Метод біологічної трансформації забруднень стічних вод

4.1 Загальні відомості

Біохімічне очищення стічних вод здійснюють для видалення розчинених і колоїдних органічних речовин в процесі їх окислювання або відновлення за допомогою співтовариства мікроорганізмів (активного мулу), здатних в ході своєї життєдіяльності здійснювати їх мінералізацію.

Активність мулу залежить від його віку. Він не повинен перевищувати 6-7 днів (максимальна тривалість перебування в аеротенку). Максимально допустима доза активного мулу - 3-4 г/л.

На 1-ій стадії очищення в аеротенку відбувається адсорбція забруднень на поверхні активного мулу і їх коагуляція. За 0,5-2 години вміст органічних речовин зменшується на 50 %. Повітря піддається для забезпечення життєдіяльності і підтримки в зваженому стані активного мулу.

На 2-ій стадії відбувається біосорбція речовин і їх окислення екзоферментами (ферменти, які виділяють в довкілля співтовариства мікроорганізмів, тобто активний мул). Завдяки зниженню концентрації забруднюючих речовин починається оновлення активного мулу. На цій стадії окислюється до 75 % органічних речовин (тривалість 2-4 години).

На 3-ій стадії відбувається процес окислення ендоферментами (усередині клітини), доокислення важкоокислюваних сполук, перетворення азоту амонійних солей на нітрати і нітрити (процес йде від 4 до 6 годин).

Загальна тривалість процесу в аеротенках 6-8 годин.

Відстоювання стічної води після аеротенку проводять у відстійниках безперервної, напівбезперервної або періодичної дії. Відстійник є бетонним або сталевим резервуаром з вмонтованим в нього внутрішнім устаткуванням.

4.2 Мета роботи. Визначення біохімічного споживання кисню (БСК) в стічної воді. Технологічний розрахунок відстійника.

4.3 Визначення БСК в природних і стічних водах проводиться згідно з КНД 211.1.4.02-95.

Біохімічне споживання кисню (БСК₅) - це кількість кисню в мг, потрібна для окиснення органічних речовин, що містяться в 1 л води, аеробними бактеріями до СО₂ і Н₂О впродовж 5 діб без доступу повітря і світла.

Перед проведенням аналізу на біохімічне споживання кисню заздалегідь визначають окиснюваність води: перманганатну (якщо вода містить незначну кількість органічних речовин), дихроматну (за умови високого вмісту органічних речовин, включно з важкоокиснюваними).

Стічну воду відстоюють 2 години, розводять водою для розбавлення. Розбавлення розраховують діленням значення ХСК (мг O₂/дм³) на 4. Цей результат показує, у скільки разів треба розбавити воду, що аналізується. Без розбавлення визначають БСК, від 0 до 6 мг О₂/дм³. Вміст кисню в пробі після інкубації не має бути нижчим за 2-3 і вищим за 5-6 мг О₂/дм³.

Мінімальний об'єм відібраної проби - 10 мл; якщо потрібна менша кількість води, виконують ступінчасте розбавлення. Пробу відміряють і наливають у мірну колбу ємністю 500 мл, доливають до риски водою для розбавлення. Якщо проба розбавлена менше, ніж 1:20, її слід термостатувати. Пробу в колбі перемішують.