- •Тема 5. Порядок створення та державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності.
- •1. Реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності в державних органах та установах.
- •2. Перереєстрація суб'єктів підприємницької діяльності.
- •1. Установчі документи юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
- •2. Ліцензування господарської діяльності.
- •3. Патентування підприємницької діяльності.
Тема 5. Порядок створення та державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності.
Лекція – 1 година
План
1. Реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності в державних органах та установах.
2. Перереєстрація суб'єктів підприємницької діяльності.
Самостійна робота – 2 години
План
1 Установчі документи юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності.
2. Ліцензування господарської діяльності.
3. Патентування підприємницької діяльності.
1. Реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності в державних органах та установах.
До основних умов здійснення підприємницької діяльності належить її державна реєстрація, тобто підтвердження права входження суб'єктів господарювання у господарський оборот. Для позначення згаданої процедури вживається поняття легітимації (переважно у зв'язку з державною реєстрацією суб'єктів підприємницької діяльності). Поряд із державною реєстрацією елементом легітимації підприємництва є ліцензування певних видів господарської діяльності, а також патентування, оскільки без нього участь суб'єктів підприємництва в більшості сфер економіки найчастіше виявляється неможливою.
Установлені державою і закріплені в законодавстві необхідні вимоги проходження певних процедур, як-то, державної реєстрації, ліцензування і патентування певних видів підприємництва, — є умовами здійснення підприємництва.
Головною умовою здійснення всіх видів підприємницької діяльності є державна реєстрація суб'єктів підприємництва, а певних видів діяльності — ліцензування. Ліцензування регулює Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 1 червня 2000 р., а також численні відомчі нормативні акти, що визначають особливості ліцензування відповідних видів діяльності.
Державне регулювання процесу реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності є необхідною вимогою і, водночас, невід'ємним правом визначеної законом категорії громадян України.
Процедуру реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності у державних органах можна умовно поділити на два нерівноцінних за правовим значенням та кількістю органів реєстрації етапи:
1. Державна реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності. Вона провадиться державним реєстратором лише в одному державному органі -- у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи-підприємця.
2. Реєстрація (постановка на облік) в інших державних органах та установах. До них належать органи державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фонди соціального страхування та інші установи, перелік і процедура реєстрації в яких наводиться нижче; також відбувається отримання дозволів на виготовлення печаток і штампів. До цього ж eтапу умовно можна віднести і обов'язкове відкриття юридичною (а факультативно — і фізичною) особою рахунку в установах банку.
Нерівноцінність правового значення зазначених етапів полягає у тому, що законодавство пов'язує набуття статусу суб'єкта підприємницької діяльності і відповідної праводієздатності на провадження такої діяльності не з моментом завершення реєстрації у всіх органах, а саме із моментом державної реєстрації з видачею відповідного свідоцтва.
Поняття державної реєстрації.
Порядок державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності регулюється Законом України від 15 травня 2003 р. № 755-1V "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців" (далі - Закон про державну реєстрацію). Відповідні норми щодо порядку здійснення державної реєстрації містяться і в ст. 58 ГК України, проте, зважаючи на те, що загальні норми нього Кодексу у цьому питанні суперечать нормам спеціальним, що містяться в означеному вище Законі, застосовуються правила саме Закону про державну реєстрацію.
Згідно зі ст. 4 Закону про державну реєстрацію державною реєстрацією юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вважається засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.
Ознаки державної реєстрації.
1. Державною реєстрацією, зокрема, вважається засвідчення факту створення юридичної особи.
Згідно із ч. 4 ст. 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
2. Державною реєстрацією, зокрема, вважається засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою.
На відміну від юридичних осіб, державна реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи підтверджує (засвідчує) не факт виникнення нової людини (фізичної особи), а лише факт набуття нею статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
3. До процедури державної реєстрації належить і вчинення "інших реєстраційних дій", які передбачені Законом про державну реєстрацію, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -- підприємців.
Основні призначення державної реєстрації такі:
1) здійснення державного обліку суб'єктів підприємницької діяльності;
2) збір публічно-достовірних даних про правове, майнове й організаційне становище суб'єктів підприємницької діяльності;
3) контроль за законністю виникнення, зміни та припинення правового статусу підприємця.
Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб.
Питання державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності визначає Закон України від 15 травня 2003 р. "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців".
Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та громадян — підприємців охоплює, зокрема:
1) перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, зазначених у реєстраційній картці;
2) перевірку документів, що подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;
3) внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу — підприємця до Єдиного державного реєстру;
4) оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.
Зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та (або) імені, та (або) по батькові (далі — імені) або місця проживання громадянина — підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації через внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру.
Відокремлені підрозділи юридичної особи не підлягають державній реєстрації.
Представництва, філії іноземних компаній в Україні підлягають акредитації на території України в порядку, встановленому законом.
Згідно зі ст. 24 Закону про державну реєстрацію для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:
1. Заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи.
Юридична особа щорічно, починаючи з наступного року з дати її державної реєстрації, протягом одного місяця зобов'язана подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну особу.
2. Копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 ЦК України юридична особа, створена однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.
Якщо засновників юридичної особи декілька (господарські товариства, кооперативи тощо), рішення про її створення приймається зборами засновників. Рішення установчих зборів оформляється протоколом.
3. Два примірники установчих документів.
Згідно з ч. З ст. 8 Закону про державну реєстрацію до установчих документів належать: установчий акт, статут або засновницький договір, положення.
4. Документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи. Згідно із ч 1 ст. 10 Закону про державну реєстрацію за проведення державної реєстрації юридичної особи справляється реєстраційний збір у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Документом, що підтверджує внесення реєстраційного збору, є копія квитанції, виданої банком, або копія платіжного доручення з відміткою банку.
5. Чинна довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців про резервування найменування юридичної особи.
Частиною 2 ст. 23 Закону про державну реєстрацію передбачене право засновника (засновників) юридичної особи зарезервувати найменування юридичної особи строком на 2 місяці, а для відкритих акціонерних товариств — строком на 9 місяців. Якщо ці особи скористалися цим правом, до комплекту означених вище документів, що подаються для державної реєстрації відповідної юридичної особи, додається відповідна довідка.
6. У випадках, що передбачені законом, додатково подається (надсилається) копія рішення органів Антимонопольного комітету України або Кабінету Міністрів України про надання дозволу на узгоджені дії або на концентрацію суб'єктів господарювання.
7. У разі державної реєстрації юридичної особи, для якої законом встановлено вимоги щодо формування статутного фонду, додатково подається документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду юридичної особи в розмірі, який встановлено законом.
Згідно зі ст. 115 ЦК України вкладом до статутного фонду господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
8. У разі державної реєстрації відкритих акціонерних товариств додатково подається звіт про проведення підписки на акції, який засвідчено Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України.
9. У разі державної реєстрації фермерського господарства додатково подається копія Державного акта на право приватної власності засновника на землю або копія Державного акта на право постійного користування землею засновником, або нотаріально посвідчена копія договору про право користування землею засновником, зокрема на умовах оренди.
10. У разі державної реєстрації юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа, додатково подається документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або судового реєстру.
Згідно із ч. 11 ст. 24 Закону про державну реєстрацію державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, лише у разі, якщо:
- документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації;
- документи не відповідають вимогам Закону про державну реєстрацію;
- документи подані не в повному обсязі.
За наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор зобов’язаний не пізніше 3 робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації видати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) засновнику або уповноваженій ним особі повідомлення про підмову в проведення державної реєстрації із зазначенням підстав для такої відмови та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації юридичної особи, відповідно до опису.
Відмову в проведенні державної реєстрації юридичної особи може бути оскаржено в суді.
Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону про державну реєстрацію строк державної реєстрації не повинен перевищувати 3 робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи. Не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації державний реєстратор оформляє і видає (надсилає рекомендованим листом за описом вкладення) засновнику або уповноваженій ним особі свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи разом з одним примірником оригіналу установчих документів з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи.
Відповідно до ст. 26 Закону про державну реєстрацію державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи зобов'язаний передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи для взяття її на облік.
Порядок проведення державної реєстрації фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Згідно зі ст. 5 Закону про державну реєстрацію державна реєстрація фізичних осіб-підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцем проживання фізичної особи-підприємця.
Місцем проживання фізичної особи Закон про державну реєстрацію визнає житловий будинок, квартиру, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою-підприємцем.
Згідно зі ст. 42 Закону про державну реєстрацію для проведення державної реєстрації фізичної особи, яка має намір стати підприємцем, вона особисто подає державному реєстратору або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення такі документи:
1. Заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця.
2. Копію» довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів (довідку про присвоєння ідентифікаційного номера згідно із Законом України від 22 грудня 1994 р. № 320/94-ВР "Про Державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів").
3. Документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця. Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону про державну реєстрацію за проведення державної реєстрації фізичної особи справляється реєстраційний збір у розмірі 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Окрім вищенаведених документів, якщо вони подаються заявником особисто, державному реєстратору додатково пред'являється паспорт.
Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, якщо вони не передбачені Законом про державну реєстрацію.
Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, якщо:
- документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця;
- документи не відповідають вимогам Закону про державну реєстрацію;
- документи подані не у повному обсязі.
За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації державний реєстратор повинен внести до Єдиного держанною реєстру запис про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця на підставі відомостей реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації є датою державної реєстрації фізичної особи-підприємця. Іншими словами, з цього моменту фізична особа набуває статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Згідно з ч. З ст. 43 Закону про державну реєстрацію строк державної реєстрації не повинен перевищувати 2 робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця. Не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації державний реєстратор оформляє і видає (надсилає рекомендованим листом) свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця. Крім того, державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи-підприємця зобов'язаний передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця для взяття цієї особи на облік.
Державний реєстратор.
Державна реєстрація юридичних осіб і громадян-підприємців проводиться державним реєстратором суто у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи — підприємця.
Державний реєстратор на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці:
- проводить державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців;
- проводить резервування найменувань юридичних осіб;
- передає органам державної статистики (далі — органи статистики), Державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування повідомлення та відомості з реєстраційних карток про вчинення реєстраційних дій, у тому числі щодо створення або ліквідації відокремлених підрозділів юридичних осіб;
- формує, веде та забезпечує зберігання реєстраційних справ;
здійснює оформлення та видачу свідоцтв про державну реєстрацію, а також їх заміну;
- оформлює та видає виписки та довідки з Єдиного держанного реєстру;
проводить державну реєстрацію змін до установчих документів юридичних осіб і державну реєстрацію зміни імені або місця проживання фізичних осіб — підприємців;
- проводить державну реєстрацію припинення юридичних осіб і державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичними особами — підприємцями;
- звертається до суду зі заявою про зміну мети установи у встановленому законом порядку.
Державного реєстратора призначає на посаду та звільняє з посади міський голова міста обласного значення або голова районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації за погодженням зі спеціально уповноваженим органом із питань державної реєстрації. Він підпорядковується міському голові міста обласного значення або голові районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації.
На посаду державного реєстратора призначається особа з вищою освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра чи спеціаліста і стажем роботи за фахом на державній службі не менше року або стажем роботи в інших сферах управління не менше трьох років. Державний реєстратор має посвідчення державного реєстратора і власну печатку. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення його роботи здійснює виконавчий комітет міської ради міста обласного значення або районна, районна в містах Києві та Севастополі державна адміністрація.
Методологічне й інформаційне забезпечення діяльності державних реєстраторів здійснює спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації.