З А Г А Л Ь Н А Р І В Н О В А Г А Т А

Е Ф Е К Т И В Н І С Т Ь

Р И Н К О В О Ї С И С Т Е М И

Тема 17. Основи теорії добробуту, межі ефективності ринку та роль уряду

Розгляд попередніх тем базувався на аналізі часткової рівноваги – вчення про те як індивідуальні ринки функціонують ізольовано. В реальному житті індивідуальні ринки не є ізольованими, а є взаємопов'язаними: зміни на одному ринку в тій чи іншій мірі впливають на інші ринки. Теорія добробуту базується на застосуванні аналізу загальної рівноваги і вивчає наскільки ефективно ринкова економіка, як сукупність взаємопов’язаних ринків, використовує обмежені економічні ресурси та максимізує суспільний добробут.

Метою даного розділу є розгляд загальної рівноваги, вивчення необхідних умов максимізації добробуту (умов Парето-оптимальності) та ситуацій, в яких навіть ринок досконалої конкуренції не спроможний досягти ефективності, створюючи необхідність державного регулювання.

17.1. Аналіз загальної рівноваги

Загалом наше з’ясування ринкової поведінки суб’єктів ринку грунтувалось на аналізі часткової рівноваги, тобто при визначенні рівноважних ціни та кількості певного продукту не брався до уваги вплив на цей ринок інших ринків. Наприклад, при визначенні рівноважних кількості та ціни відеокасет при аналізі часткової рівноваги не береться до уваги вплив на цей ринок ринку квитків у кінотеатрах. В реальній дійсності ринки багатьох товарів та ресурсів є взаємозалежними: стан справ та їх зміна на одному ринку впливає на стан справ на іншому.

На відміну від аналізу часткової рівноваги, при аналізі загальної рівноваги ціни та кількості визначаються на всіх ринках одночасно з урахуванням фактору зворотних зв’язків. Ефектом зворотного зв’язку називається зміна ціни і кількості товару на певному ринку як реакція на зміни, що виникають на споріднених ринках.

Розглянемо цей ефект зворотного зв’язку на прикладі двох споріднених ринків – ринку відеокасет та ринку кіноквитків. Ці два ринки є взаємозалежними, оскільки поява відеомагнітофонів дала споживачам можливість альтернативи – купувати відеокасети і переглядати фільми вдома або дивитись фільми в кінотеатрах.

На графіку 17-1 зображені ринки кіноквитків та відеокасет. На графіку 17-1,а за умови попиту на кіноквитки, представленого кривою П_к, та їх пропозиції, представленої кривою Пр_к, початкова рівноважна ціна кіноквитків становить Ц_к^о та рівноважна їх кількість – К_к^о. На графіку 17-1,б за умови попиту на відеокасети, представленого кривою П_в, та їх пропозиції, представленої кривою Пр_в, початкова рівноважна ціна відеокасет становить Ц_в^о та рівноважна їх кількість – К_в^о.

Ціна П_к^* Пр_к^* Ціна П_в* Пр_в

Ц_к* Ц_в*

Пр_к

Ц_к² П_в¹

Ц_к¹ Ц_в¹ П_в

Ц_к^о Ц_в^о

П_к²

П_к

К_к¹ К_к² К_к^о К_к* К_в⁰ К_в¹ К_в*

Кількість Кількість

а) ринок кіноквитків б) ринок відеокасет

Графік 17-1. Встановлення часткової та загальної рівноваги

Спочатку здійснимо аналіз часткової рівноваги, а потім до нього підключимо аналіз загальної рівноваги. Припустимо, що держава вводить податок на кожен куплений квиток. Це спричинить переміщення кривої пропозиції кіноквитків вліво з положення Пр_к до Пр_к*. Внаслідок цього на ринку кіноквитків встановиться нова рівновага, якій відповідає нова ціна квитків Ц_к¹ і нова їх кількість К_к¹ (ціна підвищилась, а кількість зменшилась). Це все, що нам дає аналіз часткової рівноваги.

Аналіз загальної рівноваги йде далі і дозволяє прослідкувати серію ефектів зворотних зв’язків та встановлення загальної рівноваги на споріднених ринках. Оскільки кіноквитки і відеокасети є взаємозамінниками, то підвищення ціни кіноквитків спричинить підвищення попиту на відеокасети, внаслідок чого крива попиту П_в переміститься вправо до кривої П_в¹, що в свою чергу, викличе підвищення ціни і кількості відеокасет до значень відповідно Ц_в¹ та К_в¹. Тепер підвищення ціни на відеокасети спричинить збільшення попиту на кіноквитки з П_к до П_к² та підвищення їх ціни до Ц_к² і їх кількості до К_к² . Ці зміни, в свою чергу, спричинять зміни на ринку відеокасет і т.д. Такі зміни на обох ринках будуть тривати доти, доки не встановиться рівновага ціни і кількості на обох ринках одночасно, тобто доти, доки обидві пари кривих попиту і пропозиції не відповідатимуть цінам на споріднених ринках. В нашому прикладі загальній рівновазі відповідатиме ціна кіноквитків Ц_к* і їх кількість К_к* та ціна відеокасет Ц_в* та їх кількість К_в*. Це точні значення цін загальної рівноваги, оскільки криві попиту і пропозиції відеокасет (П_в* і Пр_в) відповідають ціні кіноквитків Ц_к*, а на кіноринку криві попиту та їх пропозиції (П_к* і Пр_к*) відповідають ціні відеокасет Ц_в*. Інакше кажучи, обидві пари кривих відповідають цінам на споріднених ринках і немає підстав очікувати подальших змін на обох ринках.

Беручи до уваги, що спорідненими є не тільки ринки продуктів, але і ринки ресурсів, стан загальної рівноваги є такою сукупністю обсягів усіх факторів виробництва, товарів, послуг і цін на них, за яких усі ринки ресурсів і кінцевої продукції перебувають у стані часткової рівноваги. Це є стан, що є композицією, системою, всіх станів часткової рівноваги на всіх ринках ресурсів та товарів.

Поняття загальної рівноваги пов’язане з теорією добробуту - з теорією про ефективність використання обмежених економічних ресурсів, про що мова йтиме в наступних питаннях.