- •Східноукраїнський національний університет
- •Факультет фінансового управління
- •« Банківська статистика||»
- •Луганськ 2011
- •Загальні положення|становища|
- •Методичною основою самостійної роботи із спеціалізованою літературою є:
- •2. Підбір та вивчення літератури.
- •3. Самостійна робота студентів під час опанування знань з дисципліни «Банківська статистика» зводиться до такого Тема 2. Статистика ресурсів комерційних банків
- •Тема 3. Статистика активних операцій банків
- •Тема 4. Статистика доходів і витрат банку
- •Тема 5. Статистика прибутків комерційного банку
- •Тема 6. Статистика ефективності банківської діяльності
- •6. Список використаних джерел контрольної чи дипломної роботи
- •Рекомендована література
- •Навчальне видання Методичні вказівки
- •91034, М. Луганск, кв. Молодежный, 20а
Тема 5. Статистика прибутків комерційного банку
На основі даних періодичних публікацій в журналах «Банковский аудит», «Банківська справа», «Вісник НБУ», «Деньги и кредит», «Финансовые риски» зробити огляд:
методичних положень по аналізу прибутку та прибутковості комерційних банків;
публікацій про сучасний стан прибутковості комерційних банків;
даних про обсяги прибутку та активів і рівень прибутковості окремих комерційних банків України.
На основі цих даних:
здійснити порівняльний аналіз по окремих групах і по всій сукупності банків: обсягу прибутку, рівнів прибутковості активів (ROA), капіталу (ROE) та витрат:
обчислити показники зв’язку зміни названих показників залежно від обсягу активів;
здійснити порівняльний індексний та факторний аналіз динаміки, перелічених показників прибутковості;
здійснити порівняльний факторний декомпозиційний аналіз динаміки прибутковості капіталу та обсягу прибутку по окремих групах банку та всій їх сукупності.
Тема 6. Статистика ефективності банківської діяльності
На основі даних періодичних публікацій в журналах «Банковский аудит», «Банківська справа», «Вісник НБУ», «Деньги и кредит», «Финансовые риски» зробити огляд:
методичних положень по аналізу ефективності комерційних банків;
публікацій про сучасний стан ефективності комерційних банків;
даних про рівні ефективності та обсяги активів окремих комерційних банків України.
На основі цих даних:
здійснити порівняльний аналіз динаміки по окремих групах і по всій сукупності банків основних показників ефекту та витрат;
здійснити порівняльний індексний і факторний аналіз показників ефекту та ефективності;
здійснити аналіз абсолютної та відносної економії ресурсів (капіталу, активів, зобов’язань) та витрат (загального обсягу витрат і процентних витрат);
дати рейтингову оцінку банків за ефективністю.
5. Іноді самостійне вивчення літератури пов’язане з оформленням бібліографії. Найчастіше така необхідність виникає тоді, коли результати статистичних досліджень слід відобразити у контрольній чи дипломній роботі.
Бібліографія - (греч. biblion – книга, grapho – пишу) це галузь знань про методи і способи складання показників, списків, огляду друкарських робіт. Це один з найважливіших етапів вузівської підготовки фахівців, а також форма самостійної підготовки, в процесі якої здобуються уміння і навики організації і здійснення наукових досліджень. Завданням бібліографії є реєстрація друкарських робіт в певної галузі знань, окремої проблеми, або теми. Надається вона в наукових дослідженнях у вигляді переліку книг, журналів, статей і послань на місце, рік публікації, видавництво і ін.|посилання|
5.1. Використання в роботі основних цитат, цифрових даних, схем, формул і ін., запозичених з|із| наукових літературних і інших джерел, а також запозичення думок, висновків|висновків| і тому подібне|тощо| інших авторів обов'язково повинно супроводжуватися|супроводжуватися| посиланням|посиланням| на назву джерела.
5.2. Посилання в тексті роботи можна використовувати внутрішньотекстові або підрядкові. У першому випадку заслання додається відразу після закінчення цитати в квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела в списку літератури і відповідна сторінка. Наприклад [4, с. 35].
Підрядкові послання на використані наукові джерела рекомендуються в тих випадках, коли їх небагато, або коли вони зроблені на роботи, що не мають прямого відношення до теми, і, отже, не включені в список використаних джерел. В цьому випадку виноски нумеруються в межах сторінки під текстом цієї сторінки у вигляді виноски, в якій вказують прізвище і ініціали автора, назву джерела, видавництво, рік видання і сторінку.