Запитання для контролю та самоконтролю:

1. Дати пояснення простим (основним) та розширеним можливостям програми MS Word.

2. Дати визначення та навести приклади стилів форматування.

3. Вказати послідовність дій для створення, використання нового стилю форматування.

4. Вказати послідовність дій для створення, редагування, поновлення автоматичного змісту.

5. Пояснити порядок виконання основних дій над інформацією в таблицях MS Word (заповнення, форматування, автоформатування, розрахунки, впорядкування).

6. Дати роз’яснення операціям додавання в документ формул, малюнків, діаграм, їх подальшого форматування (зміна положення, розмірів).

Тема 1.5 Основи роботи з табличним процесором ms Excel. Заповнення та форматування таблиці. Формули. Посилання відносні та абсолютні. Поняття про маркер автозаповнення.

Мета: Ознайомитися з основними можливостями табличних процесорів та прийомами їх використання.

Теоретичні відомості: Завдання:

1. У папці № групи створити нову книгу Excel та відкрити її.

2. Виділити комірку В2 та починаючи з неї заповнити рядок назвами місяців з січня по червень (6 місяців), скористатись маркером автозаповнення:

   1. в комірці В2 надрукувати січень, в комірці С2 надрукувати лютий;

   2. виділити дві комірки В2 та С2;

   3. підвести курсор до правого нижнього кута виділеної частини таблиці та з натиснутою лівою кнопкою миші протягнути вздовж рядка до комірки G2;

   4. Починаючи з комірки А3 і до комірки А12 заповнити стовпець А десятьма (10) прізвищами, іменами та по-батькові (довільними) «робітників фірми».

3. Заповнити таблицю довільними натуральними числами (використовуючи лише цифрові символи) – заробітна платня цих робітників по місяцях.

4. На аркуш Лист 2 скопіювати таблицю, транспонуючи її.

5. На аркуш Лист 1 зробити виразнішими вхідні дані, використовуючи для цього інструменти форматування ( – Цвет шрифта, – Размер шрифта, – Заливка ) або команду Формат/Ячейки.

6. У таблиці на аркуші Лист 1 виконати обчислення суми елементів у кожному рядку:

   1. виділити рядок чисел (не включаючи прізвища);

   2. натиснути кнопку Σ (автоматичне підсумовування);

   3. повторити попередню дію (автоматичне підсумовування) користуючись пунктами (a, b) або отримати результат додавань у рядках за допомогою маркера автоматичного заповнення, протягуючи його донизу з комірки, де отримали першу таку суму, ще на дев’ять (9) комірок.

7. Побудувати графіки «Зміни заробітної платні робітників по місяцях»:

   1. виділити рядок від комірки В3 до G3;

   2. на панелі інструментів форматування натиснути кнопку – виклик Майстра діаграм, вибрати шаблон (тип та вид діаграм);

   3. розмістити діаграму на аркуші Лист 3;

   4. повторити дії (a, b, c) для необроблених рядків, (вони містять інформацію про зарплатню наступних робітників), використовуючи різні шаблони.

8. У таблиці на аркуші Лист 1 після кожного стовпця (D–G) додати нові стовпці та заповнити їх прибутковим податком, використовуючи при цьому логічну функцію ЕСЛИ (якщо зарплатня більша за 150, податок визначається в розмірі 20% від загальної суми; якщо ні – 15%). Для цього необхідно скористатися формулою (У комірках таблиці можна зберігати числову та текстову інформацію, вміщувати формули – спеціальні записи, які призначені для організації певних автоматичних дій для перетворення інформації або отримання нової інформації. Формула починається знаком = і продовжується певним виразом, елементами якого можуть бути імена вбудованих функцій, числові та текстові константи, знаки арифметичних операцій, знаки операцій порівняння, а роль змінних величин виконують імена комірок таблиці, в яких зберігається інформація для безпосередньої обробки. Саме тому ці імена називають посиланнями. Розрізняють посилання відносні, абсолютні та змішані). Наприклад, для комірки С3 формула буде виглядати так =ЕСЛИ(В3>150;0,2*В3;0,15*В3). До речі, в цій формулі використовується відносне посилання – В3. Маючи комірку, для якої формула вже готова, інші комірки можна заповнити вручну або, за допомогою маркеру автозаповнення, що є більш швидкісним способом. Якщо формулу треба перенести до несуміжної комірки її спочатку треба скопіювати, потім командою Правка/Специальная вставка вставити іі до потрібної комірки та, в разі потреби, відкоригувати (змінити посилання) відповідно до поточної комірки.

9. У таблиці на аркуші Лист 2 знайти середні значення заробітної платні на підприємстві по місяцях, використовуючи логічну функцію СРЗНАЧ, і побудувати за цими отриманими даними гістограму, розмістивши її на тому ж аркуші книги.

10. Аркуш Лист 2 захистити від змін, використовуючи команди Сервис/Защита.

11. Зберегти отриману книгу Excel у файлі з ім’ям “Основні можливості табличного процесору MS Excel”.

Запитання для контролю та самоконтролю:

Тема 1.6 Розширені можливості табличного процесору MS Excel. Використання майстрів, фільтрів та надбудов.

Мета: Ознайомитися з розширеними можливостями табличних процесорів та прийомами їх використання.

Теоретичні відомості:

Завдання:

Розв’язати за допомогою масивів систему лінійних алгебраїчних рівнянь за описаною нижче схемою.

Зауваження: Формули для роботи з масивами відрізняються тим, що результатом їх використання є група даних, що зберігаються у діапазоні з кількох комірок. Для завершення введення формули для масиву використовується комбінація клавіш Ctrl/Shift/Enter (якщо натиснути тільки клавішу Enter, то введена формула буде відноситися лише до однієї комірки). Уже введену формулу для масиву можна редагувати тільки для всіх комірок масиву одночасно. Відрізнити формулу для масиву можна за скобками { }, які Excel автоматично дописує перед та після формули. Для того, щоб побачити вже існуючий на аркуші масив, треба скористатися командою Правка\Перейти\Выделить\Текущий массив.

Розв’яжемо тепер за допомогою масивів систему лінійних алгебраїчних рівнянь (СЛАР):

.

Для цього:

1. Відкрити власну папку і в ній створити новий Лист Microsoft Excel (команда меню Файл/Создать/Лист Microsoft Excel). Дати назву новому файлу СЛАУ. Ввести на першому аркуші початкові дані для розв’язування СЛАР (матрицю системи та вектор правої частини як таблицю 4×5. Замість N необхідно використати номер вашого варіанта. Дати назву першому аркушу Исходные данные (команда Переименовать контекстного меню аркуша, що викликається після натискання правої клавіші мишки на ярличку цього аркуша книги Excel).

2. Другий аркуш необхідно використати для вирішення системи методом оберненої матриці (за формулою ). Для цього треба:

   1. скопіювати необхідну числову інформацію з першого аркуша.

   2. обчислити обернену матрицю:

      1. виділити діапазон пустих комірок 44,

      2. ввести формулу =МОБР(діапазон розміщення матриці коефіцієнтів системи),

      3. натиснути Ctrl/Shift/Enter.

   3. обчислити добуток матриці на вектор:

      1. виділити діапазон пустих комірок 41 для майбутнього розв’язку,

      2. ввести формулу =МУМНОЖ(діапазон розміщення оберненої матриці; діапазон розміщення вектору правих частин),

      3. натиснути Ctrl/Shift/Enter.

Діапазони задаються адресами лівої верхньої та правої нижньої комірок, наприклад, A1:D4. Зрозуміло, що попередньою дією має бути обчислення визначника матриці системи за допомогою формули =МОПРЕД( діапазон розміщення елементів матриці коефіцієнтів системи). Це дасть змогу відповісти на питання про існування лише одного розв’язку.

3. Другому аркушеві треба змінити назву на Метод обратной матрицы.

4. Третьому аркушеві необхідно дати назву Метод Крамера.

5. Використати метод Крамера для отримання розв’язків системи. Для цього:

   1. створити 4 таблиці для обчислення допоміжних визначників (їх 4 тому що у системі 4 невідомих), скопіювавши необхідні стовпці визначника системи та вектор правої частини системи.

   2. Користуючись функцією МОПРЕД обчислити ці визначники.

   3. Діленням кожного з отриманих визначників на визначник матриці системи (дивись пункт 2) обчислити розв’язки системи.

6. Порівняти отримані двома методами результати.

7. Зберегти змінений файл та закрити вікно цієї книги.

8. Відкрити файл з ім’ям “Основні можливості табличного процесору MS Excel”.

9. Ознайомитись з особливостями використання фільтрів за допомогою команд Данные\Фильтр\Автофильтр та Данные\Фильтр\Расширенный фильтр.

10. Знайти за допомогою фільтрів прізвища студентів групи, що отримали найбільший сумарний бал на вступних іспитах; змоделювати самостійно додаткові умови фільтрації.

11. Виписати до зошиту відмінності у можливостях розглянутих фільтрів.

12. Зберегти та закрити книгу.

13. Створити новий документ (команда меню Файл\Создать\Новый документ). Дати йому назву «Поиск решений».

14. Створити на першому аркуші таблицю значень функції f відповідно варіанту:

1 Знайти мінімум:	2 Знайти мінімум:	3 Знайти максимум:
4 Знайти значення 0,75:	5 Знайти максимум:	6 Знайти мінімум:
7 Знайти значення 0,9:	8 Знайти мінімум:	9 Знайти максимум:
10 Знайти максимум:	11 Знайти максимум:	12 Знайти значення 0,5:

Таблицю функції f(x,y) на області [0..1, 0..1] з кроком 0,1 створити за допомогою автозаповнення за зразком:

15. Перевірити наявність у меню Сервис пунктів Подбор параметра та Поиск решения. В разі їх відсутності необхідно скористуватися командою меню Сервис\Надстройки та включити ці надбудови, вибравши їх у списку.

16. На другому аркуші необхідно дати коміркам першого стовпця по черзі абсолютні імена. Такі імена не зв’язані з нумерацією рядків та стовпців. Для цього:

    1. необхідну комірку треба зробити поточною,

    2. використавши команду Вставка\Имя\Присвоить, призначити ім’я і натиснути кнопку ОК. При цьому необхідно орієнтуватись на зразок:

Увага! Абсолютні імена не будуть видимі в комірці, тому що це – не вміст комірки.

3. помістити в комірки початкові значення.

1. До комірок другого стовпця usl1, usl2, usl3 треба вмістити формули, які характеризують обмеження для змінних х та у, попередньо привівши їх до форми: <вираз <знак порівняння <константа. Наприклад, для умови x*y+2*y-34<=x формула буде мати вигляд =x*y+2*y-x.

2. До комірок третього стовпця ogr1, ogr2, ogr3 необхідно вмістити константи, що обмежують умови, накладені на змінні х та у. Наприклад, для умови x*y+2*y-34<=x цим числом буде 34.

3. До комірки четвертого стовпця target треба вмістити формулу для функції, оптимальне значення якої необхідно відшукати.

4. Виконати команду меню Сервис\Поиск решения.

5. У розділі «Установить целевую» вмістити ім’я комірки цільової функції (target) та вказати мету пошуку – максимум, мінімум або певне точне значення.

6. У розділі «Изменяя ячейки» записати через «;» імена комірок, в яких буде здійснюватися перебирання значень змінних у вказаних обмеженнях.

7. У розділі «Ограничения», по черзі для кожного обмеження, натискаючи кнопку «Добавить»

   1. внести у форму ім’я комірки, в якій зберігається формула обмеження,

   2. вибрати знак порівняння,

   3. внести у форму ім’я комірки, в якій зберігається константа обмеження. Наприклад, usl2 <= ogr2.

8. Додатково вказати умови обмеження: 0<=x<=1 и 0<=y<=1.

9. Натиснути кнопку «Выполнить».

10. Якщо розв’язок знайдений, зберегти отриманий розв’язок. Інакше, якщо розв’язок не було знайдено, вмістити до комірок зі змінними інші початкові значення (від 0 до 1). При цьому треба орієнтуватися на отриману попередньо таблицю значень.

11. За певною аналогією з попередніми діями розв’язати самостійно квадратне рівняння х²+2х–15=0, попередньо створивши на новому аркуші допоміжну таблицю функції, побудувавши за допомогою Майстра діаграм графік цієї функції та використавши команду меню Сервис\Подбор параметра, правильно вказавши параметри у відповідному діалоговому вікні.

12. Зберегти файл.

Запитання для контролю та самоконтролю:

Тема 1.7 Основи роботи з системою створення презентацій MS PowerPoint. Побудова типового презентаційного ролика. Інструменти для роботи з анімаційними ефектами.

Мета: Ознайомитися з можливостями систем створення презентацій та прийомами їх використання.

Теоретичні відомості:

Завдання:

1. Створити в особистій папці об’єкт Презентация Microsoft PowerPoint. Дати їй назву «Моя специальность – математика».

2. Командою Вставка/Новый слайд додати в презентацію 7 нових слайдів і дати такі назви їх заголовків: «Содержание», «Мой университет», «Мой факультет», «Моя специальность», «Мой первый курс», «Моя группа», «Я сам(а)». Вставляючи нові слайди обміркувати їх вміст та вибрати відповідний йому тип автомакету, з тих, що зазвичай пропонуються.

3. Заповнити слайди попередньо підготованою інформацією на основі готових автомакетів згідно їх структурі, а макети пустих слайдів заповнити самостійно – шляхом створення на слайді об’єктів, використовуючи для цього засоби інструментальної панелі Рисование. Для кінцевого оформлення слайду «Содержание» можливе використання об’єкту Гиперссылка командою Вставка/Гиперссылка.

4. Застосувати для презентації один (на вибір) шаблон оформлення командою Формат/Применить оформление. Для слайда «Я сам(а)» застосувати індивідуальний фон командою Формат/Фон/Способы заливки.

5. Для всіх об’єктів на всіх слайдах застосувати анімовану автоматичну появу. Для цього необхідно викликати команду Показ слайдов/Настройка анимации, включити необхідні об’єкти в число об’єктів для анімації, встановити чергу та час їх появи, співставити їм певний анімаційний ефект, з числа тих, що надаються.

6. Для всіх слайдів призначити анімоване автоматичне зникнення. Для цього використовують команду Показ слайдов/Переход слайда, розділи Эффект та Продвижение.

7. Зберегти створену презентацію у файлі з назвою Моя презентация.

Запитання для контролю та самоконтролю:

Тема 1.8 Комп’ютерні мережі. Основи роботи з локальною мережею. Браузер Internet Explorer та принципи роботи з Internet. Організація обміну інформацією за допомогою електронної пошти.

Мета: Ознайомитися з прийомами роботи з комп’ютерними мережами (КМ).

Теоретичні відомості:

Завдання:

1. Ознайомитись з поняттями локальна комп’ютерна мережа (ЛКМ), корпоративна комп’ютерна мережа (ККМ), апаратними та програмними засобами підтримки роботи комп’ютера в КМ. Скористуватися для цього Справочной системой Windows та конспектом лекцій. Виписати в зошит пояснення змісту розглянутих понять.

2. Ознайомитись з призначенням об’єкту Сетевое окружение. Розглянути структуру комп’ютерної мережі ЗДУ, визначити зміст понять Домен, Рабочая группа, Сетевой принтер, Сетевой диск та виписати пояснення до зошита. Пояснити необхідність призначення діалогового вікна Windows Ввод сетевого пароля.

3. Ознайомитись з інструментами роботи користувача з глобальною мережею: браузером Internet Explorer, елементами вікна Internet Explorer та особливостями їх використання.

4. У поле Адрес вікна Internet Explorer ввести адресу поштового сервера, наприклад, www.mail.ru . Натиснувши на Enter, створити з’єднання з цією сторінкою у WWW-просторі. Створити власну поштову електронну скриньку, користуючись гіперпосиланнями на сторінці та супутніми інструкціями.

5. Навчитися виконувати стандартні операції користувача у власній поштовій електронній скриньці. Створити нове повідомлення з приєднаним файлом. Відправити його викладачу, отримати відповідь від викладача і проглянути його.

6. У поле Адрес вікна Internet Explorer ввести адресу пошукової системи, наприклад, www.google.com . Натиснувши на Enter, створити з’єднання з цією сторінкою у WWW-просторі. Організувати сеанс пошуку інформації на сервері обраної пошукової системи, наприклад, шукати текст ИНФОРМАЦИОННЫЙ ПРОЦЕСС. Розкрити обране посилання зі списку знайдених. Зберегти у власній папці поточне активне вікно Internet Explorer повністю.