- •Загальні положення Анотація навчально-методичного комплексу курсу «Кримінологія»
- •2. Система контролю знань студента з навчальної дисципліни “кримінологія”
- •Методика обчислення підсумкової оцінки роботи студента
- •Підсумкова шкала оцінювання
- •3. Тематичний план навчальної дисципліни “кримінологія”
- •4. Програма навчальної дисципліни “кримінологія” загальна частина
- •Тема 1. Поняття, предмет та система кримінології.
- •Методологія кримінології та методика кримінологічних досліджень
- •Тема 2. Історія розвитку та сучасний стан кримінології
- •Тема 3. Поняття та загальна характеристика злочинності.
- •Тема 4. Причини та умови злочинності
- •Тема 5. Особистість злочинця
- •Тема 6. Причини та умови конкретного злочину.
- •Тема 7. Протидія злочинності
- •Особлива частина
- •Тема 8. Організована злочинність
- •Тема 9. Злочинність неповнолітніх
- •Тема 10. Економічна злочинність
- •Тема 11. Насильницька злочинність
- •Тема 12. Рецидивна та професійна злочинність
- •Тема 13. Необережні злочини
- •Тема 14. Кримінологічна характеристика пияцтва, наркоманії та інших негативних явищ
- •5. Завдання до семінарських занять Теми 1. Поняття, предмет та система кримінології. Методологія кримінології та методика кримінологічних досліджень
- •Тема 3. Поняття та загальна характеристика злочинності
- •Тема 4. Причини та умови злочинності
- •Тема 5. Особистість злочинця
- •Тема 6. Причини і умови конкретного злочину
- •Теми 7. Протидія злочинності
- •6. Самостійна робота студентів
- •7. Орієнтовні теми рефератів з курсу «кримінологія»
- •8. Методичні рекомендації з виконання, оформлення і захисту курсових робіт з кримінології
- •10. Перелік рекомендованої літератури
- •Підручники та інша література, видана у зарубіжних країнах
- •2. Перелік додаткової літератури з окремих тем
- •До теми 14. Кримінологічна характеристика пияцтва, наркоманії та інших негативних соціальних явищ
Методика обчислення підсумкової оцінки роботи студента
Підсумкова оцінка роботи студента з вивчення навчальної дисципліни “Кримінологія” обчислюється відповідно до кредитно-модульної системи за 100-бальною шкалою.
Складовими, які враховуються при обчисленні підсумкової оцінки, є:
поточна успішність, яка включає наступні види роботи студента: 1) усну відповідь на семінарському занятті; 2) доповнення до усної відповіді; 3) поточні контрольні письмові роботи (реферати); 4) наукову доповідь (повідомлення) на семінарському занятті;
результат виконання (по завершенню вивчення дисципліни) модульної контрольної роботи
іспит.
Максимальні показники вказаних складових: 1) поточна успішність – 30 балів; виконання модульної роботи – 10 балів (всього 40 балів); 2) іспит – 60 бал.
Поточна успішність обчислюється з урахуванням оцінок, одержаних студентом на семінарських заняттях, а у випадку відпрацювання пропущених занять – і оцінок, одержаних за результатами відпрацювання.
Усні відповіді студента на семінарському занятті та поточні контрольні письмові роботи (реферати) оцінюються за 5-бальною шкалою. Після останнього семінарського заняття викладач, який проводив ці заняття, виставляє за 5-бальною шкалою середню оцінку .
Якщо викладач виставляє студенту загальну оцінку поточної успішності “незадовільно” («2»), за його поданням такий студент розпорядженням декана може бути не допущений до складання іспиту.
Доповнення до усної відповіді на семінарському занятті (незалежно від їх кількості) оцінюються в 1 бал, який при підведенні підсумків поточної успішності приєднується до середньої оцінки за усні відповіді та поточні контрольні письмові роботи.
Наукова доповідь студента на семінарському занятті оцінюється так само, як і усна відповідь, з додаванням одного заохочувального бала. Цей бал також додається до середньої оцінки за усні відповіді та поточні контрольні письмові роботи.
Бали, отримані студентом впродовж навчального семестру, переводяться у загальну оцінку поточної успішності шляхом їх множення на коефіцієнт “5”. Тобто, загальна кількість балів, які може отримати студент за поточну успішність, не може перевищувати 35 балів.
Кожне пропущене і не відпрацьоване семінарське заняття зменшує загальну оцінку поточної успішності на 1 бал. Якщо студент не відпрацював 4 і більше пропущених семінарських занять, він за поданням викладача, який проводив ці заняття, розпорядженням декана може бути не допущений до складання іспиту.
Письмова чи усна відповідь студента на іспиті оцінюється за 5-бальною шкалою, із наступним її переведенням у 60-бальну шкалу, при цьому кожна із позитивних оцінок відповідає наступній кількості балів: “відмінно” (5) – 35-45; “добре” (4) – 25-35; “задовільно” – 17-25 бали.
Підсумкова шкала оцінювання
Кількість балів за 100-бальною шкалою |
Оцінка за національною шкалою та шкалою університету |
Оцінка за шкалою ECTS |
|
90 – 100 |
відмінно |
5 |
А відмінно |
85 - 89 75 - 84 |
добре |
4 |
В дуже добре С добре |
65 – 74 60 - 64 |
задовільно |
3 |
D задовільно Е задовільно (достатньо) |
0 - 59 |
незадовільно |
2 |
FX незадовільно з можливістю повторного складання |