11.3. Зв'язки

Структура каталогів файлової системи не завжди є деревом. Багато файлових систем дає змогу задавати кілька імен для одного й того самого файла. Такі імена називають зв'язками (links). Розрізняють жорсткі та символічні зв'язки.

11.3.1. Жорсткі зв'язки

Ім'я файла не завжди однозначно пов'язане з його даними. За підтримки жорстких зв'язків (hard links) для файла допускається кілька імен. Усі жорсткі зв'язки ви­значають одні й ті самі дані на диску, для користувача вони не відрізняються: не можна визначити, які з них були створені раніше, а які - пізніше.

Підтримка жорстких зв'язків у POSIX

Для створення жорстких зв'язків у POSIX призначений системний виклик link().Першим параметром він приймає ім'я вихідного файла, другим — ім'я жорсткого зв'язку, що буде створений:

#іпсіude <unistd.h> // для стандартних файлових операцій PОSIX

link ("myfile.txt". "myfile-hardlink.txt");

Зазначимо, що стандартні засоби вилучення даних за наявності жорстких зв'язків працюватимуть саме з ними, а не безпосередньо із файлами. Замість системного

виклику вилучення файла використовують виклик вилучення зв'язку (який за­звичай називають uni ink О), що вилучатиме один жорсткий зв'язок для заданого файла. Якщо після цього зв'язків у файла більше не залишається, його дані також вилучаються.

// вилучити файл, якщо в нього був один жорсткий зв'язок unlink(“myfile.txt”);

Підтримка жорстких зв'язків у Windows ХР

Жорсткі зв'язки здебільшого реалізовані в UNIX-сумісних системах, їх підтриму­ють також у системах лінії Windows ХР для файлової системи NTFS [69]. Для створення жорсткого зв'язку в цій системі необхідно використати функцію Create-HardLinkO, ім'я зв'язку задають першим параметром, ім'я файла - другим, а тре­тій дорівнює нулю:

CreateHardLink("myfile_hardlink.txt", "myfile.txt", 0);

Для вилучення жорстких зв'язків у Win32 АРІ використовують функцію

DeleteFileO:

DeleteFilе("myfі le_hardlі nk.txt");

Зазначимо, що для файлових систем, які не підтримують жорстких зв'язків, виклик DeleteFileO завжди спричиняє вилучення файла.

Жорсткі зв'язки мають певні недоліки, які обмежують їх застосування:

• не можуть бути задані для каталогів;

• усі жорсткі зв'язки одного файла завжди мають перебувати на одному й тому самому розділі жорсткого диска (в одній файловій системі);

• вилучення жорсткого зв'язку потенційно може спричинити втрати даних файла.

11.3.2. Символічні зв'язки

Основні поняття

Символічний зв'язок (symbolic link) - зв'язок, фізично відокремлений від даних, на які вказує. Фактично, це спеціальний файл, що містить ім'я файла, на який вказує.

Наведемо властивості символічних зв'язків. + Через такий зв'язок здійснюють доступ до вихідного файла.

• При вилученні зв'язку, вихідний файл не зникне.

• Якщо вихідний файл перемістити або вилучити, зв'язок розірветься, і доступ через нього стане неможливий, якщо файл потім поновити на тому самому місці, зв'язком знову можна користуватися.

• Символічні зв'язки можуть вказувати на каталоги і файли, що перебувають на інших файлових системах (на іншому розділі жорсткого диска). Наприк­лад, якщо створити в поточному каталозі зв'язок system-docs, що вказує на ка­талог /usr/doc, то перехід у каталог system-docs призведе до переходу в ката­лог /usr/doc.

Підтримка символічних зв'язків на рівні системних викликів

Для задания символічного зв'язку у POSIX визначено системний виклик syml і nk (), параметри якого

аналогічні до параметрів l і nk ():

symlink ("myfile.txt". "myfile-symlink.txt");

Для отримання шляху до файла або каталогу, на який вказує символічний зв'язок, використовують системний виклик readlinkO.

// РАТНМАХ - константа, що задає максимальну довжину шляху char filepath[PATH_MAX+l];

readlink("myfile-symlink.txt\ filepath, sizeof(filepath)); // у filepath буде шлях до myfile.txt

Символічні зв'язки вперше з'явилися у файлових системах UNIX, у Win­dows ХР вони підтримуються файловою системою NTFS під назвою точок з'єднан­ня (junction points), але засоби АРІ для їхнього використання не визначені [87].