставляє об'єктивні оцінки, проводить підсумок уроку.

VII. Прибирання робочих місць

Вчитель дає завдання черговим старанно перевірити чистоту робочих місць, зібрати невикористані відрізки соломи для резервного фонду.

Тема. Робота з технічним конструктором

Мета. Формувати конструктивні вміння і навички уч­нів ігри складанні моделей машин. Розвивати технічну творчість, фантазію. Виховувати пова­гу до професії конструктора.

Об'єкт праці: моделі електро і автокара.

Приладдя: малюнки електро і автокара, набори металокон-

структорів.

Хід уроку

I. Організація класу

Вчитель дає завдання черговим перевірити наявність на робочих місцях технічних конструкторів, а також видати кон­структори зі шкільної ігротеки тим учням, у яких вони відсутні, або рекомендує працювати попарно.

II. Мотивація навчально-трудової діяльності (у формі ділової гри)

Сьогодні в нас надзвичайно цікавий урок. Ми будемо працювати в конструкторському бюро машинобудівного заводу. Конструюватиме маловідомі, але дуже потрібні машини - електро і автокари. Вчитель демонструє їх малюнки.

III. Вступна бесіда

Електро і автокари - це маленькі машини, які вико­ристовують для перевезення невеликих вантажів у заводських цехах, залізничних станціях. У давнину «карами» називали сани-лісовози. Вірогідно, що назви сучасних машин мають спільне коріння з давнішнім транспортом.

- А яка, на вашу думку, відмінність між електрокаром і автокаром? (Електрокар має електричний двигун, а двигун у автокара працює на бензині).

IV. Конструктивно-навчальна діяльність учнів

1. Створюючи машини, механізми, конструктори дотри­ муються визначених технічних умов. Наприклад, потужності, швидкості, умов праці машини. До електро і автокарів з технічних вимог можна виділити, наприклад, компактність, простоту кон­ струкції, малу швидкість (у цехах і вокзалах велика швидкість небезпечна). Потужність у цих машин також невелика, тому в електрокарах двигун працює від акумуляторної батареї. Управління в ньому у вигляді ручок-важелів. У автокарів двигун також менший ніж у вантажних автомобілів.

• Які ж основні частини можна виділити у цих машинах? (Кузов, колеса, кабіна і двигун.)

• Які деталі набору думаєте використовувати для констру­ ювання кузова? (Основи, кутики, планки, болти, гайки.)

• А для кабіни з двигуном? (Основи, пластинки, скоби, кутики, болти, гайки.)

• На чому будете кріпити колеса? (На осях.)

2. Після повторення правил безпеки і культури праці при роботі з металоконструктором учні самостійно конструюють моделі електро і автокара (за вибором). Вчитель ще раз нагадує дітям про основні технічні умови для цих машин. Відповідає на запитання учнів, які з'явилися в процесі конструювання. Допомагає порадами у складних ситуаціях. Контролює дотримання учнями правил безпеки і культури праці.

3. Для школярів, які вже сконструювали моделі, вчитель ставить нову технічну задачу: «У заводських цехах з'явилися довгі деталі, тому потрібно пристосувати електрокари для перевезення цих деталей». Варіанти для розв'язання цієї конструкторської задачі можуть бути різні, наприклад, подовження кузова, чи роз'ємний кузов або кріплення причепа. Для найбільш здібних юних конструкторів учитель пропонує технічну задачу, в якій стоїть завдання сконструювати авто чи електрокар з механічними руками, що зміг би під керівництвом водія піднімати деталі і перевозити на невелику відстань та вивантажувати їх у необхідне місце.