Тема 9. Правове регулювання цін і ціноутворення.
Лекція – 1 година
План
1. Поняття та функції ціни.
2. Політика ціноутворення.
Самостійна робота – 3 години
План
1. Види цін і порядок їх встановлення. Договірні ціни.
2. Контроль за додержанням дисципліни цін і відповідальність за їх порушення.
1. Поняття та функції ціни.
У загальноприйнятому порядку ціна є економічною категорією. Основу ціни становить вартість товару, величина котрої визначається суспільне необхідними затратами праці. Ціна виробленого товару визначається сукупністю затрат на його виробництво, котрі дають змогу виробити необхідну кількість товару належної якості.
Згідно зі ст. 189 ГК України, — ціна (тариф) є формою і грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання.
Ціна у ринкових відносинах виконує декілька функцій:
1. Функцію обліку та виміру затрат суспільної праці. Виконуючи її, ціна виступає одним з найважливіших показників народногосподарського виробництва, є орієнтиром для прийняття господарських рішень.
2. Функцію пропорційності та рівноваги в господарстві. Саме через ціну здійснюється зв'язок між виробництвом і споживанням, пропозицією і попитом. В умовах пропорційного розподілу засобів виробництва та праці між галузями рівновага на ринку підтримується за допомогою цін, що відповідають суспільне необхідним затратам.
3. Стимулюючу функцію. В народному господарстві ціни можуть сприяти або перешкоджати збільшенню виробництва і споживання тих чи інших товарів. Наприклад,
занижені ціни, котрі не забезпечують нормальну peнтабельність або завдають збитків, не зацікавлюють підприємства у нарощуванні обсягів виробництва. Водно час завищені ціни, які дають змогу отримати надмірний прибуток, створюють для підприємства незаслужені економічні привілеї та можуть викликати розширення виробництва, що не відповідає суспільним потребам. 4. Розподільну функцію, пов'язану з можливістю відхилення ціни від вартості. Так, встановлення високих цін на певну продукцію (товар) дає змогу державі перерозподіляти кошти через установлення дотацій на інші товари (послуги).
У цьому разі спостерігаємо недооцінку державного та суспільного інтересу, ігнорується цінова політика держави щодо забезпечення стабільності оптових та роздрібних цін (абз. З, 5 ч. 1 ст. 10 ГК України).
2. Політика ціноутворення
Політика ціноутворення є складовою частиною загальної економічної та соціальної політики, її забезпечення, згідно з ч. З ст. 116 Конституції України, покладено на Кабінет Міністрів України. Вона спрямована на встановлення таких пріоритетів:
- рівних економічних умов і стимулів для розвитку всіх форм власності, економічної самостійності підприємств, організацій і адміністративно-територіальних регіонів республіки;
- збалансованого ринку засобів виробництва, товарів і послуг;
- протидії монопольним тенденціям виготовлювачів продукції, товарів і послуг;
- об'єктивних співвідношень у цінах на промислову та сільськогосподарську продукцію, що забезпечує еквівалентність обміну;
- розширення сфери застосування вільних цін;
- підвищення якості продукції;
- стабільності оптових і роздрібних цін;
- соціальних гарантій передусім для низькооплачуваних і малозабезпечених громадян, у тому числі системи компенсаційних виплат у зв'язку зі зростанням цін і тарифів;
- створення необхідних економічних гарантій для виробників;
- орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень світового ринку.
У галузі ціноутворення важлива роль належить центральному органу виконавчої влади — Кабінету Міністрів України, котрий:
- забезпечує здійснення державної політики цін;
- визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій;
- визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також контролю за цінами (тарифами).
Органи державної влади й управління України послідовно проводять у життя заходи щодо підтримки життєвого рівня населення, насамперед, низькооплачуваних і малозабезпечених громадян, через введення компенсації втрат у зв'язку з підвищенням цін і тарифів, а також унаслідок індексації доходів стосовно соціально-економічних груп населення.
У разі виникнення заборгованості з виплати заробітної плати, стипендій, пенсій та інших соціальних виплат забороняється до погашення такої заборгованості підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та послуги громадського транспорту, що надаються громадянам України.
Громадяни мають право оскаржити в суді неправомірні дії державних органів, підприємств та інших юридичних і фізичних осіб і вимагати відшкодування завданих їм збитків у випадках реалізації їм товарів і послуг з порушенням вимог законодавства щодо цін.
Самостійна робота – 3 години