Розділ 3 система управління проектами

3.1 Управління проектними ризиками

3.1.1 Сутність та види ризиків

Всі учасники проекту безпосередньо зацікавлені у тому, щоб виключити ймовірність провалу проекту або хоча б його збитковість. Водночас жоден з них не може бути впевнений у вдалому завершенні проекту, тому що невизначеність і ризики завжди присутні у будь-яких реальних справах.

Для зниження втрат від можливих прорахунків і уникнення провалу проекту в цілому, методологія управління проектами передбачає спеціальні процедури, які дозволяють врахувати специфічні фактори невизначеності і ризику на всіх стадіях і етапах проекту.

Визначивши та ідентифікувавши ризики, а також оцінивши можливі загрози і небезпеки, що несуть із собою ризики, можна управляти ними.

Таким чином, управління ризиками потребуватиме реалізації таких кроків:

• вияв (ідентифікація) ризиків;

• визначення потенційної небезпеки ризиків;

• пошук способів зниження ризику та невизначеності в кожній фазі життєвого циклу проекту;

• організація робіт з управління ризиками.

Будь-який ризик тісно пов'язаний з невизначеністю майбутніх подій та їх наслідків.

Під невизначеністю розуміють неповноту (або неточність) інформації про умови реалізації проекту, у тому числі про витрати і результати.

Невизначеність, пов'язана з можливістю виникнення в ході реалізації проекту несприятливих ситуацій і наслідків, призводить до появи ризику. Фактори ризику і невизначеності обов'язково беруться до уваги при розрахунках ефективності реалізації проекту.

При аналізі та оцінці проектів найбільш істотними вважають такі види невизначеності та інвестиційних ризиків:

• ризик, пов'язаний із нестабільністю економічного законодавства і поточної економічної ситуації, умов інвестування і використання прибутку;

• зовнішньоекономічний ризик (ймовірність введення обмежень на торгівлю і постачання, переміщення через міждержавні кордони і т.п.);

• невизначеність політичної ситуації, ризик несприятливих соціально-політичних змін у країні або регіоні;

• неповнота або неточність інформації про динаміку техніко-економічних показників, параметри нової техніки і технології;

• коливання ринкової кон'юктури, цін, валютних курсів і т.п.;

• невизначеність природно-кліматичних умов, імовірність стихійних лих;

• виробничо-технологічний ризик (аварії та неполадки устаткування, виробничий брак і т.п.);

• невизначеність цілей, інтересів і поведінки учасників;

• неповнота або неточність інформації про фінансовий стан і ділову репутацію підприємств-учасників (імовірність неплатежів, банкрутств, зривів договірних зобов'язань).

Для будівельних проектів можна виділити такі фактори появи ризиків:

• помилки у проектно-кошторисній документації;

• недостатня кваліфікація спеціалістів;

• форс-мажорні обставини (природні, політичні, цінові);

• низька якість вихідних матеріалів, комплектуючих виробів, технологнічних процесів або продукції;

• розірвання контрактів.

На першому етапі робіт щодо управління ризиками необхідно виявити та ідентифікувати можливі ділянки появи ризиків у конкретному проекті. Це завдання зазвичай вирішується за допомогою експертних методів із залученням досвідчених фахівців-експертів, які використовують свої знання стосовно аналогічних проектів для прогнозування можливих зон ризику і наслідків.

На стадії ідентифікації ризику необхідно не можливі зони ризику для даного проекту, але й хоча б на якісному рівні оцінити важливість цих ризиків для проекту. Велика значущість ризику в сукупності з високою ймовірністю його виникнення означає серйозні наслідки для проекту в цілому.

Алгоритм методу експертної оцінки ризиків проекту може включає:

• розробку повного переліку можливих ризиків за фазами життєвого циклу проекту;

• ранжування цих ризикуів за ступенем важливості, яке передбачає визначення:

• ймовірності даного ризику (у частках одиниці);

• небезпеки даного ризику, тобто оцінювання наслідків настання несприятливої події (у балах);

• важливості ризику як добутку ймовірності на небезпеку його наслідків.

Фахівці-аналітики класифікують ризики також і за такими категоріями, як динамічні і статичні ризики.

Динамічний - це ризик непередбачених змін вартісних оцінок проекту внаслідок зміни початкових управлінських рішень, а також зміни ринкових або політичних обставин. Такі зміни можуть призвести як до втрат, так і до додаткових доходів.

Статичний - це ризик втрат реальних активів внаслідок заподіяння збитку власності або через незадовільну організацію. Цей ризик може призвести тільки до втрат.

Для того, щоб запропонувати методи зниження ризику або зменшити пов'язані з ним несприятливі наслідки, спочатку потрібно виявити відповідні фактори та оцінити їх значущість. Це завдання вирішується в процесі аналізу ризиків.