ЛЕКЦІЯ

Тема: ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАЦІЯ І ЗАСОБИ ЇЇ ФОРМАЛІЗОВАНОГО ОПИСАННЯ.

Мета: ОСНАЙОМИТИСЬ З ПОНЯТТЯМ ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАЦІЯ,ТА ЇЇ КЛАСИФІКАЦІЄЮ.

I. Поняття економічної інформації, її види та властивості 1

I.1 Поняття економічної інформації 1

I.2 Властивості економічної інформації 2

I.3 Класифікація економічної інформації 5

II. Структуризація та формалізоване описання економічної інформації 7

II.1 Структуризація економічної інформації 7

II.2 Формалізоване описання економічної інформації 9

III. ТЕХНОЛОГІЇ ОБРОБКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ 11

III.1 Основні види інформаційних технологій 11

III.2 Етапи розвитку інформаційних технологій 12

III.3 Класифікація автоматизованих інформаційних технологій 12

III.4 Автоматизоване робоче місце 14

IV. Запитання для самоперевірки 16

V. Список літератури: 17

1. Поняття економічної інформації, її види та властивості

   1. Поняття економічної інформації

Будь-який процес управління — це насамперед інформацій­ний процес, який передбачає виконання функцій із збору, пе­редачі, обробки, аналізу інформації та прийняття відповідних рішень.

Загалом, у такому випадку під інформацією розуміють пев­ну сукупність відомостей про навколишній світ, подій, чию-небудь діяльність; це форма зв'язку між керованими і керую­чими об'єктами, що становлять будь-яку систему управління. Форма подання інформації — повідомлення. Однак не всі повідомлення можна вважати інформацією. Інформацією є лише повідомлення, яке зменшує невизначеність у тій галузі, до якої Воно належить.

Виділяють наукову, технічну, економічну та соціальну ін­формацію.

Економічна інформація (EI) містить кількісну та якісну ха­рактеристики виробничих процесів. Це повідомлення, які обер­таються в економічній системі й якими вона обмінюється із зовнішнім середовищем.

Об'єктом відображення EI є виробничо-господарська діяльність, а її призначення — використання для потреб управління з метою вдосконалення цієї діяльності, покращення техніко економічних показників системи.

Отже, економічна інформація — це сукупність різних повідомлень економічного характеру, що виникають при підготовці виробництва, під час виробничо-господарської діяльності та в управлінні цією діяльністю.

Економічна інформація є об'єктом збору, реєстрації, пере­дачі, зберігання, обробки і використовується для виконання функцій управління народним господарством і його окремими ланками різного рівня.

Інформацію, подану в певному формалізованому вигляді, що дозволяє її передавати, зберігати на різних (у тому числі і ма­шинних) носіях і обробляти за допомогою деякого процесу, прийнято називати даними.

Виникнення і передача інформації характеризуються об'єк­том інформації і джерелом інформації. Об'єктом інформації є різні виробничі підрозділи, вироби, деталі тощо, тобто всі еле­менти повідомлення, які передаються у систему. Джерелом інформації є такий елемент, який може формувати або вироб­ляти вхідне повідомлення у систему. Джерелом інформації може бути, наприклад, відділ.

Вимірюють EI у таких одиницях:

1. натуральних — кількість повідомлень, документів, рядків показників, слів, символів;

2. телеграфних — біт (кількість двійкових розрядів), байти (8 біт), кілобайти (1024 байт), мегабайти, гігабайти і терабайти.

Натуральні одиниці використовуються у разі обробки інфор­мації людиною, а телеграфні — під час організації машинної, зокрема автоматизованої та автоматичної обробки інформації.

2. Властивості економічної інформації

ЕІ має властивості та специфічні особливості, які необхідно враховувати при проектуванні інформаційного забезпечення інформаційних систем і при аналізі існуючої інформаційної системи об'єкта. Це такі властивості:

ЕІ має лінійну форму, тобто записується порядково;

1. вхідна і результатна інформація в основній масі дискрет­на і подана в алфавітно-цифровому вигляді, характеризується тривалістю зберігання;

2. вхідна інформація в основному фіксується у первинних документах, які не придатні для автоматичного вводу в ЕОМ, що зумовлює необхідність перезапису даних на машинні носії;

3. ЕІ порівняно однотипна й однорідна в поєднанні з масо­вістю і загальністю джерел виникнення;

4. одні і ті ж вхідні дані використовуються багаторазово для отримання інформації у різних економічних розрізах для всіх служб і видів господарської діяльності;

5. основну частину економічної інформації періодично, ре­гулярно обробляють;

6. економічна інформація характеризується великим обся­гом і простими операціями обробки;

7. під час обробки інформації здебільшого існують логічні операції, арифметичні операції зводяться, як правило, до чоти­рьох арифметичних дій;

8. одержану результатну інформацію часто використовують як вхідну при подальших розрахунках.

Особливості ЕІ впливають на вибір технічних засобів для її обробки.

До економічної інформації висунуто низку вимог. Розглянемо основні з них.

Якість інформації. Інформація у комп'ютерних системах обробки даних є і предметом праці, і її продуктом, а тому від н кості такої інформації суттєво залежить ефективність функ­ціонування системи.

Якість інформації можна визначити як сукупність власти­востей, що зумовлюють можливості її використання для задо­волення визначених згідно з її призначенням потреб.

Можливість і ефективність використання інформації для управління зумовлена такими її споживчими показниками якості, як репрезентативність, змістовність, повнота, доступ­ність, актуальність, стійкість, точність, достовірність і цінність.

Репрезентативність інформації пов'язана з правильністю її добору й формування з метою адекватного відображення за­даних властивостей об'єкта.

Змістовність інформації — це її питома семантична міст­кість, яка дорівнює відношенню кількості семантичної інфор­мації у повідомленні до розміру даних, що його відтворюють, тобто:

S = Ic/Vq,

де S — змістовність інформації; Іс — кількість семантичної інфор­мації, яку сприймає користувач; Vq — розмір повідомлення.

Зі збільшенням змістовності інформації зростає семантична пропускна здатність інформаційної системи, оскільки, щоб отримати одні і ті ж самі відомості, необхідно переробити мен­ший обсяг даних.

Наведемо більш детальні пояснення змістовності інформації.

Переважна частина економічних даних зберігається, пере­дається й обробляється у формі знаків — алфавітних і цифро­вих символів, які фіксуються у різних документах та інших повідомленнях. Тому проблематика досліджень системи еконо­мічної інформації може бути окреслена достатньо повно в тер­мінах теорії знакових систем — семіотики. У рамках семіотики визначались три основних напрями до­слідження інформаційних процесів. Перший з них досліджує відношення між знаками тієї чи іншої знакової системи незалежно від змісту і цінності інфор­мації, носіями якої вони є. Цей напрям, який називається синтактикою, вивчає формальні властивості потоків по­відомлень.

Другий напрям, семантика, вивчає зміст і способи виражен­ня н інформації. Оскільки змістом інформації є відображення у знаках і поняттях об'єктів і процесів реального світу, семан­тика вивчає зміст інформації, відволікаючись у той же час від п цінності для різних споживачів.

В енциклопедії семантика (гр. semantikos — той, що означає): 1) значення одиниць мови; 2) те ж, що і сематологія, розділ мовознавства, який вивчає значення одиниць мови, перш за все,слів; 3) один із розділів семіотики.

Третій напрям вивчає відношення між даними та їх одер­жувачами. Його цікавить вплив повідомлень на поведінку одер­жувача. У цьому плані визначається і цінність даних — основ­ний предмет напряму, який називається прагматикою.

Предметом семантики в широкому розумінні є зміст інформації і форми його (змісту) вираження. Тим самим до інтересів семантики належать три групи відношень:

1. слова, словосполучення, речення мови, якою виражаються дані;

2. об'єкти, ситуації реального світу;

3. поняття, судження в пам'яті суб'єкта, який сприймає Інформацію.

Якщо мати на увазі, що за цим об'єктом стоїть велика різноманітність об'єктів визначеної сфери (наприклад, народного господарства), а за тим чи іншим поняттям — уся система по­нять за допомогою знаків, які відображаються в економічних чи інших даних, то за таким підходом до предмета семантики входить вивчення змістовної сторони всієї інформації.

На сьогодні поняття "змістовність даних" ще не отримало точного визначення, хоча його застосовують достатньо часто. Інколи під змістовністю розуміють інформативність повідом­ить. Інакше кажучи, повідомлення, яке містить велику кіль­кість інформації, вважається і більш змістовним. Змістовність у цьому випадку розглядається як синонім інформативності (але їх необхідно розрізняти).

Змістом даних є поняття і судження як відображення дійсних і можливих станів реальних об'єктів. Оцінювати змістовність — означає оцінювати кількість цього відображення.

Величину - назвемо ємністю тексту,

де V — кількість фактичних висловлювань, які містяться у тексті; L — кількість алфавітних символів, які використовуються для опису всіх речень тексту природною мовою.

Обернена величина буде характеризувати кількість елемен­тарних знаків, які затрачаються на висловлювання елементар­ної думки як одиниці змісту. Розглядаючи поняття змістовності інформації, наведемо ще деякі понятійні категорії цієї вимоги, яка висувається до економічної інформації.

Корисність інформації трактується як "частка її участі" в розв'язанні деякої "загальної" задачі.

Вживаність інформації застосовується як характеристика частоти застосування її як вхідної для паралельного розв'язан­ня багатьох задач. Вона залежить від кількості задач, для яких ця інформація застосовується, а також від частоти їх розв'язу­вання.

Інформативність документа, масиву, тексту, потоку інфор­мації визначається як сума значень цінності інформаційних одиниць (висловлювань), які містяться у цих документах, ма­сивах, тексті, потоці інформації.

Під важливістю задачі розуміють її місце серед інших задач управління, вплив її рішень на проходження економічних про­цесів. Під значимістю даних — рівень їх впливу на якість отри­муваного рішення. Мається на увазі, що зміна значення вхідного показника може по-різному впливати на значення вихідного показника, що є розв'язком задачі. В одних випадках навіть значні зміни вхідного показника мало відображаються на ре­зультаті.

Наприклад, при дослідженні лінійної моделі міжгалузевого балансу з'ясувалося, що з усіх показників норм матеріальних затрат лише за 500 нормами зміна в 1,5 раза змінює кінцеві показники більше ніж на 1 %. В інших випадках, навпаки, навіть незначні зміни на вході призводять до протилежних ре­зультатів.

Повнота інформації означає, що вона має мінімальний, але достатній для прийняття ефективного управлінського рішення набір показників.

Доступність інформації для сприйняття при прийнятті рішення у комп'ютерних системах забезпечується виконанням відповідних процедур її одержання і переробки.

Актуальність визначається рівнем забезпечення цінності Інформації для управління на момент її використання і залежить від статистичних характеристик відображуваного об'єкта і від інтервалу часу, який минув з моменту виникнення цієї Інформації.

Своєчасність інформації. Своєчасною є така інформація, яку можна враховувати при виробленні управлінського рішення без порушення встановленої процедури і регламенту, тобто інформація, яка надходить на той чи інший рівень управління не пізніше заздалегідь визначеного моменту часу, узгодженого її часом розв'язування задач управління.

Стійкість — це властивість управлінської інформації peaгувати на зміни вхідних даних, зберігати необхідну точність.

Точність інформації. Тісно пов'язане з проблемою достовір­ності, але відмінне від неї питання про міру точності. Суть цього питання полягає у тому, щоб встановити оптимальне число |розрядів (цифрових) у кількісному значенні показників, яке б забезпечувало задоволення вимог до достовірності (в сенсі накопичення помилок заокруглення при розрахунках) і в той же час відповідало б реальній достовірності одержуваних даних. Розрізняють формальну, реальну і фіктивну точність.

Формальна точність вимірюється значенням одиниці остан­нього розряду в кількісному значенні показника: в показнику чисельності населення під час перепису мірою формальної точності є одна тисяча людей.

Реальна точність вимірюється значенням одиниці останньо­го розряду, достовірність якого гарантується. Наприклад, під час перепису населення 1959 p. розходження чисельності наяв­ного і постійного населення перебільшило 0,5 млн. людей. Звідси випливає, що досягнута реальна точність — 1 млн. осіб. Реаль­на точність не може бути більша за формальну. Але якщо фор­мальна точність більша за реальну, то вона є фіктивною точністю і повинна бути зведена до реальної.

Виділяють також точність досяжну і необхідну.

Під досяжною точністю розуміють максимальну точність, яку можна одержати при заданих об'єктивних умовах спосте­реження і обробки даних.

Необхідна точність зумовлюється призначенням показника, тобто вимогами тих задач, для розв'язування яких він застосо­вується. 3 можливих співвідношень реальної (P), необхідної (H) і досяжної (Д) точності оптимальним варіантом є:

Н=Р<Д.

У випадку

Н<Р<Д

ми маємо справу з надлишковою точністю.

У випадках

Р<Н<Д і Р<Д<Н

необхідно домагатися підвищення реальної точності до необхід­ної або досяжної, якщо ця менша за необхідну.

Достовірність (вірогідність) інформації — це властивість інформації відображати реально діючі об'єкти з необхідною точністю. Вимірюється достовірність інформації ймовірністю того, що відображувані інформацією значення параметра відріз­няються від істинного значення цього параметра в межах необ­хідної точності.

Поряд із поняттям "достовірність інформації" існує поняття "достовірність даних", під якою розуміють їхню безпомил­ковість. Вимірюється достовірність даних імовірністю появи помилок у даних. Розглянемо більш детально поняття "досто­вірність даних".

Достовірність економічних показників залежить від таких основних факторів:

а) від точності вимірювань і розрахунків;

б) від методів одержання і галу зі застосування даних несуцільного спостереження, які використовуються для характери­стики генеральної сукупності;

в) від ступеня адекватності методології і методики вимірювання показника відображуваному явищу і задачі, яка розв'я­зується;

г) від навмисних викривлень даних, які повідомляють, під впливом суб'єктивних моментів, головним чином у зв'язку її тим, що економічні показники в більшості випадків викону­ють функцію оцінки і є мотивуючим фактором для суб'єктів — джерел інформації.

Фактори (а) і (б) є джерелом випадкових помилок, для виявлення яких є достатньо ефективні методи. Зокрема, застосування вибіркових методів спостереження забезпечує обґрунтованість репрезентативності та визначення достовірності одер­жуваної інформації.

Фактори (в і (г) призводять в основному до систематичних помилок, методи усунення яких дуже недосконалі. Що стосується адекватності методології, то вона може перевірятися для рахункових показників застосуванням різних методів розрахунку, балансовим контролем, зіставленням взаємопов'яза­них показників, одержаних різними методами. Навмисні ж викривлення можуть бути зведені до допустимого мінімуму лише при правильно поставлених спеціальних статистичних спостереженнях, що передбачає додержання визначених правил при формулюванні питань програми спостереження.

У зв'язку з цим необхідно звернути увагу на перевірку достовірності даних звітності. Безперечно, документальне обґрунтування звітної інформації даними первинного і бухгалтерського обліку дає певні гарантії щодо її достовірності. Однак, це в багатьох випадках не відмежовує нас від навмисних викривлень, перш за все, тому, що не виключене неправильне оформлення первинних документів. Тому для підвищення достовірності даних необхідно періодично проводити спеціальні статистичні дослідження, до програми яких входили б і деякі показники звітності. Під перевірку достовірності звітних даних може бути підведена наукова основа, якщо вся контрольно-ревізійна робо­ті буде проводитися за єдиним планом з обґрунтуванням репрезентативності обсягу перевірки.

Достовірність перебуває у тісному зв'язку із значимістю показників. Чим вища значимість, тобто міра впливу вхідних по­казників на результати розв'язування задачі, тим вищі вимоги до достовірності.

Цінність інформації — комплексний показник її якості.