ГВпо гВсз
С
Ш
К
О Ве ВМАК
Рівень викидів
Графік 17-12. Стандарти і штрафи
ШТРАФИ НА ШКІДЛИВІ ВИКИДИ. Штрафи на шкідливі викиди - це штрафи, які накладаються на фірму за кожну одиницю викидів. Як видно з графіка 17-12, штраф на шкідливі викиди на рівні Ш зацікавлює підприємство працювати ефективно: фірма дозволяє собі рівень шкідливих викидів Ве, для якого ГВсз і ГВпо є однаковими. Фактично для всіх рівнів викидів понад Ве одиниць ГВпо є меншими від штрафу на шкідливі викиди і фірмі є вигідним зменшувати викиди. Нижче Ве одиниць, оскільки ГВпо є більшими штрафу, фірма надає перевагу сплатити штраф, ніж скорочувати викиди. Таким чином, фірма буде сплачувати штраф, розмір якого на графіку становить площу прямокутника ОШСВе, і нести тягар витрат на обмеження викидів, що становлять площу трикутника СВеВМАК. Ці загальні витрати фірми, пов’язані із сплатою штрафу та витратами на зменшення викидів, є меншими від розміру штрафу, який би фірма повинна була заплатити, якби взагалі не зменшувала викиди (за такої ситуації розмір штрафу становив би площу прямокутника ОШКВМАК ).
ДОЗВОЛИ НА ВИКИДИ ІЗ ПРАВОМ ПЕРЕДАЧІ. Суть цієї системи полягає в тому, що певна організація вводить дозволи на викиди із правом передачі - кожна фірма повинна мати дозвіл для здійснення викидів. Дозволи розподілені між всіма фірмами, причому загальний рівень викидів за всіма дозволами дорівнює їх бажаному (ефективному) рівню. Дозволи мають ринкову вартість - їх можна купувати і продавати. Така система створює стимули у фірм для торгівлі цими дозволами, так що фірми, які мають менші можливості для зменшення викидів, будуть купувати ці дозволи, а фірми з кращими можливостями щодо скорочення викидів, будуть продавати ці дозволи.
За умови, коли є достатньо фірм та дозволів, конкурентний ринок дозволів буде розвиватись. В точці ринкової рівноваги ціна дозволів буде дорівнювати граничним витратам на обмеження викидів для всіх фірм. Отже, загальний рівень викидів буде становити рівень, вибраний організацією, яка вводила дозволи (тобто ефективний рівень).
ПОДАТКИ НА ЗАБРУДНЕННЯ ТА ПОДАТКИ НА ОБСЯГИ ВИРОБНИЦТВА. Ці податки приблизно становлять витрати переливу на одиницю виробництва. Фірма оцінює ці податки як додаткові витрати, які є фактором зменшення обсягів виробництва, а отже, і екстерналій (викидів).
ДІЛОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО МІЖ ЛЮДЬМИ
Екстерналії не вимагають державного регулювання за існування умов, коли:
1) чітко визначені права власності;
2) екстерналії стосуються невеликої кількості сторін;
3) сторони можуть вести ділове співробітництво без додаткових витрат і на взаємовигідній основі.
Права власності - це система законодавчих правил, які описують можливі дії окремих людей чи фірм щодо майна, яке їм належить. Наприклад, якщо люди мають право власності на землю, то вони можуть на ній будувати, нічого не робити або продати її. Вони також захищені від втручання інших людей у використання свого права.
В обставинах, які відповідають трьом вище зазначеним умовам, неефективності (які спричинені екстерналіями) можуть бути усунені шляхом ведення ділового співробітництва між зацікавленими сторонами незалежно від того, кому належать права власності на екстерналії. Проте розподіл прибутків між двома сторонами буде залежати від визначення прав власності. Виділене визначення називається теоремою Коуза на честь Рональда Коуза, який розвинув цю ідею. Права власності визначають ціну екстерналії, створюючи альтернативні витрати для обох зацікавлених сторін, а отже, і підставу для заключення угоди, домовленості. Дію механізму ділового співробітництва розглянемо на прикладі, недалекому від дійсності.
Припустимо, що на березі озера, що знаходиться серед соснового лісу, розташований курорт, який є власністю Петра. Сосновий же ліс є власністю Миколи. Микола збирається зробити вирубку дерев навколо озера і такі його дії відповідають його правам власності на ліс. Вирубка дерев навколо озера принесе шкоду (негативні екстерналії) Петру, оскільки привабливість курорту зменшиться і відповідно зменшиться потік туристів та доходи Петра. Незалежно від того, що права власності на ліс належать Миколі, обидві сторони будуть зацікавлені у веденні переговорів та досягненні домовленості. Так, Петро буде зацікавлений у збереженні дерев і для цього пропонуватиме певну компенсацію Миколі за те, щоб він не вирубував дерева навколо озера. В цьому може бути зацікавлений і Микола, оскільки, вирубавши дерева, він не одержить цієї компенсації, а зберігши дерева, він збереже недоторканим ліс ще й одержить певну суму грошей.
Якщо ж Миколі заборонені вирубки лісу навколо озера, то Микола може запропонувати певну компенсацію Петру за здійснення цих вирубок. Петро буде зацікавлений у веденні переговорів, оскільки вразі відмови він не одержить компенсації.
Отже, незалежно від того кому належать права власності на екстерналії, обидві сторони зацікавленні у веденні переговорів. Ціна ж компенсації буде визначатись правами власності на заподіяння шкоди (на екстерналії).
ЮРИДИЧНЕ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ - ПОЗОВ
НА ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ
В багатьох ситуаціях, пов'язаних з екстерналіями, сторона, яка зазнає збитків від іншої сторони, користується законним правом позову. При позитивному вирішенні справи позивач може отримати грошову компенсацію в розмірі заподіяних йому збитків. Відшкодування збитків позивачеві відрізняється від накладання штрафу тим, що компенсація виплачується окремій особі, а не державі.
Розглянуті способи коригування екстерналій сприяють досягненню ефективного розподілу та ефективному використанню ресурсів.